"11" вересня 2017 р.Справа № 916/1854/17
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Будішевської Л.О.,
Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.
при секретарі судового засідання: Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників:
Від АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) - ОСОБА_1,
Від РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) - ОСОБА_2,
Від ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING) - не з'явився,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD)
на ухвалу господарського суду Одеської області від 02 серпня 2017 року (про вжиття запобіжних заходів)
у справі №916/1854/17
Заявник: АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A)
Особа щодо якої просять вжити запобіжних заходів:
1) РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD)
2) ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING)
Встановив:
04.08.2017 АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) звернулося до господарського суду Одеської області із заявою про вжиття запобіжних заходів (накладення арешту на судно) в порядку ст. 43-1 ГПК України в якій просило накласти арешт на судно «MALBURG» (ІМО 9035539, прапор - Танзанія), власником якого є компанія ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING) та фрахтувальником відповідно до Договору Бербоут - чартеру від 10.08.2016, є Компанія РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) (Trident Chambers Wichams Cay, Road Town, Tortola, British, Virgin Islands), яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, шляхом заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ.
Вказана заява мотивована наявністю чинної морської вимоги до судна «MALBURG» (ІМО 9035539, прапор - Танзанія), яка виникла на підставі ремонту Судна, судновласником якого є компанія ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (Судновласник).
Правовою підставою для ремонту Судна є контракт № 2/16/М від 03.09.2016 р., укладений між Заявником та компанією РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD), яка є комерційним менеджером вказаного судна а також тимчасовим власником судна на підставі договору Бербоут-чартеру від 10.08.2016 року.
На момент укладання Сторонами договору Бербоут-чартеру від 10.08.2016 року судно мало назву - “MISTRAL”(ІМО 9035539), 01.10.2016 року назва судна була змінена на «MALBURG» (ІМО 9035539).
03.09.2016 Компанія АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S. A.) та компанію РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) уклали Контракт № 2/16/М, надалі за текстом «Контракт», предметом якого, відповідно до п. 1.1 Контракту, є виконання Заявником ремонтних робіт по судну «MALBURG» (ІМО 9035539, прапор-Танзанія).
06.09.2016 року судно було передане в ремонт, що підтверджується відповідним актом приймання судна в ремонт від 06.09.2016 року.
Пунктом 3.1 Контракту встановлено, що ціна за проведення ремонту Судна складає 280 189,00 доларів США. Додатковою угодою № 2 від 23.03.2016 до Контракту узгоджено остаточну ціну за проведення ремонту в розмірі 325 000 доларів США.
Також, остаточну ціну в розмірі 325 000 доларів США закріплено Протоколом ціни від 03.03.2017 до Контракту № 2/16/М від 03.09.2016.
Відповідно до п. 5.1 Контракту Судновласник повинен здійснити оплату за ремонт Судна на наступних умовах: 20% від контрактної вартості передоплата на протязі 3-х банківських днів після підписання Контракту до приймання судна в ремонт; 20% від контрактної вартості передоплата через ЗО днів після приймання судна в ремонт; 10% від контрактної вартості через 60 днів після приймання судна в ремонт; 20% від контрактної вартості по закінченню ремонту і підписання Акта прийому судна з ремонту до виходу судна з порту; Залишок суми відповідно до остаточної виконавчої відомості на протязі 45 днів після підписання виходу судна з ремонту
Заявник стверджує, що 03.03.2017 компанією РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) прийнято ремонтні роботи в повному об'ємі, що підтверджується актом приймання судна з ремонту, а це свідчить про те, що компанія РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) має сплатити наступну суму за контрактом до виходу судна з порту.
24.04.2017 Заявником був направлений лист із рахунком № 7/17 компанії РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) на сплату залишку вартості ремонту Судна в розмірі 65 000 доларів США.
Однак компанія РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) не виконала свої зобов'язання з оплати за ремонт Судна в повному обсязі. Станом на день подання заяви про вжиття запобіжних заходів заборгованість компанії РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) складає 65 000 доларів США.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2017 задоволено заяву АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) (вх. № 4-21/17 від 01.08.2017) про вжиття запобіжних заходів, в порядку ст. 43-1 ГПК України.
