Копія
Справа № 822/909/17
12 вересня 2017 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі :головуючого-суддіБлонського В.К.
при секретарі Варченко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Головного управління ДФС у Хмельницькій області про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головне управління ДФС у Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 року, адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Хмельницькій області щодо повернення без розгляду поданої ОСОБА_3 заяви (рапорту) з додатками, щодо нарахування одноразової грошової допомоги ОСОБА_3, згідно листа Головного управління ДФС у Хмельницькій області № 3573/10/22-01-04-73 від 20 березня 2017 року.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Хмельницькій області, щодо неподання до Державної фіскальної служби України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви (рапорту), висновку щодо виплати грошової допомоги разом з підтверджуючими документами, які додані до заяви ОСОБА_3.
Зобов'язано Головне управління ДФС в Хмельницькій області повторно прийняти документи подані ОСОБА_3 та надіслати до Державної фіскальної служби України, висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у 200-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
17.07.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області подано до суду заяву про роз'яснення судового рішення, а саме - яким чином відповідачем має бути зроблений перерахунок та виплата ОСОБА_3, одноразової грошової допомоги, зокрема з врахуванням ступеня втрати працездатності, чи без такого.
В обґрунтування заяви зазначено, що згідно вимог статті 23 Закону України "Про міліцію" одноразова грошова допомога виплачується у разі настання інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності. ОСОБА_3, 24.02.2016 року встановлена 2 група інвалідності із втратою працездатності - 70 %.
Для заявника є незрозумілим, чи нарахування має бути здійснено виходячи із 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 275600 грн. (200х1378), чи із врахуванням ступеня втрати працездатності (70%) - 192920 грн. (200х1378х70%).
Представник заявника в судове засідання не прибув, хоча заявник був повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви належним чином, клопотання про розгляд заяви за відсутності його представника не подав.
Позивач, представник позивача в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви належним чином, клопотань про розгляд заяви за їх відсутності до суду не подавали.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, однак зі змісту норми слідує, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
При цьому суд зазначає, що зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи.
В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Також, роз'яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Проаналізувавши зміст постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.04.2017 року, суд вважає, що вона є чіткою за змістом і зрозумілою, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо розуміння та виконання.
У резолютивній частині постанови відповідача зобов'язано повторно прийняти документи подані ОСОБА_3 та надіслати до Державної фіскальної служби Україна, висновок щодо нарахування та виплати грошової допомоги, у зв'язку із встановленням II групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 у 200-ти кратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Таким чином, постанова не містить кількох варіантів тлумачення, при цьому у разі, якщо висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, необхідно було б скласти з врахуванням показника ступеня втрати працездатності позивача (відповідного коригування), про це було б обов'язково вказано у рішенні суду.
Суд зазначає, що фактично заявник, викладаючи свою позицію в заяві про роз'яснення судового рішення, не намагається усунути неясність або незрозумілість судового рішення, а ставить питання про роз'яснення норми законодавства, що, відповідно, не стосується суті прийнятого рішення.
Так, згідно статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Наведена норма імперативно вказує на розмір необхідної до виплати допомоги. Зазначення у даній статті "залежно від ступеня втрати працездатності" жодним чином не впливає на визначення розміру такої допомоги від інших обставин, крім, власне, встановлення певної групи інвалідності.
Згідно Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.06.2012 року за № 420, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється: при І групі інвалідності - не вище 100%; при ІІ групі інвалідності - не вище 85%; при ІІІ групі інвалідності - не вище 65%.
Таким чином, у разі ймовірного застосування відсотку ступеня втрати працездатності, як про те зазначає заявник, у разі встановлення відповідним особам ІІ та ІІІ груп інвалідності вони б взагалі не претендували б на визначений законом розмір допомоги - 200-кратний та 150-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
Стаття 23 Закону України "Про міліцію" вказує, що грошова допомога надається залежно від ступеня втрати працездатності, та в подальшому конкретизує, що розмір такої залежить саме від встановлення інвалідності певної групи.
З огляду на наведене, підстави для роз'яснення постанови Хмельницького окружного адміністративного суду в розумінні КАС України відсутні, тому заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ч.1 ст. 170 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви Головного управління ДФС у Хмельницькій області про роз'яснення судового рішення - відмовити.
В повному обсязі ухвала суду буде виготовлена 13.09.2017 року.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.
В повному обсязі ухвала суду виготовлена 13.09.2017 року.
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський