Головуючий у 1 інстанції - Мельник І.Г.
Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.
12 вересня 2017 року справа №265/4689/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ястребової Л.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області на постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 27 липня 2017 р. у справі № 265/4689/17 за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області про визнання дій державного органу неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя з позовом до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, в якому з урахуванням уточнення просила, визнати неправомірним та скасувати рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області № 1640 від 27 квітня 2017 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV); зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу з 18 квітня 2017 року, з урахуванням фактичних витрат пенсію за віком відповідно до ст. 26, 40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 гривень); зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 18.04.2017 року з урахуванням фактичних виплат підвищення розміру її пенсії за віком за відстрочення часу її призначення, відповідно до ч.1, 3 ст.29 Закону № 1058-IV (а.с.2-5, 27-29)
Постановою Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 27 липня 2017 року позовні вимоги задоволено. Суд першої інстанції визнав неправомірним та скасував рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області № 1640 від 27 квітня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком відповідно до ст..26 Закону № 1058-IV; зобов'язав Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області призначити та виплатити ОСОБА_2 з 18 квітня 2017 року, з урахуванням фактичних витрат пенсію за віком відповідно до ст..26,40 Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 гривень); зобов'язав Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України міста Маріуполя Донецької області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 з 18.04.2017 року з урахуванням фактичних виплат підвищення розміру її пенсії за віком за відстрочення часу її призначення, відповідно до ч.1, 3 ст.29 Закону № 1058-IV (а.с.48-50).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.54-56).
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відмова в переведені на пенсію за віком обґрунтовано зменшенням розміру пенсії позивача. Апелянт зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за період страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 Закону № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати , який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Законодавець передбачив лише один випадок при якому може застосовуватись показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за положенням ч.3 ст. 45 Закону № 1058-IV. Таким чином, відсутні підстави для застосування показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за 2014-2016 рік, оскільки вказаний показник застосовується виключно для первинного призначення пенсії або при переході з пенсії по інвалідності на пенсію за віком. Також, апелянт зазначає, що підвищення до пенсії передбачені ст. 29 Закону № 1058-IV проводяться тільки у разі відстрочки часу призначення пенсії, в свою чергу позивач є одержувачем пенсії держслужбовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, засобами електронного зв'язку, а також Новою поштою надіслала до суду заяву, в якій просила, серед іншого, розглядати справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відравлення, засобами електронного зв'язку надіслав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
ОСОБА_2 з 10.12.2007 року призначено пенсію державного службовця, відповідно до положень Закону України «Про державну службу».
З 10.12.2007 року по 31.10.2016 року позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці Донецької області, як одержувач пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Зазначене підтверджується протоколом № 4 від 27.02.2008 року (а.с.36).
З 02.11.2016 року позивач перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, як отримувач пенсії державного службовця, відповідно до положень Закону України «Про державну службу».
18 лютого 2017 року позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, передбаченої ст. 26 Закону № 1058-IV. Для обчислення пенсії просила врахувати середню заробітну плату (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в України, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, перед зверненням за пенсією, тобто за 2014-2016 роки.
Рішенням Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області № 1640 від 27 квітня 2017 року відповідач відмовив позивачу у переведенні її на пенсію за віком, посилаючись на те, що розмір пенсії за віком держслужбовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ становить 6133,21 гривень, розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV становить 2527,11 гривень, а письмової згоди заявник на зменшення розміру пенсії, не надав (а.с.23).
Відповідно до розпорядження №308186 від 07.06.2017 року, позивача з 18.04.2017 року переведено на пенсію за віком з пенсії за віком держслужбовця. При перерахунку пенсії застосовано показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Розмір пенсії склав з 18.04.2017 року 2285,80 грн., а з травня 2017 року 2297,50 грн.(а.с.36а-38).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що в даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок пенсії чи переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII) та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV
Згідно приписів статті 37 Закону № 3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків-не менше 25 років, для жінок-не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби-не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців,- незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями,- у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Позивачу з 10.12.2007 року була призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.
Згідно з ч.1 ст.9 Закону № 1058-IV, відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV, призначається довічно в разі звернення особи з заявою після досягнення необхідно віку.
Статтею 10 Закону № 1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Проте, відповідно до матеріалів справи, позивач отримував пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Водночас, позивач на час призначення пенсії не досяг необхідного пенсійного віку передбаченого Законом № 1058-IV
Згідно абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.
Колегія суддів зазначає, що при призначенні пенсії за віком за Законом № 3723-XII позивачу показник середньої заробітної плати (доходу) при її розрахунку не застосовувався.
Отже, у даному випадку має місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не перерахунок пенсії чи переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного закону, тому застосуванню не підлягають положення частини 3 статті 45 Закону № 1058-IV, на яку посилається в своїй апеляційній скарзі відповідач. Тобто, 18 лютого 2017 року позивач звернувся до відповідача за призначенням іншого виду пенсії на підставі іншого закону.
Таким чином, відповідач при обрахунку пенсії за віком позивача відповідно до Закону № 1058-IV повинен був застосувати показники середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три роки, що передували року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2014-2016 роки у відповідності до ст. 40 Закону № 1058-IV.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 29.11.2016 року у справі №133/476/15-а.
Виходячи з наведеного колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини по справі та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.
Постанову Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 27 липня 2017 р. у справі № 265/4689/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Т.Г. Гаврищук
І.Д. Компанієць