"11" вересня 2017 р. Справа № 920/1354/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В. І. , суддя Слободін М.М.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”- не з'явився;
ПАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”- ОСОБА_1, за довіреністю від 30.12.2016 року №30/105;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми (вх. №2593С1/18)
на ухвалу господарського суду Сумської області від 27.03.2017р.
у справі №920/1354/15
за первісним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми
про стягнення 7158798,43 грн.
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми
до відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми
про визнання недійсним договору частково,
Ухвалою господарського суду Сумської області від 27.03.2017р. у справі №920/1354/15 (суддя Джепа Ю.А.) відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви від 29.04.2016 року б/н.
Публічне акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 27.03.2017р. у справі №920/1354/15 та передати справу до господарського суду Сумської області для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.08.2017р. у справі №920/1354/15 суддею - доповідачем визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2017р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Терещенко О.І., суддя Сіверін В.І., суддя Слободін М.М.) прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 11.09.2017р.
07.09.2017 року на адресу суду від ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін (вх.№9364), який долучений до матеріалів справи.
У судовому засіданні 11.09.2017 року представник ПАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз” просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Представник ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №6102222508338, проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи належне повідомлення ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про час та місце судового засідання, а також те, що його явка у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 27.03.2017р. у справі №920/1354/15 підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» звернулось до господарського суду Сумської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми 4309570,87 грн. інфляційних втрат, 135677,50 грн. 3% річних, 2713550,06 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.08.2015 року порушено провадження у справі за позовом ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” до ОСОБА_2 акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Сумигаз”, м. Суми про стягнення 7 158 798,43 грн., розгляд справи призначено на 01.10.2015 року.
Публічне акціонерне товариство “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” звернулось до господарського суду Сумської області з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним п.6.2.2 договору від 30.01.2015 року №ТП-ПР-7040/2015.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 01.10.2015 року повернуто зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання”, м. Суми без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2016 року, ухвалу господарського суду Сумської області від 01.10.2015 року у справі №920/1354/15 залишено без змін.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 25.04.2016 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” про визнання недійсним п.6.2.2 договору від 30.01.2015р. № ТП-ПР-7040/2015 до розгляду спільно з первісним (т.1, а.с.161-162)
04.05.2016 року ПАТ “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” звернулось до господарського суду Сумської області з зустрічним позовом про визнання недійсним договору від 30.01.2015 року №ТП-ПР-7040/2015.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.05.2016 року зустрічний позов ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” повернуто без розгляду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.03.2017 року ухвалу господарського суду Сумської області від 12.05.2016 року у даній справі скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Сумської області.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду від 12.05.2016 року виходив з того, що зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається наявності обставин дослідження місцевим господарським судом питань щодо характеру поданої зустрічної позовної заяви від 29.04.2016р. та надання оцінки даному документу з урахуванням зазначених вище вимог.
Також, суд апеляційної інстанції зазначив про те, що розгляд справи по суті було розпочато господарським судом Сумської області 25.04.2016 року, що відображено в протоколі судового засідання, який наявний в матеріалах справи.
27.03.2017 року господарським судом Сумської області прийнято оскаржувану ухвалу.
Оскаржувана ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що зустрічний позов подано відповідачем після початку розгляду справи по суті, що вбачається з протоколу судового засідання від 25.04.2016 року, що є підставою для відмови у прийнятті зустрічної позовної заяви.
Колегія суддів зазначає наступне.
Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.
З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.
Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Згідно статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Приписами частини 5 статті 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.
Як вже зазначалось, ухвалою господарського суду Сумської області від 25.04.2016р. було прийнято до розгляду спільно з первісним зустрічний позов ОСОБА_2 акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" про визнання недійсним договору від 30.01.2015р. № ТП-ПР-7040/2015, частково, а саме п.6.2.2 договору.
29.04.2016 року ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання" подано зустрічний позов про визнання недійсним вказаного договору від 30.01.2015р. № ТП-ПР-7040/2015 повністю, яким фактично збільшений розмір вже заявлених ним та прийнятих до спільного розгляду з первісним позовом зустрічних позовних вимог.
Приписами п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Ухвала господарського суду Сумської області від 27.03.2017 року не містить оцінки змісту вказаної зустрічної позовної заяви та наявності обставин дослідження місцевим господарським судом характеру поданої зустрічної позовної заяви від 29.04.2016р.
Крім того, відповідно до п. 3.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" право відповідача на подання зустрічного позову для спільного розгляду з первісним позовом також пов'язується з початком розгляду господарським судом справи по суті (див. підпункт 3.12 пункту 3 цієї постанови).
У разі подання зустрічного позову після початку розгляду справи по суті суддя відмовляє в його прийнятті на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК; при цьому не має значення, з яких причин (поважних чи неповажних) зустрічний позов не було подано до початку такого розгляду. У цьому разі відповідач не позбавлений можливості звернутися з новим позовом у загальному порядку.
Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не містить як оцінки змісту зазначеної вище зустрічної позовної заяви, так і взагалі наявності обставин дослідження місцевим господарським судом характеру поданої зустрічної позовної заяви від 29.04.2016р., з урахуванням вже прийнятої до розгляду ухвалою суду зустрічної позовної заяви вказаного учасника процесу.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи по суті 25.04.2016 року було розпочато у складі судді Моісеєнко В.М.
Однак, після початку місцевим господарським судом розгляду справи по суті, склад суду неодноразово змінювався: 22.08.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Моісеєнко В.М. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Зражевського Ю.О. (т.1, а.с.189)
Надалі, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2016 року, у зв'язку з припиненням суддівських повноважень судді Зражевського Ю.О., суддею - доповідачем визначено ОСОБА_3 (т.1, а.с.200)
Пунктом 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що у разі залучення до участі у справі іншого відповідача або заміни неналежного відповідача розгляд справи починається заново (стаття 24 ГПК), заново розгляд справи починається і в разі прийняття позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, та зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору. Продовження цього строку можливе у порядку і з підстав, зазначених у частині третій статті 69 ГПК.
Таким чином, місцевий господарський суд, в порушення приписів п.3.8 згаданої вище постанови Пленуму безпідставно відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки після початку розгляду справи по суті 25.04.2016 року, склад суду змінювався двічі і розгляд справи кожен раз повинен розпочинатися заново.
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ... який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру ..." (див. справу "Єрошкіна проти України", N 31572/03, від 18.06.2009 року).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними" (див. справу "Шульга проти України", N 16652/04, п. 26, від 02.12.2010 року).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012р. (пункт 29) Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Отже, висновок місцевого господарського суду щодо відмови ОСОБА_2 акціонерному товариству “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” у прийнятті зустрічної позовної заяви з підстав передбачених статтями 60, 62 Господарського процесуального кодексу не відповідає принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010р.)
Питання справедливості розгляду не обов'язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008р.)
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Сумської області від 27.03.2017р. у справі №920/1354/15 підлягає скасуванню, з передачею справи на розгляд до господарського суду Сумської області.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, ст. 105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерного товариства “Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 27.03.2017р. у справі №920/1354/15 скасувати.
Справу передати на розгляд до господарського суду Сумської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складений 13.09.2017 року.
Головуючий суддя Терещенко О.І.
Суддя Сіверін В. І.
Суддя Слободін М.М.