12 вересня 2017 р. м. Чернівці Справа № 824/565/17-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лелюка О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Кіщук О.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Герцаївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Герцаївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивач просить суд визнати протиправними дії Герцаївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області щодо відмови у внесенні змін до актового запису №30 від 05 листопада 2007 року; зобов'язати Герцаївський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області внести зміни в актовий запис про шлюб ОСОБА_2, складеного районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану 05 листопада 2007 року №30 вказавши правильне прізвище «ОСОБА_2» замість «ОСОБА_2».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15 вересня 2010 року Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області видано свідоцтво про зміну імені серія НОМЕР_1 та змінено прізвище ОСОБА_2 на ОСОБА_2, актовий запис №22. Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 17 вересня 2010 року, актовий запис №30, виданого Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області в розділі прізвище після реєстрації шлюбу дружини помилково записано ОСОБА_2 замість ОСОБА_2.
У зв'язку із цим, позивач звернулась до Герцаївського районного відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про внесення змін до актового запису №30 від 05 листопада 2007 року, однак отримала відмову.
Вважаючи вказану відмову необґрунтованою, позивач звернулась до суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги з підстав, наведених у позові. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Від Герцаївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області до суду 29 серпня 2017 року надійшов лист від 16 серпня 2017 року №1324/15.4-04-34, в якому відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на законність оскаржуваних дій. Крім цього, просить суд розглянути справу без участі свого представника.
Заслухавши пояснення особи, яка з'явилась в судове засідання, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 21 червня 2017 року представник позивача ОСОБА_1 звернулась до Герцаївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про внесення змін до актового запису про шлюб №30, складеного 05 листопада 2007 року Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області.
Заявник просила змінити прізвище нареченої після зміни імені з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2».
Причиною внесення змін до актового запису у заяві від 21 червня 2017 року зазначено «упорядкування документів».
До заяви було додано: копію паспорта, доручення, витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей, копію свідоцтва про народження, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про зміну імені.
За результатом розгляду указаної вище заяви 22 червня 2017 року Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області прийнято висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану.
В ньому зазначено, що в актовому запису про шлюб №30, складеному 05 листопада 2007 року Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, зазначено прізвище нареченої після укладання шлюбу «ОСОБА_2».
Також вказано, що аналіз документів, представлених заявником, свідчить, що 15 вересня 2010 року у Герцаївському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області актовий запис №22 громадянка ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2.
Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області відмовлено заявниці у внесенні змін до актового запису про шлюб №30 від 05 листопада 2007 року на підставі пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України №915 від 11 липня 2017 року та пункту 13 статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року №2398-VI (державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім'я та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей).
Не погоджуючись із рішенням суб'єкта владних повноважень про відмову у внесені змін до актового запису цивільного стану, ОСОБА_2 звернулась до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулює та визначає Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року №2398-VI (далі - Закон №2398-VI).
Відповідно до статті 2 Закону №2398-VI актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.
Державній реєстрації відповідно до цього Закону підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно пункту 2 частини першої статті 4 Закону №2398-VI органами державної реєстрації актів цивільного стану є відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану).
Частиною першою статті 6 Закону №2398-VI передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Відповідно до частин першої - п'ятої статі 9 Закону №2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках.
Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Зразки актових записів цивільного стану затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.
Так, наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за №55/18793, було затверджено Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила №96/5).
Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
Згідно пункту 1.5. Правил №96/5 заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.
Відповідно до пункту 1.7. Правил №96/5 зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Відповідно до пункту 1.10. Правил №96/5 питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у тримісячний строк з дня подання відповідної заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.
Пунктом 2.1. Правил №96/5 визначено, що заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України) при пред'явленні паспорта або паспортного документа.
Згідно пункту 2.5. Правил №96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається: особою, щодо якої складено актовий запис; одним із батьків неповнолітнього (малолітнього); піклувальником неповнолітнього та опікуном малолітнього; опікуном недієздатної особи; спадкоємцем померлого; представником органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.
Відповідно до пункту 2.6. Правил №96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Пунктом 2.7. Правил №96/5 передбачено що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
Згідно пункту 2.12. на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Таким чином, указаними нормами матеріального права передбачено, зокрема, що за заявою особи, щодо якої складено актовий запис, про внесення змін до актових записів цивільного стану та доданих до неї документів, необхідних для розгляду заяви та вирішення питання по суті, відділом державної реєстрації актів цивільного стану у тримісячний строк з дня подання такої заяви розглядається питання про внесення змін до актових записів цивільного стану. За результатами розгляду поданої до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника заяви та наданих заявником документів, доданих відділом державної реєстрації актів цивільного стану до матеріалів справи повних витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копій відповідних актових записів цивільного стану та на підставі зібраних відділом державної реєстрації актів цивільного стану документів останнім складається обґрунтований висновок за встановленою законом формою про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому. У разі ж відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у відповідному висновку повинно бути вказано причини такої відмови та зазначено про можливість його оскарження в судовому порядку.
