Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 вересня 2017 р. № 820/2949/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Позивач, Головне управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму податкового боргу в загальному розмірі 20767,06 грн.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач, є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VІ та перебуває у позивача на обліку як платник податків. У відповідача утворився податковий борг на підставі самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб у сумі 20767,06 грн. В установлений строк узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем не була сплачена. На час розгляду справи загальна сума у розмірі 20767,06 грн не сплачена, є узгодженою та набула статусу податкового боргу, а тому має бути стягнута на користь Державного бюджету.
Представником позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні сторін на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований як платник податків та перебуває на обліку в ДПІ за реєстраційним номером облікової картки НОМЕР_1.
Судом встановлено, що на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 20767,06 грн.
Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно наданих відповідачем податкових декларацій з орендної плати з фізичних осіб:
- № 1600000458 від 15.02.2016, якою визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на 2016 у розмірі 35600,66 грн, в т.ч. за період з січня 2016 року по листопад 2016 року у розмірі 2966,72 грн на місяць та за грудень 2016 року у розмірі 2966,74 грн (а.с.13-14).
- № 1700000866 від 10.02.2017, якою визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб на 2016 у розмірі 35600,66 грн, в т.ч. за період з січня 2016 року по листопад 2016 року у розмірі 2966,72 грн на місяць та за грудень 2016 року у розмірі 2966,74 грн (а.с.15-16).
Відповідачем не сплачено суму узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за період з жовтня 2016 рок по квітень 2017 року всього у сумі 20767,06 грн.
Наявність зазначеної заборгованості також підтверджується розрахунком суми податкового боргу та зворотнім боком облікової картки платника по орендній платі з фізичних осіб.
Плата за землю приписами ст.8 Податкового кодексу України визначена як загальнодержавний податок. Відповідно до ст. 269 та ст. 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Базовим податковим (звітним) періодом за приписами ст. 285 Податкового кодексу України для плати за землю є календарний рік. Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Згідно з п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, за приписами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, а визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, згідно п. 287.4 ст. 287 цього ж кодексу - протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що коли платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, то така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Тобто, податкове зобов'язання платника податків, вважається узгодженим та набуло статусу податкового боргу.
Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Позивачем сформовано направлено на адресу відповідача у встановленому законом порядку податкову вимогу № 5458-00 від 23.08.2013 (а.с. 19), яка отримана відповідачем особисто, про що свідчить його підпис.
Згідно ст. 36 Податкового кодексу України обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи, визнається податковим обов'язком, відповідальність за невиконання якого несе платник податків.
Згідно з пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Підпунктом 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
За пунктом 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку -фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задоволено у повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до бюджету України суму податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 20767,06 грн (Двадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень 06 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Бадюков Ю.В.