Головуючий у 1 інстанції - Сенаторов В.А.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
12 вересня 2017 року справа №237/601/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Ястребової Л.В., суддів Гаврищук Т.Г., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2017 р. у справі № 237/601/17 (головуючий І інстанції Сенаторов В.А.) за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернулась до Мар'їнського районного суду Донецької області із адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області, в якому з урахуванням уточнення просила, визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в поновленні щомісячної адресної грошової допомоги для переміщених осіб: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та членів її сім'ї ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3; скасувати рішення відповідача від 23.12.2016 року про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання; визнати неправомірною та такою що не підлягає задоволенню вимогу відповідача щодо повернення позивачем до державного бюджету суми адресної допомоги в розмірі 46400,48 гривень, отриманої за період з 14.11.2014 року по 17.11.2016 року; зобов'язати відповідача поновити з 18.11.2016 року виплату щомісячної адресної допомоги ОСОБА_3 та здійснити виплату щомісячної адресної допомоги з 18.11.2016 року на рахунок за реквізитами, вказаними у заяві позивача від 25.11.2016 року; зобов'язати відповідача поновити з 18.11.2016 року виплату щомісячної адресної допомоги ОСОБА_4 та сплатити щомісячну адресну допомогу за період з 18.11.2016 року по 312.01.2017 року на рахунок за реквізитами, вказаними у заяві позивача від 25.11.2016 року; стягнути на користь позивача судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мар'їнського районної державної адміністрації Донецької області (а.с.2-5, 107-108).
Постановою Мар'їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2017 року позовні вимоги задоволені частково. Суд першої інстанції визнав протиправними дії Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації щодо відмови в поновленні щомісячної адресної грошової допомоги для переміщених осіб: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та членів її сім'ї ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3; скасував рішення Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації від 23.12.2016 року про відмову в наданні допомоги переміщеним особам на проживання № б/н; зобов'язав Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації поновити з 18.11.2016 року виплату щомісячної адресної допомоги ОСОБА_3 та здійснити виплату щомісячної адресної допомоги з 18.11.2016 року на рахунок за реквізитами, вказаними у заяві позивача від 25.11.2016 року; стягнув на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Мар'їнського районної державної адміністрації Донецької області (а.с.135-141).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою і просив апеляційний суд скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права (а.с.143-145).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до Постанови КМУ від 01.10.2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (далі - Постанова № 505), позивачу була призначена щомісячна адресна допомога. Відповідно до п. 6 Постанови № 505, грошова допомога не призначається, у разі коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах інших ніж тимчасово окупована територія України, районах проведення антитерористичної операції, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. За інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно членів сім'ї, позивач має у приватній власності, на праві часткової спільної власності у частці1/2, об'єкт житлової нерухомості - двокімнатну квартиру, загальною площею 43,7 (кв.м) за адресою АДРЕСА_1. На підставі зазначеного, позивач не має права на отримання допомоги у період з 14.11.2014 року по 17.11.2016 року на суму 46400,48 грн., а тому у відповідності до п. 11 Постанови № 505 зайво отриманні кошти підлягають поверненню.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах апеляційної скарги відповідно до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, встановила наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, є громадянином України, відповідно до копії паспорта серія ВС № 456377, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).
Позивач у листопаді 2014 року, у зв'язку з проведенням антитерористичної операції, разом з членами її родини: неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та матір'ю її чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка досягла непрацездатного віку, вимушено перемістилися з міста Донецька до міста Курахове, Мар'їнського району, Донецької області.
Відповідно до довідок Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації від 14.11.2014 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, у зв'язку із переміщенням, позивач та члени її сімї стали на облік, як внутрішньо переміщені особи, з місцем проживання у міста Курахове (а.с.10-11).
14 листопада 2014 року позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації із заявою про надання щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Рішенням Мар'їнської РДА адресна допомога була призначена та перерахована на рахунок, відкритий у Курахівському відділенні ПАТ «Ощадбанк».
25 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою на продовження виплати адресної допомоги на наступний шестимісячний період.
Рішенням Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 23.12.2016 року, позивачу відмовлено в призначенні допомоги переміщеним особам на проживання, оскільки сімя володіє житловим приміщенням не на окупованій території та не в зоні АТО (а.с.14а).
