04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" вересня 2017 р. Справа № 911/2066/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Чорної Л.В.
Яковлєва М.Л.
За участю представників сторін:
від відповідача-2 (апелянта): Гнатюк К.В. - за довіреністю № 1 від 27.07.2017;
від відповідача-2 (апелянта): Медвідь О.П. - за довіреністю № 1-2007/17 від 20.07.2017;
від позивача: Лесечко О.М. (адвокат) - за довіреністю б/н від 12.06.2017;
від відповідача-1: не з'явились;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Обрій" на ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2017 у справі № 911/2066/17 (суддя Горбасенко П.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Козин", с. Козин, Миронівський р-н., Київська обл.
до 1) товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське", с. Маслівка, Миронівський р-н., Київська обл.
2) селянського (фермерського) господарства "Обрій", с. Вікторівка, Миронівський р-н., Київська обл.
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2:
1) комунальне підприємство Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство", м. Кагарлик, Київська обл.
2) комунальне підприємство Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр", м. Миронівка, Київська обл.
про визнання недійсним правочину, скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та відновлення права їх оренди
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Козин» (надалі- ТОВ «СП «Козин»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Маслівське» (надалі-ТОВ «СП «Маслівське»/відповідач-1) та селянського (фермерського) господарства «Обрій» (надалі -С(Ф)Г «Обрій»/відповідач-2) про визнання недійсними правочинів щодо відчуження майнових прав на земельні ділянки у результаті припинення права їх оренди відповідачем -1 та передачі їх в оренду відповідачу-2 за період з 15.11.2016 до 04.07.2017, скасування державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, які були передані в оренду відповідачу-2 та відновлення права їх оренди за відповідачем -1.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Київської області від 13.01.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.02.2017 у справі № 911/3691/16 заборонено іншим особам, в тому числі ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) вчиняти дії щодо відчуження майнових прав та майна товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" (08850, Київська обл., Миронівський район, с. Маслівка, вул. Борисенка Петра, буд. 51А; ідентифікаційний код 38533859), що обліковується на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" (08850, Київська обл., Миронівський район, с. Маслівка, вул. Борисенка Петра, буд. 51А; ідентифікаційний код 38533859) та у відповідності із статутом, станом на 28.10.2013 на суму 958 415,13 грн.
Водночас, ОСОБА_6, який був керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" до 30.05.2017 та є керівником Селянського (Фермерського) господарства "Обрій" по теперішній час, під час дії ухвали господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16, про наявність якої він був обізнаний, здійснив відчуження майнових прав, а саме: права оренди на земельні паї (ділянки), що обліковувались на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське"..
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2017 порушено провадження у справі № 911/2066/17, залучено комунальне підприємство Кагарлицької районної ради "Реєстраційне агентство" (нададі-третя особа-1) та комунальне підприємство Миронівської районної ради "Миронівка-реєстр" (надалі- третя особа-2) до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні другого відповідача.
11.07.2017 ТОВ «СП «Козин» до господарського суду Київської області було подано заяву про забезпечення позову, згідно якої позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, накладення арешту на сільськогосподарські культури, що будуть вирощені на земельних ділянках, заборонити відповідачу-2 та будь-якому іншому вчиняти дії та створювати будь-які перешкоди, тощо відповідачу-1, пов'язані зі збиранням, транспортуванням, зберіганням, розпорядженням сільськогосподарських культурами, що будуть вирощені на земельних ділянках.
Вказана заява мотивована тим, що не вжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у даній справі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2017 заяву ТОВ «СП «Козин» про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на земельні ділянки, право оренди на які виникло у селянського (Фермерського) господарства "Обрій" за період з 13.01.2017 по 15.06.2017, накладено арешт на сільськогосподарські культури, що будуть вирощені на земельних ділянках, право оренди на які виникло у селянського (Фермерського) господарства "Обрій" за період з 13.01.2017 по 15.06.2017, заборонено селянському (Фермерському) господарству "Обрій" (08330, Київська обл., Миронівський район, село Вікторівка, вулиця Леніна, будинок 32 А; ідентифікаційний код 20616335) та будь-якому іншому вчиняти дії та створювати будь-які перешкоди, тощо товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське підприємство "Маслівське" (08850, Київська обл., Миронівський район, с. Маслівка, вул. Борисенка Петра, буд. 51А; ідентифікаційний код 38533859), пов'язані зі збиранням, транспортуванням, зберіганням, розпорядженням сільськогосподарськими культурами, що будуть вирощені на земельних ділянках, право оренди, на які виникло у селянського (Фермерського) господарства "Обрій" за період з 13.01.2017 по 15.06.2017, у задоволенні решти заяви ТОВ «СП «Козин" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала місцевого господарського суду із посиланням на ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України мотивована частковою доведеністю заявлених ТОВ «СП «Козин» в заяві про забезпечення позову підстав.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого суду, селянське (фермерське) господарство "Обрій" (надалі-апелянт) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2017 у справі № 911/2066/17 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 відновлено ТОВ «СП «Козин» пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2017 у справі № 911/2066/17; скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 29.08.2017.
