8.3.3
Іменем України
12 вересня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/255/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Борзаниці С.В.,
при секретарі судового засідання Лященку А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 №0000694000,-
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” (далі за текстом - ПАТ «Луганськтепловоз», Позивач) до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі за текстом - Відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000694000 від 14.11.2016 форми “ПС”, яким за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100” нараховано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року позивачу необхідно було подати до 22.12.2014, однак, через захоплення невідомими збройними формуваннями м. Луганська, проведення на території Луганської області антитерористичної операції та настання у зв'язку з цим для позивача форс-мажорних обставин, позивачем зазначений обов'язок своєчасно не було виконано. Фактично податкову декларацію за листопад 2014 року товариство змогло подати лише після перереєстрації на підконтрольній українській владі території, а саме 03.04.2015. При цьому, позивачем, у відповідності до вимог ст. 102 Податкового кодексу України направлено до податкового органу заяву щодо продовження граничних термінів подання податкової звітності. Також, позивачем отримано сертифікат Торгово-промислової палати України про підтвердження настання для ПАТ “Луганськтепловоз” обставин непереборної сили, який також надано до податкового органу.
Незважаючи на вказане відповідачем у жовтні 2016 року проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ “Луганськтепловоз” у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року та встановлено несвоєчасність подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року. На підставі вказаної перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000694000 від 14.11.2016 про нарахування штрафу у сумі 1020,00 грн.
З посиланнями на норми Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", ст. 102 Податкового кодексу України позивач вважав, що виконав всі умови, встановлені чинним законодавством для продовження строку подання звітності, у зв'язку з чим відповідач незаконно здійсним нарахування штрафних санкцій.
У зв'язку із зазначеним просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000694000 від 14.11.2016 форми “ПС”, яким за платежем “Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100” нараховано штрафі санкції у сумі 1020,00 грн.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та надав додаткові пояснення, в яких вказав, що у зв'язку з настанням обставин непереборної сили, які підтверджені Сертифікатами Торгово-промислової палати України №1477 та 1478 від 11.11.2014, ПАТ«Луганськтепловоз», керуючись п. 102.6 ст. 120 ПКУ та у відповідності з «Порядком застосування норм п. 102.6-10.7 ст. 102 ПКУ», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №1044 від 24.12.2010, направлено Заяву № 001/831 від 29.10.2014 щодо продовження граничних термінів подачі податкової декларації з податку на додану вартість за липень-листопад 2014 року до Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків, де на той час тимчасово знаходилось на обслуговуванні (лист Міжрегіонального головного управління - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №14541/10/28-10-37-2-16 від 05.08.2014). На що було отримано відповідь №896/10/28-10-11-2-21 від 15.01.2015, за змістом якої дане питання потребує більш детального розгляду, в зв'язку з чим податковий орган з листом звернувся до Державної фіскальної служби України. Станом на сьогоднішній день остаточної відповіді не отримано. Крім того, Товариством додатково було направлено Заяву щодо продовження термінів здачі звітності до СДПІ з ОВП у м. Луганську (лист №001/41 від 27.01.2015 та вдруге №001/127 від 05.03.2015), після чого підприємству було надано відповідь (лист від 17.03.2015 №696/10/28-05-19), де вказано що «...питання щодо поширення на ПАТ «Луганськтепловоз» дії п. 102.6 ст.102 ПКУ, та продовження йому, на умовах згаданого пункту, граничного строку, для подання податкових декларацій, може бути розглянуто не раніше ніж протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непоборної сили, у разі подання Заяви та документального підтвердження, відповідно до Порядку».
Таким чином, Позивач здійснив всі залежні від нього дії та повідомив Відповідача про наявність в нього обставин непереборної сили для продовження строків подання податкової звітності, підтвердив ці обставини відповідними документами. Однак до теперішнього часу контролюючий орган не прийняв відповідного рішення за незалежних від ПАТ «Луганськтепловоз» обставин, про що свідчать вищевказані відповіді.
Бездіяльність органу ДФС щодо не надання відповіді на заяви про продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість за липень- листопад 2014 року ПАТ «Луганськтепловоз» в судовому порядку не оскаржувалася.
Представник відповідача адміністративний позов не визнав з таких підстав. СДПІ у м. Луганську проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ “Луганськтепловоз” у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року. На підставі акту перевірки від 31.10.2016 № 74/28-05-40/05763797 прийнято рішення про застосування до ПАТ “Луганськтепловоз” штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності.
По суті спору зазначив, що органи державної служби не входять до переліку органів, які здійснюють державний нагляд відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а отже мораторій на проведення планових та позапланових перевірок органами уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль), визначений ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669 не розповсюджується на перевірки, які уповноважений проводити фіскальний орган.
Крім того, у ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669 мова йде виключно про планові та позапланові перевірки, до яких камеральна перевірка не відноситься, оскільки вона є окремим видом перевірок.
