про відмову у прийнятті позовної заяви
13.09.2017 Справа № 904/8359/17
Суддя Суховаров А.В., розглянувши матеріали
за позовом ОСОБА_1, м. Кривий Ріг
Дніпропетровська область
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
Дніпропетровська область
про визнання права власності
ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", у якому просить суд визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва, а саме: банний корпус, їдальня, АПК (адміністративно-побутовий комбінат) з галереєю до місця її з'єднання зі стволом шахти Східна.
Відповідно до ст. 21 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно положень частини 1статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 2 статті 1 та статтею 12 ГПК України передбачено, що у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Однак, зазначене стосується лише спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Згідно з п. 1 ст. 62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
За приписами п.3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті у випадках, передбачених статтею 62 Господарського процесуального кодексу України. Перелік підстав відмови в прийнятті позовної заяви, встановлений частиною першою цієї статті, є вичерпним. На підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку.
Так, з позовних матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) виступає як фізична особа без статусу суб'єкта підприємницької діяльності, спір виник не з корпоративних відносин, не пов'язаний з банкрутством, а тому спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства, який відповідно до ст. 107 ЦПК України розглядається районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами, тому позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах.
Враховуючи викладене, суд вважає, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
Керуючись п.1 ч.1 ст.62, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У прийнятті позовної заяви відмовити.
Позовні матеріали повернути позивачу ОСОБА_1.
Ухвала про відмову у прийнятті позовної заяви може бути оскаржена в порядку ст. 91-95 ГПК України.
Додаток: - позовна заява з доданими до неї матеріалами, в тому числі оригінал
квитанції №17 від 11.08.2017р. про сплату судового збору
у розмірі 1 600, 00 грн.
Суддя А.В. Суховаров