28.08.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) від ТОВ "СП «Козин» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останнє просить залишити ухвалу господарського суду Київської області від 12.07.2017 у справі № 9114/2066/17без змін, а апеляційну залишити без задоволення.
29.08.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду (канцелярію) від селянського (фермерського) господарства "Обрій" надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 клопотання представника ТОВ «СП «Козин» про продовження строку апеляційної скарги задоволено; строк розгляду апеляційної скарги продовжено та, відповідно, відкладено на 12.09.2017.
У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги, з викладених у ній підстав.
Представник позивача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечував, з викладених у відзиві на неї підстав.
Встановлено, що відповідач-1 та треті особи 1,2 своїх представників у судове засідання не направили, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Відповідач-1 та треті особи 1,2 відзивів на апеляційну скаргу не подали.
Пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2017 та від 29.08.2017 таких представників не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутності представників відповідача -1 та третіх осіб 1,2.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників апелянта та позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
В силу ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вже зазначалось вище, ТОВ «СП «Козин» звернулось до господарського суду Київської області із заявою про забезпечення позову, згідно якої позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, накладення арешту на сільськогосподарські культури, що будуть вирощені на земельних ділянках, заборонити відповідачу-2 та будь-якому іншому вчиняти дії та створювати будь-які перешкоди, тощо відповідачу-1, пов'язані зі збиранням, транспортуванням, зберіганням, розпорядженням сільськогосподарських культурами, що будуть вирощені на земельних ділянках.
Вказана заява мотивована тим, що у провадження слідчого відділення Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12017110220000193, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.05.2017, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України, а саме, ОСОБА_6, який був керівником ТОВ «СП «Маслівське» до 30.05.2017 та є керівником С(Ф)Г «Обрій» по теперішній час, всупереч ухвали господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16 про заборону іншим особам, в тому числі ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) вчиняти дії щодо відчуження майнових прав та майна ТОВ «СП «Маслівське» (08850, Київська обл., Миронівський р-н, с. Маслівка, вул.. Борисенка Петра, буд. 51А; ідентифікаційний код 38533859), що обліковується на балансі ТОВ «СП «Маслівське» (08850, Київська обл., Миронівський р-н, с. Маслівка, вул.. Борисенка Петра, буд. 51А; ідентифікаційний код 38533859) та у відповідності із статутом станом на 28.10.2013 на суму 958 415,13 грн. здійснив відчуження майнових прав, у тому числі права оренди на земельні паї (ділянки), що обліковувалися на балансі ТОВ «СП «Маслівське». Неправомірна поведінка директора першого відповідача -ОСОБА_6 щодо відчуження майнових прав на користь другого відповідача, директором якого є ОСОБА_6, згідно позиції заявника, є очевидною, так як останній, починаючи з моменту порушення провадження у справі № 911/3691/16 до теперішнього часу здійснює відчуження майнових прав з ТОВ «СП «Маслівське» на С(Ф)Г «Обрій».
Зазначені обставини щодо відчуження майнових прав на земельні ділянки, що засіяні ТОВ «СП «Маслівське» за кредитні кошти, про що свідчать кредитні договором укладені з ПАТ «Райффайзен банк Аваль» під заставу техніки, що належить ТОВ «СП «Маслівське»; перехід майнових прав ТОВ «СП «Маслівське» здійснено з метою приховати майно та здійснити збирання врожаю, що не належить С(Ф)Г «Обрій». Таким чином, за твердженнями позивача, незастосування заходів до забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду у даній справі.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України), господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Пунктами 2, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову № 16 від 26.12.2011 роз'яснено, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі - грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Водночас, у відповідності до пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову № 16 від 26.12.2011, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.