У якості запобіжних заходів накладено арешт на судно „MALBURG" (ІМО 9035539, прапор - Танзанія), власником якого є компанія ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING) та фрахтувальником відповідно до договору Бербоут-чартеру від 10.08.2016, є Компанія РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) (Trident Chambers Wichams Cay, Road Town, Tortola, British, Virgin Islands), яке знаходиться в акваторії морського порту Чорноморськ, шляхом заборони виходу судна з акваторії морського порту Чорноморськ.
Зазначена ухвала мотивована наявністю підстав для вжиття запобіжних заходів відносно Судна у вигляді арешту, оскільки таке невжиття утруднить судовий захист законних прав Заявника.
Не погодившись із зазначеною вище ухвалою суду, РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) звернувся до суду із апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Одеської області від 02.08.2017 в якій просить її скасувати та прийняти судове рішення, яким відмовити Компанії АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Апеляційна скарга мотивована наступним.
Згідно з положеннями Контракту № 2/16/М від 03.09.2016, обов'язковою умовою для здійснення Судновласником оплати залишку вартості ремонту після виходу Судна з порту є отримання представниками РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) (Судновласник) чітко визначеного переліку документів.
Однак Судновласник не отримав від АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) повний пакет документів, серед яких повинен бути акцептований Судновласником рахунок (З прим.), виконавчий кошторис (3 прим.) та гарантійне свідоцтво (3 прим.), що в свою чергу виключає настання у Судновласника зобов'язання провести остаточну оплату контрактної вартості робіт в розмірі 65 000 доларів США.
На момент виходу Судна з порту Судновласник здійснив оплату 80% контактної вартості ремонту, замість 70% як передбачено п. 5.1. Контракту, що свідчить про сумлінність Судновласника і відсутність в нього намірів ухилятися від виконання своїх контрактних зобов'язань.
На думку скаржника, строк виконання Апелянтом (Судновласник) свого зобов'язання щодо остаточної оплати контрактної вартості ремонту (п. 5.1. Контракту) не настав, оскільки АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С.А. (АЬРАКО РКСМЕСТ 8.А.) до сьогоднішнього часу не надав Судновласнику повний пакет документів, які Сторони погодили, як обов'язкову умову для оплати остаточної вартості ремонту Судна.
Вказані умови Контракту та обставини справи не були досліджені належним чином та враховані судом при задоволенні заяви АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) (вх. №4-21/17 від 01.08.2017 року), тобто відсутні підстави для застосування запобіжних заходів в порядку ст. 43-1 ГПК України, оскільки на час подання заяви у Компанії АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) було взагалі відсутнє право вимоги до Апелянта про оплату грошових коштів.
Крім зазначеного вище, скаржник також зазначає що господарським судом Одеської області не здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з посиланням на належні та допустимі докази, також судом порушено критерії розумності, адекватності вимог заявника, як умов для вжиття запобіжних заходів та критерію імовірності настання обставин відповідно до ст. 43-1 ГПК України.
Господарським судом проігноровано положення Міжнародної конвенції від 10.05.1952 та Кодексу торговельного мореплавства України щодо арешту судна, а саме те, що судно може бути арештоване лише стосовно морської вимоги.
Господарським судом Одеської області не встановлено наявності або відсутності морської вимоги, як обов'язкової умови для арешту морського судна, судове рішення не обгрунтоване з посиланням на відповідні норми Конвенції та КТМ України, а також не встановлено ряд обставин, які є обов'язковими для арешту морського судна.
11.09.2017 до суду від АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому заявник просить оскаржувану ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення оскільки вважає її доводи безпідставними та необґрунтованими.
11.09.2017 від ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING) до суду надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING).
Зі змісту вказаної заяви також вбачається, що ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING) підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник скаржника у судовому засіданні наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.
Представник АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вимоги, викладені в ній, безпідставними, а оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника скаржника, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 43 - 1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття, передбачених статтею 43-2 цього Кодексу, запобіжних заходів до подання позову.
Запобіжні заходи включають: витребування доказів; огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Згідно пункту 4 частини першої статті 43-3 ГПК заява про вжиття запобіжних заходів повинна містити відомості про обставини, якими заявник обґрунтовує необхідність вжиття таких заходів. Ці обставини мають узгоджуватися з приписами статті 43-1 ГПК, а за змістом пункту 5 частини першої статті 43-3 і частини третьої статті 43-4 ГПК - також й підтверджуватись відповідними доказами з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 названого Кодексу.
