12 вересня 2017 року м.ПолтаваСправа № 816/1385/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання дій протипраними та зобов"язання вчинити певні дії, -
17 серпня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:
- визнання протиправною та скасування викладену у листі від 13 червня 2017 року №7621/6-17 відмову Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів,
- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів з урахуванням висновків суду.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказував на протиправність оскаржуваної відмови, оскільки не вказано у чому конкретно полягає порушення та/або недотримання вимог законодавства та які дії і у відповідності до яких вимог потрібно здійснити з метою затвердження проекту землеустрою.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив, у письмових запереченнях поданих раніше до суду вказував, що позивачу неодноразово пропонувалося звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у відповідність вимог чинного законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою.
Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 серпня 2015 року №862/0/75-15-СГ (а.с. 55) ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів.
26 січня 2017 року Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області видано ще один наказ №767-СГ про надання дозволу громадянці ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,0 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів (а.с. 56).
07 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0 га сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5323687700:00:016:0018 та земельну ділянку передати у власність (а.с. 53).
Листом від 10 квітня 2017 року №3819/6-17 Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повідомило позивача, що поданий на розгляд і затвердження проект землеустрою необхідно доопрацювати з урахуванням наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №767-СГ від 26 січня 2017 року. Крім того, відповідно до пункту 3 підпункту 3.3.2 методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Держкомзему України 03 грудня 2004 року №391 із змінами внесеними згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №128 від 17 травня 2016 року документація із землеустрою повинна бути пронумерована, прошита та скріплена підписом і печаткою розробника. Враховуючи вищевикладене та вимоги статті 28, 29 Закону України "Про землеустрій", запропоновано звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення представлених документів у відповідність вимог законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою (а.с. 54).
26 травня 2017 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0 га сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої в межах Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5323687700:00:016:0018 та земельну ділянку передати у власність (а.с. 51)
На вказану заяву Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області листом від 13 червня 2017 року №7621/6-17 повідомило заявника, що поданий на розгляд і затвердження проект землеустрою необхідно доопрацювати з урахуванням наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №767-СГ від 26 січня 2017 року. Враховуючи вищевикладене та вимоги статті 28, 29 Закону України "Про землеустрій", запропоновано звернутися до розробника землевпорядної документації для приведення представлених документів у відповідність вимог законодавства України, що регулює земельні відносини, а також державних стандартів, норм і правил при здійсненні землеустрою (а.с. 52).
Позивач не погоджуючись із таким рішенням Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області звернувся до суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В силу положень статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За приписами частини третьої статті 22 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, окрім іншого, для ведення особистого селянського господарства.
В розумінні вимог статей 81, 116 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до статті 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.
Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Згідно частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
Відповідно до вимог частини першої статті 1861 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин.
В силу частини четвертої статті 1861 Земельного кодексу України, розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері (частина п'ята статті 1861 Земельного кодексу України).
Згідно частини шостої статті 1861 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Положеннями частини сьомої статті 1861 Земельного кодексу України встановлено, що органам, зазначеним у частинах першій - третій цієї статті, при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати: додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій"; надання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки будь-якими іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями; проведення будь-яких обстежень, експертиз та робіт.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об'єктів); розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
Матеріалами справи підтверджено, що Відділом Держгеокадастру в Оржицькому районі Полтавської області, відповідно до вимог статей 116, 118, 121, 1861 Земельного кодексу України розглянуто проект землеустрою, розроблений на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 14 серпня 2015 року №868/0/75-15-СГ та 15 вересня 2016 року складено висновок №136/0/41-16, відповідно до пункту 12 якого погоджено "Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - 01.01.03) за межами населених пунктів на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області (а.с. 40).
Таким чином, орган який уповноважений погоджувати проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок не встановив невідповідність положень проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.
Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).
Так, з листа Головного управління Держгеокадастру від 13 червня 2017 року №7621/6-17 слідує, що поданий на розгляд і затвердження проект землеустрою необхідно доопрацювати з урахуванням наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" №767-СГ від 26 січня 2017 року
Разом з тим, з даного листа не можливо встановити, яким саме чином позивач повинен доопрацьовувати даний проект, що в свою чергу призводить до неоднозначного трактування абзацу другого листа Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №7621/6-17.
Крім того, проект землеустрою розроблявся та погоджувався на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 14 серпня 2015 року №862/0/75-15-СГ, а не від 26 січня 2017 року №767-СГ.
При цьому, з пояснень позивача судом встановлено, що отримання наказу №767-СГ (на ту ж саму земельну ділянку) зумовлене не розробленням у строки встановлені наказом від 14 серпня 2015 року №862/0/75-15-СГ проекту землеустрою.
З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 118 Земельного кодексу України, яка регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, взагалі не передбачає права органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, встановлювати строки дії такого дозволу.
Встановлення такого строку, не передбаченого законодавством, виходить за межі повноважень Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та фактично звужує права особи на набуття у власність чи користування земельною ділянкою.
Варто також зазначити, що висновок про погодження проекту землеустрою позивачем отримано задовго до наказу Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 26 січня 2017 року №767-СГ.
Щодо посилань відповідача на "Тимчасовий порядок взаємодії між територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру на період реалізації пілотного проекту із запровадження принципу екстериторіальності погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки територіальними органами Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру під час погодження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки" відповідно до якого розгляд та погодження або відмова у погодженні проектів землеустрою здійснюються працівниками територіальних органів Держгеокадастру, які вибрані за принципом випадковості системою електронного документообігу Держгеокадастру, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що даний порядок - стосується лише організації роботи органів держгеокадастру і ніяким чином не зобов'язує позивача до вчинення певних дій.
Суд також звертає увагу відповідача, що вищевказаний порядок діє з 16 вересня 2016 року, в той час як висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки складено 15 вересня 2016 року.
Крім того, відповідачем не надано доказів скасування висновку відділу Держгеокадастру у Оржицькому районі Полтавської області від 15 вересня 2016 року №136/0/41-16.
Відповідач у своїх запереченнях, крім іншого, як на підставу для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою, посилається на негативний висновок державної експертизи землевпорядчої документації від 30 листопада 2016 року №1645, разом з тим суд не може прийняти дані твердження ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, оскільки в листі від 13 червня 2017 року №7621/6-17 даний висновок не вказується, як підстава для відмови у затвердженні проекту.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" Онер'їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" "Москаль проти Польщі").
Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", "Беєлер проти Італії").
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч вимог даної статті, відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача оскаржуваного рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладеної у листі від 13 червня 2017 року №7621/6-17.
Враховуючи, що під час розгляду справи судом визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області викладену у листі від від 13 червня 2017 року №7621/6-17 для повного захисту прав позивача необхідно зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що позовні вимоги носять немайновий характер та позов підлягає задоволенню, на користь позивача необхідно стягнути понесені ним документально підтверджені судові витрати у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати викладену у листі від 13 червня 2017 року №7621/6-17 відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області в затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га із земель сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 1,0 га, кадастровий номер 5323687700:00:016:0018 із земель сільськогосподарського призначення, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Чутівської сільської ради Оржицького району Полтавської області за межами населених пунктів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області судові витрати, понесені ОСОБА_2 у зв'язку зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.О. Удовіченко