Згідно ст. 572 ЦК України у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Окремим видом застав є іпотека застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи ( ст. 575 ЦК України)
Статтею 576 ЦК України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.
Статтею 4 Закону України "Про заставу" також передбачено, що предметом застави можуть бути, зокрема, майнові права.
Також, відповідно до положення ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно якого кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з конвенційної практики Європейського суду з прав людини (рішення від 24 червня 2003 року у справі «Стреч проти Сполученого Королівства» (Stretch v. the United Kingdom), заява № 44277/98, пункти 32-35 та рішення від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України, заява № 29979/04, пункт 65) право використання земельних ділянок входить до складу «майно» у розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод
Виходячи з системного аналізу вищезазначеного та положення ст. 396 ЦК України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що речове право на оренду на земельну ділянку є майном у розумінні цивільного законодавства України, правовий захист якого здійснюється на рівні захисту права власності, в тому числі у судовому порядку.
Місцевим господарським судом та судовою колегією апеляційного господарського встановлено, що за період з 13.01.2017 по теперішній час (дія ухвали господарського суду Київської області від 13.01.2017 у справі № 911/3691/16) ТОВ «СП «Маслівське» заборонено вчиняти дії щодо відчуження майнових прав та майна ТОВ «СП «Маслівське», в той час як керівництвом останнього здійснено відчуження майнових прав на земельні ділянки, орендарем яких був перший відповідач.
З огляду на наведені позивачем обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими посилання позивача на те, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може призвести до неможливості відновити порушені права позивача (у разі задоволення позову) і, як наслідок, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення у даній справі.
Судова колегія апеляційного господарського суду здійснивши оцінку зв'язку між заявленим позивачем заходом до забезпечення позову (накладення арешту на земельні ділянки та сільськогосподарські культури, що будуть вирощені на земельних ділянках та заборону вчиняти дії щодо збирання, транспортування, зберігання, розпорядження сільськогосподарськими культурами, що будуть вирощені на земельних ділянках) та предметом позову (визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації речових прав оренди відповідача-2 та відновлення права їх оренди за позивачем), та виходячи з наведених законодавчих положень, аналізу суб'єктного складу, характеру правовідносин, здійснивши оцінку обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, колегія суддів погоджується з висновком суду місцевого господарського суду про часткове задоволення заяви позивача та вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та сільськогосподарські культури, що будуть вирощені на земельних ділянках, право оренди яких виникло у відповідача-2 за період з 13.01.2017 по 15.06.2017 та заборони відповідачу-2 та будь-якому іншому вчиняти дії та створювати будь-які перешкоди, тощо відповідачу-1 пов'язані зі збиранням, транспортуванням, зберіганням, розпорядженням сільськогосподарськими культурами, що будуть вирощені на земельних ділянках, право оренди на які виникло у відповідача-2 за період з 13.01.2017 по 15.06.2017.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає обґрунтований висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельні ділянки та сільськогосподарські культури, що будуть вирощені на земельних ділянках, право оренди на які виникло у відповідача-2 за період з 02.12.2016 по 12.01.2017, заборони відповідачу-2 та будь-якому іншому вчиняти дії та створювати будь-які перешкоди, тощо відповідачу-1 пов'язані зі збиранням, транспортуванням, зберіганням, розпорядженням сільськогосподарськими культурами, що будуть вирощені на земельних ділянках, право оренди на які виникло відповідача-2 за період з 02.12.2016 по 12.01.2017, оскільки в даний період не діяла судова заборона щодо відчуження майна та майнових прав відповідача-1.
За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування оскаржуваної ухвали наведено місцевим судом, підстав для скасування ухвали місцевого суду не знаходить.
Доводи апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом ст. ст. 66, 67 ГПК України не знайшли свого підтвердження в матеріалах оскарження ухвали, а тому не можуть бути підставою для прийняття рішення про скасування ухвали.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 49, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства "Обрій" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Київській області від 12.07.2017 у справі № 911/2066/17 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді Л.В. Чорна
М.Л. Яковлєв