Як вбачається з обставин справи, згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1, виданого Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 15 вересня 2010 року, позивач змінила своє прізвище з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2», у зв'язку із чим вона і звернулась до відповідача із заявою про внесення змін у актовий запис про шлюб №30 від 05 листопада 2007 року в частині зміни імені нареченої з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2».
Оскаржувані позивачем в даному адміністративному позові дії суб'єкта владних повноважень стосуються прийняття Герцаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області 22 червня 2017 року висновку про відмову у несенні змін до актового запису про шлюб №30 від 05 листопада 2007 року.
Згідно указаного висновку, відмовляючи у задоволенні заяви про внесення змін у актовий запис про шлюб №30 від 05 листопада 2007 року в частині зміни імені нареченої з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2», відповідач виходив з положень статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та пункту 13 Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915.
Так, частиною першою, другою статті 16 Закону №2398-VІ визначено, що державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - зміна імені) проводиться лише стосовно громадян України.
Державна реєстрація зміни імені проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.
Згідно частини четвертої статті 16 Закону №2398-VІ заява про зміну імені, подана у встановленому порядку до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, розглядається у тримісячний строк з дня її подання. За наявності поважної причини цей строк може бути продовжено, але не більш як на три місяці
Частиною шостою статті 16 Закону №2398-VІ передбачено, що порядок розгляду заяв громадян про зміну імені встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Механізм прийняття та розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичних осіб - громадян України визначає Порядок розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915 (далі - Порядок №915).
Згідно пункту 13 Порядку №915 державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім'я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей.
Частиною сьомою статті 16 Закону №2398-VІ також передбачено, що державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім'я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей.
Пунктом 2.13 Правил №96/5 визначено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:
2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;
2.13.2 постанова адміністративного суду;
2.13.3 висновок районного, районного у містах, міського (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України;
2.13.4 заява про визнання батьківства (додаток 3);
2.13.5 заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;
2.13.6 заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 4;
2.13.7 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;
2.13.8 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;
2.13.9 актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.
2.13.10 актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;
2.13.11 рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п'ятої статті 148 Сімейного кодексу України.
2.13.12. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до підпункту 2.16.23 пункту 2.16 Правил №96/5 державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актового запису цивільного стану, крім випадків, зазначених у підпункті 2.13.9 пункту 2.13 цього розділу.
Таким чином, державна реєстрація зміни імені не тягне за собою внесення змін до актових записів цивільного стану, складених стосовно особи, яка змінила ім'я, та її малолітніх і неповнолітніх дітей, крім передбачених законом випадків, а також повнолітніх дітей. Ці випадки зазначені у підпункті 2.13.9 пункту 2.13 Правил №96/5, за змістом якого актовий запис про зміну імені є підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.
Зважаючи на те, що в даному випадку позивач просила відповідача внести зміни у актовий запис про шлюб №30 від 05 листопада 2007 року в частині зміни імені нареченої з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» у зв'язку зі зміною 15 вересня 2010 року свого імені (прізвища) з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2» та враховуючи наведені вище норми матеріального права, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем висновку про відмову у несенні змін до вказаного актового запису, оскільки зміна особою імені (прізвища) не є правовою підставою для внесення змін до актового запису про шлюб цієї особи.
Відтак, вчиняючи оскаржувані позивачем дії та, відповідно, приймаючи висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану, Герцаївський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскаржуваними позивачем діями суб'єктом владних повноважень не було порушено жодних прав ОСОБА_2
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно частини першої та другої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частиною першою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач довів правомірність прийняття висновку про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану.
Натомість доводи позивача в обґрунтування своїх позовних вимог є безпідставними та необґрунтованими.
При цьому суд звертає увагу на те, що ні у заяві, поданій відповідачу про внесення змін до актового запису про шлюб №30 від 05 листопада 2007 року в частині зміни імені нареченої з «ОСОБА_2» на «ОСОБА_2», ні у позовній заяві не наведено правових підстав для задоволення указаних вимог ОСОБА_2
Як у позовній заяві, так і в ході судового розгляду справи позивачем (її представником) не вказано норм чинного законодавства України, порушення яких було допущено відповідачем при вчиненні оскаржуваних дій.
Водночас такими, що не свідчать про обґрунтованість позовних вимог є посилання позивача у позовній заяві на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гарнага проти України», оскільки указане судове рішення прийнято в інших правовідносинах, не подібних до правовідносин між сторонами даної адміністративної справи. Самі по собі посилання позивача на положення названого рішення Європейського суду з прав людини не дають правових підстав для висновку про те, що вчиняючи оскаржувані дії суб'єкт владних повноважень діяв усупереч частині другій статті 19 Конституції України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_2 позовних вимог та, відповідно, про відмову у їх задоволенні повністю
Керуючись статтями 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.П. Лелюк
Постанова у повному обсязі складена 13 вересня 2017 року.