Надані позивачем сертифікати Торгово-промислової палати України № 1477, № 1478 від 11.11.2014 не відповідають Регламенту Торгово-промислової палати України, оскільки не містять посилання продовження граничних строків для подання конкретних податкових декларацій та за які періоди (а.с. 139-142).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд встановив таке.
Судом встановлено, що публічне акціонерне товариство “Луганськтепловоз” зареєстровано в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б (а.с. 8-19).
До вересня 2016 року ПАТ “Луганськтепловоз” перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ у м. Луганську)
Вказані обставини визнано представниками сторін та підтверджуються матеріалами справи.
Сертифікатами (висновками) №1477 та № 1478 Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 11.11.2014 (вих. № 4673/05-4) відповідно до п.п. 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України засвідчено настання обставин непереборної сили Публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” (місцезнаходження м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107) з 01.07.2014 при здійсненні господарської діяльності на території м. Луганська Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації, а також зазначено, що на момент видачі сертифікату Торгово-промисловою палатою України обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (а.с. 36,37).
19.12.2014 ПАТ “Луганськтепловоз” направлено керівнику комісії з реорганізації Податкової служби Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників податків заяву про продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість. Заява обґрунтована тим, що ПАТ “Луганськтепловоз” знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, тобто, на території проведення антитерористичної операції, у зв'язку з чим для заявника настали форс-мажорні обставини, настання яких підтверджено сертифікатом Торгово-промислової палати України, копію сертифікату додано до заяви (а.с. 44).
Згідно листа Центрального офісу з обслуговування великих платників від 15.01.2017 на вищевказану заяву позивачу роз'яснено порядок застосування п. 102.6 статті 102 Податкового кодексу України та інших норм чинного законодавства та вказано, що у зв'язку з тим, що порушене позивачем питання потребує більш детального розгляду направлено запит до ДФС України щодо надання роз'яснень, після отримання яких буде надано додаткову відповідь (а.с. 40).
Листом від 27.01.2015 позивач повідомив СДПІ у м. Луганську про те, що ним раніше подавались до Центрального офісу з обслуговування великих платників заяви про продовження граничних термінів подання податкової звітності через настання обставин непереборної сили, у тому числі і щодо подання податкових декларацій з податку на додану вартість, однак, відповіді не отримано, у зв'язку з чим заявник просив повторно надати відповіді на перелічені звернення (а.с. 43).
У заяві від 05.03.2015 №001/127 до СДПІ у м. Луганську позивач повідомив податковий орган про свої попередні звернення, у тому числі про направлення 19.12.2014 заяви про продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість та просив прийняти рішення за зазначеними у листі заявами (а.с.38-39).
Листом від 17.03.2015 за № 696/10/28-05-19 СДПІ у м. Луганську надано відповідь ПАТ “Луганськтепловоз” на попередні звернення, у якій, зокрема зазначено, що згідно п. 8 Порядку застосування норм пунктів 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1044, Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", питання щодо поширення на ПАТ “Луганськтепловоз” дії п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України та продовження граничного строку для подання податкової звітності може бути розглянуто не раніше ніж протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили, у разі подання заяви та документального підтвердження відповідно до Порядку (а.с. 41-42).
Фактично податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року ПАТ “Луганськтепловоз” подано до СДПІ у м. Луганську лише 03.04.2015 при граничному терміні подання - 22.12.2014, що підтверджено квитанціями про прийняття електронної звітності (а.с. 89-90).
У жовтні 2016 року СДПІ у м. Луганську проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПАТ “Луганськтепловоз” у податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, результати якої оформлено актом від 31.10.2016 № 74/28-05-40/05763797, яким встановлено несвоєчасне подання податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, відповідальність платника передбачена абз. 2 п. 120.1 ст. 120 розділу II Податкового кодексу України, а саме платником вчинено ті самі дії, до якого протягом року застосовано штраф за таке порушення підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 31.10.2016 № НОМЕР_1, складеним на підставі акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковому розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України ПАТ “Луганськтепловоз” за липень 2014 року № 37/28-05-40/05763797 (а.с. 21-23)
Позивачем на адресу податкового органу були направлені заперечення на акт перевірки від 31.10.2016, в яких він посилався на наявність сертифікатів про засвідчення форс-мажорних обставин, податкові зобов'язання щодо сплати податкових декларацій, які були сплачені в строки, передбачені законодавством як на документи, які спростовують висновки акту перевірки, а також на заяву від 19.12.2014 про продовження граничних строків подання податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с.24-26).
СДПІ з ОВС у м. Луганську розглянула надані Позивачем заперечення та залишила без змін висновки акту (а.с.27-31).
На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення форми “ПС” №0000694000 від 14.11.2016, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1020,00 грн (а.с. 20).