Крім того, Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації листом від 10.01.2017 року № Д-58-5.1-6.2 повідомило позивача, що оскільки за інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно членів сім'ї, позивач має у приватній власності, на праві часткової спільної власності у частці 1/2, об'єкт житлової нерухомості - двокімнатну квартиру, за адресою АДРЕСА_1, на підставі п. 6 Постанови № 505 позивач не має права на отримання допомоги у період з 14.11.2014 року по 17.11.2016 року, а тому грошова допомога у відповідності до п. 11 Постанови № 505 отримана родиною позивача неправомірно та має бути повернута до державного бюджету в сумі 46400 гривень 48 копійок (а.с.8-9).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач на момент звернення за щомісячною допомогою мав статус особи яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, що підтверджено відповідною довідкою, дії відповідача щодо відмови в наданні щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання на підставі розпорядження КМУ № 1085 від 07.11.2015 року є неправомірними.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що статус внутрішньо переміщеної особи підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, (далі - грошова допомога) визначений Порядком № 505 (пункт 1).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, (у редакції на час первинного звернення з заявою про надання допомоги), грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (далі - особа, яка переміщується), а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Згідно пункту 2 Порядку № 505, (у редакції на час звернення з заявою про продовження виплати допомоги), грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Згідно до пункту 3 Порядку № 505, (у редакції на час звернення з заявою про продовження виплати допомоги), грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (далі - уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) - 884 гривні на одну особу (члена сім'ї); для інвалідів - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу (члена сім'ї). Загальна сума допомоги на сім'ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім'ї та не може перевищувати 2400 гривень. Для призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк уповноважений представник сім'ї подає до уповноваженого органу або установи уповноваженого банку (у випадку, передбаченому пунктом 5 цього Порядку) заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред'являє довідки всіх членів сім'ї про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
Пункт 8 Порядку № 505 передбачає, що уповноважені органи, зокрема, протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім'ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім'їю
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що законодавством передбачено право позивача, як внутрішньо переміщеної особи яка стоїть на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення отримати грошову допомогу на себе та членів сімї, з дня звернення з заявою за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно.
Згідно пункту 6 Порядку № 505, (у редакції на час первинного звернення з заявою про надання допомоги), грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції; у володінні сім'ї є два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Відповідно до п.6 Порядку № 505, (у редакції на час звернення з заявою про продовження виплати допомоги), грошова допомога не призначається у разі, коли: будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення; будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Колегія суддів зазначає, що вищенаведеною нормою на час звернення позивача з первинною заявою щодо призначення грошової допомоги та наступними заявами щодо продовження виплати, встановлений вичерпний перелік підстав для відмови у її призначенні, зокрема, володіння будь-яким з членів родини житловим приміщенням розташованим в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення
Тобто, вказана норма передбачає, що наявність у власності житлового приміщення розташованого, зокрема, на території проведення антитерористичної операції, не є підставою для відмови у призначенні допомоги.
Наказом Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення: Донецька і Луганська області - з 07 квітня 2014 року; Харківська область - з 07 квітня 2014 року до 14 вересня 2014 року.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. До вказаного переліку включено м. Курахове, Мар'їнського району, Донецької області
Отже, позивач має у своєму володінні житло розташоване на території якій здійснюється антитерористична операція, що у відповідності до п.6 Порядку № 505, не є підставою для відмови у призначенні позивачу допомоги.
Стосовно посилання відповідача та суду першої інстанції на роз'яснення Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, колегія суддів зазначає, що вказаний лист не є нормативно-правовим актом та носити лише роз'яснювальний характер. Крім того, Порядком № 505 не визначено підставу для відмови в призначені допомоги, як володіння житловим приміщенням розташованим на території проведення антитерористичної операції на якій державна влада здійснює свої повноваження.
Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про визнання протиправними рішення відповідача щодо припинення позивачу виплати щомісячної адресної допомоги на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та зобов'язання відповідача відновити позивачу щомісячну адресну допомогу на покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятої судом першої інстанції постанови.
Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Мар'їнської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2017 р. у справі № 237/601/17, - залишити без задоволення.
Постанову Мар'їнського районного суду Донецької області від 27 липня 2017 р. у справі № 237/601/17, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: Т.Г. Гаврищук
ОСОБА_5