ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 вересня 2017 року справа № 813/2724/17
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Кухар Н.А.
секретар судового засідання - Шавель М.М.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання наказу протиправним, поновлення на службі,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про визнання наказу протиправним, поновлення на службі, в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить суд:
1) Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2112 від 23.06.2017 року про накладення на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;
2.) Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 527 о/с від 30.06.2017 року про звільнення позивача зі служби в поліції, за п.6 ч.1 ст. 77 Закону у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;
3.) Поновити позивача на службі в поліції на посаді старшого інспектора-чергового СРПП № 3 патрульної полії Радехівського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області, зарахувавши позивачеві час вимушеного прогулу до вислуги років;
4.) Стягнути з відповідача в особі ГУНП у Львівській області на користь позивача ОСОБА_3, середньомісячну зарплату за весь час вимушеного прогулу.
В обгрунтування позовних вимог зазначає, що спірні накази є протиправними, та такими, що суперечить дійсним обставинам, відтак, підлягають скасуванню, а позивач - поновленню на роботі в поліції на посаді старшого інспектора-чергового СРПП № 3 патрульної полії Радехівського відділення поліції Червоноградського відділу поліції ГУНП у Львівській області.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, заперечень на позовну заяву не подав, належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
23 червня 2017 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області було прийнято наказ № 2112 «Про накладення дисциплінарного стягнення на працівника Радехівського ВП Червоноградського ВП ГУНП» за грубе порушення дисципліни, зокрема основних обов'язків поліцейського, передбачених ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» в частині неухильно дотримання положень Конституції України, законів України, та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції. Присяги поліцейського та п. 8 ч. 1 ст. 46, п.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», на старшого інспектора - чергового СРПП № 3 ПП Радехівського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2, накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
30 червня 2017 року Головним управлінням Національної поліції у Львівській області було прийнято наказ № 527/ос «По особовому складу» у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію» 02.07.2015 року № 580- VІІІ, звільнено зі служби в поліції капітана поліції ОСОБА_2 за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Не погодившись з таким наказом позивач звернулась до суду.
Вирішуючи спір по суті суд керувався наступним.
Судом встановлено, що 06.06.2017 року Головним управління Національної поліції у Львівській області було видано наказ № 1875 «Про призначення службового розслідування», зі змісту якого вбачається, що 06 червня 2017 року до ВІОС УКЗ ГУНП у Львівській області надійшла інформація, щодо можливої причетності старшого інспектора чергового СРПП № 3 ПП Радехівського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_2, до вчинення дорожньо- транспортної пригоди.
В ході службового розслідування згідно висновку встановлено, що за порушення вимог 13.1 (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу), п.13.3 (під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху) та п.2.10 а., б (у разі причетності до дорожньо - транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишитися на місці пригоди, увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки) Правил дорожнього руху України, відносно капітана поліції ОСОБА_2 15.06.2017 року складено протокол про адміністративні правопорушення серії БД № 083568, за ст. 124 КУпАП та серії БД № 083567 за ст.122-4 КУпАП, які скеровані для розгляду в Радехівський районний суд Львівської області.
Крім того в службовому розслідуванні згідно висновку встановлено, що старший інспектор - черговий СРПП № 3 ПП Радехівського відділення поліції Червоноградського ВП ГУНП у Львівській області капітан поліції ОСОБА_2, як працівник поліції, будучи зобов'язаним, відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179, неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України, зокрема антикорупційного законодавства та нормативно правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також Присяги поліцейського в січні 2017 року, придбав майно на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, суттєво змінив свій майновий стан, у десятиденний строк не повідомив про це Національне агентство через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим порушив п.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції». Крім цього ОСОБА_2, володіючи грошовими коштами в сумі 6000 доларів США, не вніс дані відомості в щорічну електронну декларацію за 2016 рік, чим порушив п.8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції».
Разом з цим, суд зазначає наступне, що службове розслідування за наказом № 1875 від 06.06.2017 р. було призначено виключно за фактом можливої причетності старшого інспектора чергового СРПП № 3 ПП Радехівського відділення поліції ОСОБА_2, до вчинення дорожньо - транспортної пригоди.
