12 вересня 2017 р. Справа № 903/651/17
за позовом: Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз”, м.Львів
до відповідача: Володимир-Волинського підприємства теплових мереж “Володимир-Волинськтеплокомуненерго”, м. Володимир-Волинський
про стягнення 75490,15грн.
Суддя Дем'як В.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 2-523 від 28.12.2016р.
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 655 від 11.09.2017р.
Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство “УКРТРАНСГАЗ” від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз” звернувся до суду з позовом до відповідача - Володимир-Волинського підприємства теплових мереж “Володимир-Волинськтеплокомуненерго” про стягнення 75490,15грн. заборгованості за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000009 від 01.04.2016р., в т.ч.: 68068,77грн. - основного боргу, 4778,97грн. - пені, 557,99грн. - 3%річних та 2084,42грн. - інфляційних витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті послуг транспортування природного газу, у встановлені договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1604000009 від 01.04.2016р. строки.
Представник позивача в судовому засіданні подав заяву вх. № 01-54/8259/17 від 12.09.2017р. про долучення до матеріалів справи довідки про погашення заборгованості в сумі 68068,77грн. станом на 11.09.2017р. та просив задовольнити 4778,97грн. - пені, 557,99грн. - 3%річних та 2084,42грн. - інфляційних витрат в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні повідомив про те, що заборгованість Володимир - Волинського підприємства теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" виникла внаслідок неналежного фінансування відповідача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, в с т а н о в и в:
01.04.2016р. між Публічним акціонерним товариством Укртрансгаз в особі Філії "Управління магістральних газопроводів "ЛЬВІВТРАНСГАЗ" (Позивач) та Володимир -Волинським підприємством теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" (Відповідач) укладено договір з надання послуг транспортування магістральними трубопроводами за №1604000009.
Згідно з пунктом 3.1 договору послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами. У випадку, якщо замовник та/або його споживачі безпосередньо підключені до магістрального трубопроводу газотранспортного підприємства, кількість протранспортованого газотранспортним підприємством газу замовнику та/або його споживачам визначається за даними комерційних вузлів та приладів обліку газу, установлених на ГРС. Якщо замовник та/або його споживачі отримують газ з мережі газорозподільного підприємства, даними для складання актів наданих послуг є дані газорозподільного підприємства про обсяги протранспортованого ним газу замовнику та/або його споживачам.
Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики .
Згідно з п. 5.3 договору розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця.
Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акту наданих послуг (пункт 5.4 цього правочину).
Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору позивач протягом лютий - червень 2017 року надав відповідачу передбачені наведеною угодою послуги на загальну суму 68068,77грн. Даний факт підтверджується підписаними між сторонами актами №02-17-1604000009 від 28.02.17р. за лютий на суму 32424,19грн., №03-17-1604000009 від 31.02.17р. за березень на суму 24010,24грн., №04-17-1604000009 від 30.04.17р. за квітень на суму 8484,02грн., №05-17-1604000009 від 31.05.17р. за травень на суму 2088,55грн., №06-17-1604000009 від 30.06.17р. за червень на суму 1061,77грн
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Пунктом 5.5 договору встановлено, що оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 відсоткової попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акту наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічне положення закріплено в ч. 1 ст. 188 ГК України.
Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню в цей строк (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач повністю не сплатив суму основного боргу, у зв'язку з чим станом на 17.08.2017р. виникла заборгованість перед позивачем в сумі 68068,77грн.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем було погашено заборгованість в сумі 68068,77грн. (після порушення провадження у справі), що підтверджується довідкою ПАТ "Укртрансгаз" станом на 11.09.2017р.
Згідно п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 визначено, що якщо відсутній предмет спору до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові. Якщо предмет спору існував на момент порушення провадження по справі та припинив існування в процесі розгляду справи провадження слід припинити.
На день розгляду справи основна заборгованість відповідача перед позивачем погашена повністю, що підтверджено довідкою ПАТ "Укртрансгаз" станом на 11.09.2017р.
З врахуванням вищевикладеного у позові про стягнення 68068,77грн. основного боргу слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ст. 80ГПК України.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Крім того, згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до пункту 7.3 договору: у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 2084,42грн. інфляційних втрат та 557,99грн. - 3% річних, а також 4778,97грн. пені за порушення строків виконання грошових зобов'язань згідно п. 7.3. договору.
Дослідивши розрахунки, додані позивачем до позовної заяви, суд погоджується з вірністю їх проведення.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.
Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 546, 551, 599, 625, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 144, 173, 193, 233 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Володимир - Волинського підприємства теплових мереж "Володимир - Волинськтеплокомуненерго" (44700, Волинська область, м. Володимир - Волинський, вул. Сагайдачного 19, код ЄДРПОУ 05384488) на користь Публічного акціонерного товариства “УКРТРАНСГАЗ” від імені якого діє філія “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз”, (79053, м. Львів, вул. І. Рубчака 3 код ЄДРПОУ 25560823) 4778,97грн. - пені, 557,99грн. - 3%річних та 2084,42грн. - інфляційних витрат, а також витрат по судовому збору в сумі 1600,00грн.
3. Провадження в частині стягнення 68068,77грн. основного боргу припинити.
Рішення господарського суду, у відповідності до ст. 85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Повний текст рішення
складено 13.09.2017
Суддя В. М. Дем'як