33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"11" вересня 2017 р. Справа № 918/578/17
Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"
до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕБУД"
про стягнення заборгованості в сумі 139 860 грн. 37 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 03-05/3/3 від 03.01.2017 р.;
від відповідача - не з'явився.
У судовому засіданні 11 вересня 2017 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
17 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "РІВНЕБУД" про стягнення заборгованості в сумі 139 860 грн. 37 коп., з яких 117 500 грн. 00 коп. - основний борг, 14 372 грн. 26 коп. - пеня, 1 737 грн. 00 коп. - 3% річних, 6 251 грн. 11 коп. - збитки від інфляції.
Ухвалою суду від 17 серпня 2017 року позовну заяву № 03-05/2870/2874 від 15 серпня 2017 р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/578/17, розгляд якої призначено на 29 серпня 2017 року.
У судове засідання 29 серпня 2017 року представник відповідача не з'явився, однак 29.08.2017 р. від останнього через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 29 серпня 2017 року розгляд справи відкладено на 11 вересня 2017 року.
11 вересня 2017 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про те, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.
У судовому засіданні 11 вересня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.
У судове засідання 11 вересня 2017 року представник відповідача не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштових відправлень № 3301308652859. При цьому, 11.09.2017 р. від останнього на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи як необґрунтоване, враховуючи наступне. Коло представників в господарському судовому процесі не обмежене нормами чинного законодавства і представництво юридичних осіб забезпечується згідно зі ст.28 ГПК України, тобто - сторона/відповідач не позбавлений можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого працівника/представника.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для чергового відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
01 грудня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - Підприємство) та Приватним акціонерним товариством "РІВНЕБУД" (далі - Споживач) був укладений договір на відпуск теплової енергії № 406 (далі - Договір) (а.с. 7-9).
Відповідно до п. 1.1. Договору, Підприємство зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.
Згідно пункту 1.4. Договору теплова енергія подається Споживачу за адресою: м. Рівне, вул. Відінська, 41.
Пунктом 3.2.1. Договору передбачено, що Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (п. 5.1. Договору).
Згідно п. 5.3. Договору Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому Споживач самостійно отримує рахунок.
Відповідно до п. 5.4. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.
Пунктом 6.3.3. Договору передбачено, що порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4. цього договору - сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Даний договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання та поширює свою дію на правовідносини, що виникли з 01 грудня 2010р. (п. 9.1. Договору).
Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін. (п. 9.4. Договору).
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками.
На виконання умов Договору позивач за період з грудня 2016 року по березень 2017 року відпускав відповідачу теплову енергію, що підтверджується рахунками виставленими позивачем відповідачу (а.с. 19-22).
Про належне виконання товариством своїх зобов'язань за договором щодо відпуску теплової енергії, також свідчить відсутність у матеріалах справи з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Однак всупереч умовам договору відповідач взятий на себе обов'язок по оплаті вартості теплової енергії, наданої йому в спірний період, у встановлений вищезазначеним правочином строк не виконав.
Таким чином, у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в сумі 117 500 грн. 00 коп..
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
У силу вимог ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За п. 23 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.
Пунктом 40 постанови Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно з п. 20 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
Відповідно до п. 30 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, ч. 6 ст. 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У силу вимог ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" належним чином виконано взяті на себе зобов'язання та забезпечено Приватне акціонерне товариство "РІВНЕБУД" тепловою енергією.
Однак, Приватне акціонерне товариство "РІВНЕБУД", всупереч взятих на себе зобов'язань, вартість наданих в спірний період послуг в повному обсязі не оплатило.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення в сумі 117 500 грн. 00 коп. підлягають задоволенню.
Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 14 372 грн. 26 коп. - пені, 1 737 грн. 00 коп. - 3% річних, 6 251 грн. 11 коп. - збитків від інфляції.
Пунктом 6.3.3. Договору передбачено, що порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4. цього договору - сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.
Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір останньої становить 14 359 грн. 29 коп., при заявленому - 14 372 грн. 26 коп.. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума пені, яка за розрахунком суду складає 14 359 грн. 29 коп..
За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення пеня в сумі 14 372 грн. 26 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 14 359 грн. 29 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення пені в сумі 12 грн. 97 коп. відмовити.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність розрахунку заявлених до стягнення 3% річних в сумі 1 737 грн. 00 коп., суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір інфляційних втрат становить 7 778 грн. 62 коп., при заявленому - 6 251 грн. 11 коп.. Оскільки суд не можу вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі в сумі 6 251 грн. 11 коп..
У відповідності до пункту 3 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 2 097 грн. 72 коп.
Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "РІВНЕБУД" (33000, м. Рівне, вул. С.Бандери, буд. 41, код ЄДРПОУ 01273310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 117 500 (сто сімнадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. - основного боргу, 14 359 (чотирнадцять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 29 коп. - пені, 1 737 (одна тисяча сімсот тридцять сім) грн. 10 коп. - 3% річних, 6 251 (шість тисяч двісті п'ятдесят одна) грн. 11 коп. - інфляційних втрат та 2 097 (дві тисячі дев'яносто сім) грн. 72 коп. витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення пені в сумі 12 грн. 97 коп. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 13 вересня 2017 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 3 примірники:
1- до справи;
2- позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27);
3- відповідачу рекомендованим (33000, м. Рівне, вул. С. Бандери, 41).