Згідно статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин Дисциплінарний статут Національної поліції України не був затверджений, на поліцейських відповідно до пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України Про Національну поліцію від 23 грудня 2015 року № 901-VIII поширюється дія Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 2 Дисциплінарного статуту передбачає, що дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а згідно частини 1 статті 5 вказаного Статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такий вид дисциплінарних стягнень, зокрема, як звільнення з посади.
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, зокрема, що з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ, попередження надзвичайних подій за участю особового складу, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, а також підвищення ефективності роботи підрозділів кадрового забезпечення наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 за № 541/23073, затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі Інструкція).
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Підпункт 2.2.5 пункту 2.2 Інструкції передбачає, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 2.5 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку, а пункт 2.6 Інструкції передбачає, що підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
Пункт 2.2 Інструкції містить невичерпний перелік випадків проведення службового розслідування, а п.п.2.2.20 визначає, що воно проводиться при отриманні інформації про скоєння інших, не визначених підпунктами 2.2.1-2.2.19 цього пункту дисциплінарних проступків, які уповноважена на призначення службового розслідування особа вважатиме достатніми для його проведення.
Проте висновок службового розслідування від 19.06.2017 р., визначають як підставу дисциплінарної відповідальності ще інші обставини і події, у тому числі факт не внесення позивачем грошових коштів у розмірі 6000 доларів США у щорічну електронну декларацію за 2016 рік та щодо не повідомлення позивачем у десятиденний строк Національне агентство з приводу зміни майнового стану, а саме придбання майна у січні 2017 року.
Пунктами 8.1, 8.2, 8.3 та 8.4 Інструкції визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються: посада, звання, прізвище, ініціали службової особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування; підстави для проведення службового розслідування.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного звязку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обовязки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що помякшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Також в описовій частині зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Відповідно до статті 16 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Радехівського районного суду Львівської області від 20.07.2017 справа № 451/820/17 провадження № 3/451/325/17 закрито провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 124 та ст. 122-4 КУпАП у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного право рушення. Дана постанова набрала законної сили 31.07.2017 року.
Тобто, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що стало підставою для його звільнення, не підтверджуються наразі належними доказами, а матеріали службового розслідування, у тому числі його висновок було складено до прийняття вказаного судового рішення, що свідчить про проведення службового розслідування без з'ясування усіх обставин справи та передчасний висновок відповідача про порушення позивачем службової дисципліни.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України «Про запобігання корупції» (далі Закон № 1700-VII).
Згідно абз.5 ч.1 ст.1 цього Закону № 1700-VII корупційне правопорушення це діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Відповідно до пп.«з» п.1 ст.3 Закону №1770-VII суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є поліцейські, до кола яких відноситься відповідач.
Згідно з ч.2 статті 52 Закону № 1700-VII, у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Частиною 3 ст. 52 Закону № 1700-VII, встановлено, що порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.
Відповідно до ст.48 Закону №1770-VII, контроль та перевірка декларацій покладені на національне агентство з запобігання корупції. Згідно даної статті НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль.
Згідно ч. 7 ст. 53 Закону № 1700-VII, визначено, що посадові і службові особи державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, посадові особи органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів у разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення чи одержання інформації про вчинення такого правопорушення працівниками відповідних державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права, їх структурних підрозділів зобов'язані у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення та негайно письмово повідомити про його вчинення спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції.
Суд зазначає, що виключно НАЗК законодавцем надані повноваження, щодо перевірки та встановлення фактів неналежного виконання свого обов'язку суб'єктом декларування, щодо подання електронної декларації, згідно ст.48 Закону №1700-VII та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - є відповідне рішення НАЗК (Письмово повідомляє про порушення керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції; протокол адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, якщо суб'єктом декларування вчинено дії, що не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, Національне агентство виносить керівнику відповідного органу, підприємства, установи, організації припис у встановленому Національним агентством порядку).
