Головуючий у 1 інстанції - Кузнецов Д.В.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
12 вересня 2017 року справа № 264/1953/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ, вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 липня 2017 року у справі № 264/1953/17 за позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області із адміністративним позовом до Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради (далі - відповідач), в якому просив: визнати причину пропуску строку на звернення до суду поважною та відновити пропущений процесуальний строк; визнати постанову адміністративною комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 1496 від 09.11.2016 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП незаконною та скасувати її; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 152 КУпАП закрити у зв'язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (а.с. 2-3).
Постановою Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 липня 2017 року у справі № 264/1953/17 адміністративний позов було задоволено, внаслідок чого: визнано протиправною та скасовано постанову Адміністративної комісії Виконавчого комітету Маріупольської міської ради № 1496 від 09 листопада 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення; провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито (а.с. 45-46).
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с. 50-53).
Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, а також документи, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановила наступне.
24 жовтня 2016 року працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 152 КУпАП про те, що ОСОБА_2 24.10.2016 року об 10:48 години самовільно встановив торгівельний кіоск за адресою: м. Маріуполь, Центральний район, бул. Шевченко, 264, чим порушив розділ 12 пункту 12.7 ґ) правил благоустрою території м. Маріуполя 6/8-616 від 21.06.2011 року.
09 листопада 2016 року Адміністративною комісією Виконавчого комітету Маріупольської міської ради було прийнято постанову № 1496, якою ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді 1700,00 грн.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні спору керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог ст. 218 КУпАП, адміністративні комісії виконавчих органів сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема, передбачені статтею 152 КУпАП.
При цьому у ході складення матеріалів про адміністративні правопорушення та прийняття постанови за результатами даних матеріалів органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи згідно з приписами ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто будь-яке відхилення або недотримання передбаченого законом (підзаконним) актом встановленого порядку дій органами державної влади, може призвести до порушення законних прав громадян під час вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
З протоколу, складеного працівником поліції, та мотивувальної частини винесеної постанови вбачається, що правопорушення ОСОБА_2 з об'єктивної сторони полягало у самовільному встановлені ним 24.10.2016 року о 10:48 години торгівельного кіоску по бул. Шевченка, буд. 264. Наявність такого формулювання правопорушення при його оскарженні передбачає обов'язок доведення перед судом безпосереднього факту причетності ОСОБА_2 до фізичного встановлення торгівельного кіоску у вказаний в протоколі час.
Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема визнавальними поясненнями особи, стосовно якої складено протокол, поясненнями свідків або відеозаписами та іншими доказами, що підтверджують неспростовну причетність до встановлення кіоску.
Проте в якості доказу вказаних фактів представлено лише протокол та письмові пояснення ОСОБА_2, в яких останній зазначив, що на момент перевірки працівниками поліції торгівельного кіоску ніяких документів при ньому не було. При цьому будь-яких відомостей про встановлення ним даного кіоску або належність об'єкту в поясненнях ОСОБА_2 не відображено.
Разом з тим, позивач наголошує, що як на момент складання протоколу так і на теперішній час він не має відношення до даного кіоску та в день складання протоколу знаходився неподалік торгового об'єкту, прибувши до своєї знайомої, яка працює реалізатором.
Згідно листа Управління патрульної поліції в місті Маріуполі від 07.07.2017 року відеозапис за 24.10.2016 року, на якому зафіксовані події за участю ОСОБА_2, відносно якого був складений протокол про адміністративне правопорушення серія ДО № 023130, на даний час вже відсутній через сплив терміну зберігання.
Крім того, позивачем в якості непричетності до даного кіоску та торгового місця представлено до суду першої інстанції реєстраційні документи, ліцензії та дозвільні документи на здійснення ним іншим видом підприємницької діяльності ніж торгівля хлібобулочними виробами та за іншими адресами, ніж адреса, вказана у постанові.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами ст. 293 КУпАП, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити, зокрема, чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні.
Беручи до уваги положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, колегія суддів вважає, що відповідачем не проведено всебічного, повного та об'єктивного дослідження та зібрання фактичних даних у справі, а наявність протоколу про адміністративне правопорушення не дає достатніх підстав для висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.
Таким чином, на підставі наявних доказів та зібраних відомостей про обставини вчинення правопорушення колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність законності прийнятої відносно ОСОБА_2 постанови та накладення адміністративного стягнення за ст. 152 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження того факту, що ОСОБА_2 має будь-яке відношення до встановлення торгівельного кіоску за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, бул. Шевченка, 264.
За таких обставин, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії виконавчого комітету Маріупольської міської ради на постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 липня 2017 року у справі № 264/1953/17 - залишити без задоволення.
Постанову Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 18 липня 2017 року у справі № 264/1953/17 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя О.О. Чебанов
Судді І.В. Сіваченко
ОСОБА_3