04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" вересня 2017 р. Справа№ 910/9011/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Калатай Н.Ф.
Баранця О.М.
за участю секретаря судового засідання Бовсунівської Л.О.
від представників сторін :
прокурор Толстореброва О.О.
Позивача не з'явився
Позивача 2 Северин Р.І.
Позивача 3 Перепада В.І.
Відповідача Шевцов О.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 (суддя Пасько М.В.)
за позовом Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави,
в особі 1. Міністерства внутрішніх справ України,
2. Головного управління Національної гвардії України
3. Військової частини НОМЕР_1
до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова"
про визнання недійсним договору та стягнення суми 23206757, 75 грн, -
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 по справі №910/9011/17 повернуто без розгляду позовну заяву Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" про визнання недійсним договору та стягнення суми 23206757,75 грн, з доданими до неї документами.
Не погоджуючись з ухвалою, Заступник військового прокурора сил антитерористичної операції звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену ухвалу та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 колегією суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді Баранець О.М., Калатай Н.Ф. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду 11.09.2017.
В судове засідання 11.09.2017 з'явились представники позивача 2,3, відповідача та прокурор.
Представник позивача 1 в судове засідання не з'явився.
Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року N 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Беручи до уваги, що представник позивача 1 повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а також враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені ст. 102 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представника позивача 1.
Представники позивача 2,3 та прокурор в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просили скасувати оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2016.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2016.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд, за наявними у справі та додатково поданими доказами, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно з ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача 2,3, відповідача та прокурора, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Заступник військового прокурора сил антитерористичної операції звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 до Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" про визнання недійсним договору та стягнення суми 23206757,75 грн.
Повертаючи зазначену позовну заяву, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні правовідносини не пов'язані із здійсненням господарської діяльності Міністерством внутрішніх справ України, тобто органу, визначеного прокурором позивачем у позові.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.12 № 7 у випадках неправильного визначення прокурором позивача, тобто органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, господарський суд на підставі пункту 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України повертає таку позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Статтею 121 Конституції України встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб.
У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
У вирішенні питання про порушення справи за позовною заявою прокурора господарському суду слід виходити з такого.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 N 3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно з частиною п'ятою статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати таке представництво у будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави, в особі Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Національної гвардії України та військової частини НОМЕР_1 зазначає, що шкода завдана відповідачем позивачам є безпосередньо шкодою інтересам держави.
Згідно зі ст. 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів, за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, можуть бути, зокрема міністерства. Головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України “Про Національну гвардію України” військово-політичне та адміністративне керівництво Національною гвардією України здійснює Міністр внутрішніх справ України.
Міністерство внутрішніх справ України, відповідно до ст. 1 Закону України “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України”, “Положення про Міністерство внутрішніх справ України”, Закону України “Про систему центральних органів виконавчої влади” є центральним органом виконавчої влади і управління. Так, військова частина НОМЕР_1 є військової частиною Національної гвардії України.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про Національну гвардію України» фінансування діяльності Національної гвардії України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, не заборонених законом.
Згідно зі ст. 23 Закону України «Про Національну гвардію України» матеріально-технічне забезпечення органів військового управління оперативно-територіальних об'єднань Національної гвардії України, з'єднань, військових частин і підрозділів, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров'я, установ Національної гвардії України здійснюється головним органом військового управління Національної гвардії України та іншими органами виконавчої влади через відповідні військові частини Національної гвардії України в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.
Таким чином, Міністерство внутрішніх справ є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що прокурор обґрунтовано, визначив позивачів по даній справі, а місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Статтями 33, 34, 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського міста Києва - скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.06.2016 по справі №910/9011/17 скасувати.
3.Матеріали справи №910/9011/17 повернути до Господарського суду міста Києва для вирішення питання про прийняття позовної заяви Заступника військового прокурора сил антитерористичної операції.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді Н.Ф. Калатай
О.М. Баранець