Згідно відповіді Управління з питань запобігання корупції та проведення люстрації Національної поліції України від 24.07.2017 року № 776 /47-2-2017 на запит представника позивача стосовно заходів контролю у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, вбачається що рішенням НАЗК від 10.06.2016 року № 3 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за № 961/29091 затвердженні: форма повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У даному листі зазначають, що нормативними актами не передбачено подання суб'єктом декларування, у тому числі поліцейським такого документа як «е декларація щодо суттєвих змін майнового стану».
За таких обставин, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у акті службового розслідування на п.2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», як на підставу та повноваження щодо перевірки електронної декларації позивача за 2016 рік та посилання в акті перевірки стосовно змін майнового стану позивача, оскільки це є виключною функцією НАЗК.
Крім того, судом встановлено, що оціночна (ринкова) вартість придбаного ним в 2016 році вказаного автомобіля, згідно Біржової угоди становить лише двадцять дві тисячі гривень (22 000), що не підпадає під обов'язковість декларування майна, оскільки його вартість не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чого не було встановлено представниками відповідача під час службової перевірки та не витребувано самої Угоди.
Згідно листа Радехівського районного суду Львівської області від 04.09.2017 року за № 01.07/232/2017, вбачається, що з липня 2017 року по 04 вересня 2017 року відносно позивача справа про адміністративне правопорушення про порушення вимог фінансового контролю та несвоєчасної подачі декларації не надходила.
Суд зауважує, що згідно довіреності від 30.12.2016 року ОСОБА_2 відповідно до договору доручення укладеного в усній формі цією довіреністю уповноважує ОСОБА_4, та ОСОБА_5, продати за ціну і на умовах на розсуд уповноважених осіб належний позивачу автомобіль марки SKODA, моделі OCTAVIA TOUR, 2006 року випуску, на день розгляду справи власником є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію.
Крім того, позивачем після видачі наказу про виконання дисциплінарного стягнення, в порядку декларування майна (після звільнення), подав декларацію зазначив про наявність у нього власності (майна), а саме автомобіля марки «Фольксваген Пассат» вартістю 22 000 гривень, що відповідає дійсності та Біржовій Угоді.
Відповідно до частини шостої статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
У постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 у справі № 6-33цс14 зазначається, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Відповідно до ч.1 ст.235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Так, як в судовому засіданні повністю спростовано підстави притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відтак ОСОБА_2 має бути поновлено судом на попередній роботі - на посаді старшого інспектора - чергового СРПП № 3 патрульної поліції Радехівського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області з 01.07.2017 року.
Відповідно до частини другої статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Як встановлено судом, тривалість вимушеного прогулу позивача склала 69 робочих днів, останній робочий день 30.06.2017 року (з 01.07.2017 року день після звільнення позивача) по день ухвалення рішення у справі (07.09.2017 року).
Згідно довідки Головного управління Національної поліції у Львівській області, кількість робочих днів відповідає кількості календарних днів у травні та червні, позивач у травні 2017 року отримав заробітну плату у розмірі 8121, 84 грн., у червні 2017 року отримав 8121, 84 грн., судом встановлено, що середньоденна заробітна плата позивача становить 266, 29 грн., відтак, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2017 року по 07.09.2017 року складає 18374, 01 грн. (69 робочі дні х 266, 29 = 18374, 01 грн.).
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі як законні та обґрунтовані.
Пунктами 2 та 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
За таких обставин суд вважає за необхідне допустити постанову до негайного виконання у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Керуючись ст. ст. 159- 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 23 червня 2017 року за № 2112 про накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення.
3. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 30 червня 2017 року за № 527 о/с про звільнення ОСОБА_2 зі служби в поліції
4.Поновити ОСОБА_2 на службі в поліції на посаді старшого інспектора - чергового СРПП № 3 патрульної поліції Радехівського відділення поліції Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області з 01.07.2017 року.
5. Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Львівській області в користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 18374, 01 грн.
6. Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 8121, 84 грн., звернути до негайного виконання.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2017 року.
Суддя Кухар Н.А.