Рішенням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 26.01.2017 №4657/10/218-10-10-4-33 залишені без змін податкові повідомлення-рішення СДПІ з ОВС у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС у Луганській області від 14.11.2016 № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_7, № НОМЕР_8, № 00004954000, № НОМЕР_9, а скарги залишено без змін (а.с. 32-35).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин та на момент розгляду даної справи антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, не закінчилась.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що місцезнаходженням юридичної особи - ПАТ “Луганськтепловоз” до червня 2015 року, тобто у спірний період, було м. Луганськ.
Відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р. “Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція”, місто Луганськ Луганської області віднесене до міст, на території яких здійснювалась антитерористична операція.
Таким чином, ПАТ “Луганськтепловоз” є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону № 1669-VII.
Статтею 10 Закону № 1669-VII визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Суд зазначає, що вказані положення Закону № 1669 не є податковою пільгою, що розповсюджується на позивача, не є правом позивача, реалізація якого залежить від дотримання певної процедури, а є спеціальною нормою закону, яка для суб'єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність на певній території протягом певного періоду в часі, в силу об'єктивних обставин - проведення антитерористичної операції - встановлює підстави для звільнення від відповідальності цих платників податків, в тому числі й в частині неналежного виконання обов'язку своєчасного подання податкової звітності.
Згідно з ч.3 ст. 11 Закону № 1669 закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідні сертифікати (висновки) №№ 1477 та 1478 Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили від 11 листопада 2014 року (вих. № 4673/05-4) засвідчують відповідно до п.п. 102.6-102.7 статті 102 Податкового кодексу України настання обставин непереборної сили Позивачу з 01 липня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території міста Луганська Луганської областей та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової звітності.
Отже, цей сертифікат є належним доказом в силу ст. 10 Закону № 1669-VII для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої абзацем першим пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України, за неналежне виконання зобов'язань щодо своєчасної подачі вказаного розрахунку за липень 2014 року. Відповідач, якому на момент прийняття оскарженого рішення було відомо про наявність у позивача вказаних сертифікатів (вони неодноразово надавалися позивачем до податкових органів), мав врахувати цю обставину при прийнятті оскарженого рішення.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ті обставини, що надані позивачем сертифікати (висновки) про настання обставин непереборної сили № 1477, 1478 від 11 листопада 2014 року (вих. № 4673/05-4, вих.№ 4667/05-04) не можуть бути прийнятими, оскільки не містять у собі всіх відомостей, визначених п.6.2 розділу 6 Регламенту (продовження граничних строків для подання саме яких податкових декларацій та за які періоди).
Станом на момент розгляду даної справи АТО триває, оскільки указ Президента України про завершення її проведення не видано, отже, тривають і обставини непереборної сили, засвідчені відповідним сертифікатом.
Суд зазначає, що в цих сертифікатах прямо йдеться про існування обставин непереборної сили станом на момент видачі сертифікату (прямо зазначено період з 01.07.2014 по дату видачі сертифікату -11.11.2014), а також, що пов'язані з проведенням АТО обставини мають триваючий в часі характер та не закінчилися на час видачі сертифікату, на час граничного терміну подання податкової звітності та на дату несвоєчасного подання позивачем зазначеної податкової звітності.
Крім того, з матеріалів справи встановлено, що відповідачем в порушення вимог пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України при проведенні камеральної перевірки крім податкової звітності також безпідставно використані бази даних ДФС (Міністерства доходів України). При цьому, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено виключний та вичерпний перелік документів та даних, які можуть бути використані при проведенні контролюючим органом камеральної перевірки.
Таким чином, відповідачем при проведенні камеральної перевірки податкової звітності було порушено пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та застосовані відомості, які безпосередньо вплинули на висновки при проведенні камеральної перевірки щодо наявності можливих порушень з боку позивача. У зв'язку з чим відповідач діяв не в спосіб, визначений податковим законодавством, що тягне за собою скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до положень п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
З огляду на те, що в запереченнях на акт перевірки позивач посилався на обставини, які не досліджувалися при перевірці, у відповідача були відсутні підстави для винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки ним не були виконані приписи пп. 78.1.5 п.78.1. ст. 78 ПК України та не призначена і не проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань, зазначених в запереченнях на акт перевірки. При цьому їх об'єктивний розгляд неможливий без проведення вказаної перевірки, оскільки ці питання стосуються безпосередньо господарської діяльності за період, який перевірявся, та повинні бути враховані при остаточних висновках за результатами перевірки позивача.
Зазначені обставини, встановлені в ході судового засідання, вказують на обґрунтованість позовних вимог ПАТ “Луганськтепловоз” про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_8 від 14.11.2016.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при зверненні з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 1600,00 грн (а.с. 2).
Вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2016 № НОМЕР_8 задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління ДФС у Луганській області № НОМЕР_8 від 14.11.2016 про застосування до Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” штрафних санкцій у сумі 1020,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11, ідентифікаційний код 39440996) на користь публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя ОСОБА_1