Справа: № 826/8731/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.
Суддя-доповідач: Беспалов О.О.
Іменем України
07 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Парінова А. Б., Грибан І. О.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» Оберемка Р. А. про визнання протиправною бездіяльності щодо невключення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 200000, 00 грн.; зобов'язання включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 200000, 00 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 07.09.2017 р. поновлено провадження у справі.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а оскаржувану постанову суду - частково скасувати з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ПАТ «Єврогазбанк» укладено договір банківського рахунку від 17 червня 2014 року № 25498, предметом якого є відкриття поточного рахунку № НОМЕР_2 у національній та іноземній валюті на підставі відповідних заяв про відкриття рахунка та відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання та закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснення його розрахунково-касового обслуговування.
Згідно виписки по особовому рахунку позивача з 26.06.2014 року по 03.03.2015 року залишок на рахунку № НОМЕР_2 складає 341249, 28 грн. кошти на рахунок позивача надійшли з її власного рахунку НОМЕР_3 (нараховані витрати за коштами на вимогу фізичних осіб) (а. с. 12).
Постановою Національного банку України від 17 червня 2014 року № 366/БТ «Про застосування до публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» заходів впливу та призначення куратора» зупинено банку з дня прийняття цієї постанови до 18 грудня 2014 року (включно) здійснення, у тому числі:
- залучення у вклади (депозити) кошти від фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах, а також у банківських металах, крім операцій з членами спостережної ради, правління ревізійної комісії банку, власниками істотної участі банку, а також у разі залучення коштів на умовах суборденованого боргу;
- відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) та залучення на поточні рахунки клієнтів (у тому числі карткові) - фізичних осіб (резидентів) коштів у національній та іноземній валюті.
Постановою Правління Національного банку України від 16 липня 2014 року № 424 ПАТ «Єврогазбанк» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 липня 2014 року № 57 розпочато процедуру виведення ПАТ «Єврогазбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17 липня 2014 року по 17 жовтня 2014 року та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова В. М.
13 жовтня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 111 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Єврогазбанк» та продовжено строки повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Єврогазбанк» на один місяць до 17 листопада 2014 року.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 листопада 2014 року № 121 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Єврогазбанк».
Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 грудня 2014 року № 150 призначено з 19 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Р. А.
Листом уповноваженої особи Фонду від 28.05.2015 р. № 1354/1-7-21 повідомлено позивача про нікчемність вищезазначеного правочину (а. с. 32).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VI (далі - Закон № 4452) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону № 4452 протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
За змістом пункту 4 ч. 2 ст. 37 названого Закону уповноваженій особі, серед іншого, надано право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Водночас, відповідно до ч. 2 та п.1 ч. 4 ст. 38 Закону № 4452 протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Згідно статті 1058 Цивільного кодексу України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.
Згідно Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління НБ України № 516 від 03.12.2003 р., залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунка; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката або договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.
Приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність відповідачем в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України існування правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок ФГВФО, в межах гарантованої суми відшкодування.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивач була вкладником банку на суму 975000, 00 грн., які перерахувала на користь третіх осіб з метою отримання відшкодування вказаної суми за рахунок Фонду.
Колегія суддів з даного приводу зважає на наступне.
Вкладом у розумінні ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III є кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.
При вирішенні даної справи колегія суддів враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в п. 50 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України», в якому ЄСПЛ зокрема зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.
У розумінні ст. 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав, відтак, ці права відповідно до вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., практики ЄСПЛ та ст. 41 Конституції України є непорушними до тих пір, доки, на думку колегії суддів, не буде досягнуто справедливого балансу між порушенням таких прав та суспільним інтересом.
В той же час, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено існування вказаного балансу та відсутність майнових прав позивача на кошти, що є предметом даного спору.
Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості в межах спору надавати оцінку діям працівників банку, однак, визначальним при вирішенні справи є недоведеність відповідачем у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України факту неналежності внесених коштів позивачу та надання при укладенні договору переваг кредиторам банку.
В свою чергу, висновки відповідачів про «дроблення» позивачем свого вкладу не можуть мати визначальне значення для правильного вирішення справи, так як предметом спору є залишок коштів на рахунку позивача, а не коштів, що були з нього перераховані.
Щодо розповсюдження на договір банківського вкладу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 колегія суддів акцентує увагу на наступному.
Приписами п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
При дослідженні тексту договору колегією суддів не встановлено у ньому жодної умови, яка б передбачала здійснення платежу з метою надання переваги кредитору, в тому числі, відмінному від позивача.
Колегією суддів констатовано, що на стадії укладення договору, що є відмінною від стадії зарахування коштів та не є їй тотожною, надання жодних переваг не вбачається.
В той же час, як випливає з Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України 12.11.2003 р. № 492 (далі - Інструкція), Інструкція регулює правовідносини, що виникають під час відкриття банками, їх відокремленими підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені банку, та філіями іноземних банків в Україні (далі - банки) поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, ініціативній групі з проведення всеукраїнського референдуму (далі - клієнти).
Згідно п. 1.5 Інструкції умови відкриття рахунку та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом, і не повинні суперечити вимогам цієї Інструкції.
У відповідності до п. 10.12 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку.
З заперечень відповідача вбачається, що, на його думку, позивач здійснила перерахування коштів з метою створення штучного зобов'язання ФГВФО перед нею.
Однак, жодних застережень щодо неможливості вкладника перераховувати кошти з власного поточного на власний поточний рахунки Інструкція не містить.
Зважаючи на те, що кошти на рахунок позивача надійшли з її рахунку, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про нікчемність правочину в силу закону.
В судове засідання суду апеляційної інстанції 03.08.2017 р. представник апелянта для обґрунтування та підтримання своєї позиції не з'явився.
Відтак, доводи апеляційної скарги в частині відсутності права позивача на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.
В той же час, щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів зауважує, що порядок складення переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, врегульований виключно положеннями зазначених вище Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, та не передбачає повноважень уповноваженої особи Фонду щодо внесення змін до такого переліку після його затвердження.
Натомість, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 р. № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зобов'язання судом першої інстанції уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Єврогазбанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є помилковим.
Проте належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання відповідача подати до суду додаткову інформацію щодо нього як вкладника.
Відтак, доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду першої інстанції та в цій частині приймаються колегією суддів в якості належних.
У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його часткового скасування.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 202, 206, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича включити ОСОБА_3 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування скасувати.
В цій частині прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2015 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя О. О. Беспалов
Суддя І. О. Грибан
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови виготовлено 11.09.2017 р.)
Головуючий суддя Беспалов О.О.
Судді: Грибан І.О.
Парінов А.Б.