Відповідно до п. 4, 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вжиття запобіжних заходів" від 20.04.2007 р. N 01-8/251 заявник повинен обґрунтувати підстави для вжиття запобіжних заходів поданням відповідних доказів з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, у тому числі доказів наявності у нього права вимоги (відомості про реєстрацію права, контракт тощо). У вирішенні питання про вжиття запобіжних заходів господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх застосування з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; наявності зв'язку між конкретним видом запобіжних заходів і предметом відповідної позовної вимоги, яку заявник повинен подати у строк, встановлений частиною третьою статті 43-3 ГПК України; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 43-1 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Отже, запобіжні заходи за своєю правовою природою - це заходи, спрямовані на збереження відповідних доказів та на запобігання правопорушенню з метою якнайшвидшого реагування на протиправні дії.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог розділу VІ ГПК України підставами вжиття запобіжних заходів є обставини, які дозволяють заінтересованій особі стверджувати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення. При цьому заінтересована особа повинна довести необхідність терміновості вжиття запобіжних заходів, тобто необхідність вирішення цього питання до пред'явлення позову.
Необхідність застосування запобіжних заходів Заявником зводиться до доведення самого факту правопорушення та фактичного розміру заборгованості, що не підпадає під ознаки статті 43-1 ГПК України. З врахуванням положень ст. 43-1 та ст. 43-2 ГПК України в поєднанні зі ст. 33 ГПК України достатньо обґрунтованим для вжиття запобіжних заходів має бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого забезпечення. Про такі обставини може свідчити вчинення Судновласником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги. Посилання на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання зобов'язання, в тому числі і можливого судового рішення, без наведення відповідного обґрунтування не може бути достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів.
Також саме лише посилання заявника на Типову технологічну схему пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними (затверджено Постановкою КМУ від 21.058.2012 року №451) в якості підтвердження обставин, необхідних для застосування запобіжних заходів, не може свідчити про настання обставин, визначених статтею 43-1 ГПК України.
Крім того, відповідно до статті 43-3 ГПК України, заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
Зі змісту статті 43-3 ГПК України вбачається, що протягом п'яти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С.А. (ALPAKO PROJECT S.A.) повинен подати позовну заяву до господарського суду, після чого запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.
Між тим, додані до матеріалів справи докази не підтверджують, що ймовірний позов буде підвідомчий господарським судам України.
Спір виник між двома нерезидентами України відносно заборгованості за контрактом.
Згідно п.15.1 ст.15 контракту всі спори, що виникають з даного контракту, вирішуються в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України.
Відповідно до ст.76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1)якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи-відповідача.
В судовому засіданні представник заявника підтвердив, що у вказаний строк АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С.А. (ALPAKO PROJECT S.A.) не звернувся до господарського суду та наразі відсутнє відповідне рішення (ухвала) суду про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на судно т/х “MALBURG” (IMO 9035539, прапор - Танзанія) замість запобіжних заходів.
В матеріалах справи містяться докази того, що заявник звернувся з позовом до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України.
Що стосується доводів заявника про те, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт на судно “MALBURG” (IMO 9035539, прапор - Танзанія) стосовно морської вимоги, судова колегія зазначає наступне.
За положеннями п.п. l) п. 1 ч. 1 ст. 1 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року, ратифікованої згідно Закону України "Про приєднання України до Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна" №3702-VI від 07.09.2011 року (далі - “Конвенція”), до морських вимог належить вимога, що виникає із будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів.
Згідно ст.2 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна 1952 року судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.
З урахуванням положень пункту 4 цієї статті й статті 10, позивач може накласти арешт або на конкретне судно, щодо якого виникла морська вимога, або на будь-яке інше судно, власником якого є особа, яка була в момент виникнення морської вимоги власником конкретного судна, навіть якщо заарештоване судно готове до відплиття, але жодне судно, за винятком окремого судна, щодо якого виникла морська вимога, не може бути заарештоване стосовно будь-якої з морських вимог, перелічених у підпунктах "o", "p" або "q" пункту 1 статті 1.
Якщо у випадку договору оренди судна з передачею володіння фрахтувальнику фрахтувальник, а не зареєстрований власник несе відповідальність щодо морської вимоги, яка стосується цього судна, позивач може накласти арешт на таке судно чи на будь-яке інше судно, що належить такому фрахтувальникові, з дотриманням положень цієї Конвенції, але жодне інше судно, що належить зареєстрованому власникові, не може бути піддано арештові у зв'язку з такими морськими вимогами. Положення цього пункту застосовуються до будь-якого випадку, коли особа, яка не є зареєстрованим власником судна, є відповідальною щодо морської вимоги, яка стосується цього судна (ч.ч. 1, 3, 4 ст. 3 Конвенції).
Згідно частин 1, 2 ст. 41 КТМ України, судно може бути арештоване чи звільнене з-під арешту тільки за рішенням суду, господарського суду або голови Морської арбітражної комісії. Арешт судна означає будь-яке затримання судна або обмеження в його пересуванні, що здійснюються для забезпечення морських вимог, зазначених у статті 42 цього Кодексу, під час перебування судна в морському порту України.
Відповідно ч. 1 ст. 42 КТМ України, судно може бути арештоване тільки на морські вимоги.
В якості доказів порушення прав АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С.А. (ALPAKO PROJECT S.A.) посилається на невиконання Компанією РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) грошових зобов'язань за Контрактом №2/16/М від 03.09.2016 року.
Матеріали заяви не містять доказів невизнання РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) свого обов'язку оплатити вартість ремонтних робіт за Контрактом, або вжиття вказаною компанією заходів, направлених на уникнення виконання зобов'язань та відповідальності. Навпаки, надсилання представниками РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) відповіді (лист №/AV/AK від 14.07.2017 року) на претензію представників АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С.А. (ALPAKO PROJECT S.A.) (лист ТОВ “МЮРС Інтерлігал” (Вих. №20170630) від 30.06.2017 року) свідчить про визнання відповідачем своєї заборгованості, однак лише за умови надання повного пакету документів, прямо визначених Контрактом, що є обов'язковою умовою для настання грошового зобов'язання. У судовому засіданні суд з'ясував, що до заяви (вх. №4-21/17 від 01.08.2017 року) про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 43-1 ГПК України не було додано належних та допустимих доказів отримання РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) повного пакету документів згідно пп. “д” пункту 5.1. розділу 5 Контракту. Також в матеріалах справи відсутні докази того, що Судновласником вживаються заходи до залишення судном території України.
Враховуючи той факт, що в матеріалах зави (вх. №4-21/17 від 01.08.2017 року) про вжиття запобіжних заходів в порядку ст. 43-1 ГПК України відсутні належні та допустимі докази отримання РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) повного пакету документів, згідно пп. “д” пункту 5.1. розділу 5 Контракту, як обов'язкової підстави для виконання грошового зобов'язання, колегія суддів вважає, що заявник дійшов передчасного висновку про наявність в нього права морської вимоги на час звернення з відповідною заявою до Господарського суду Одеської області.
Враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність передбачених законом підстав для арешту судна «MALBURG» (ІМО 9035539, прапор - Танзанія), власником якого є компанія ЮРОПІЕН ШИПІНГ ІНГ (EUROPEAN SHIPPING ING) та фрахтувальником відповідно до Договору Бербоут - чартеру від 10.08.2016, є Компанія РЕДЖЕНТ ВОРЛДВАЙД СЕРВІСІЗ ЛТД (REGENT WORLDWIDE SERVICES LTD) (Trident Chambers Wichams Cay, Road Town, Tortola, British, Virgin Islands) в порядку вжиття запобіжних заходів.
Ухвала про вжиття запобіжних заходів від 02.08.2017 року була винесена Господарським судом Одеської області з неповним з'ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням норм процесуального права, відтак підлягає скасуванню із відмовою АЛЬПАКО ПРОДЖЕКТ С. А. (ALPACO PROJECT S.A) у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Керуючись ст.ст. 99, 101-106, 43-1 Господарського процесуального кодексу
України, апеляційний господарський суд -
постановив:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Одеської області від 02 серпня 2017 року про вжиття запобіжних заходів у справі № 916/1854/17 скасувати.
У задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів (накладення арешту на судно) вхід. № 4-21/17 від 01.08.2017 в порядку ст. 43-1 ГПК України відмовити.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 13.09.2017
Головуючий суддя Л.О. Будішевська
Суддя М.А. Мишкіна
Суддя С.В. Таран