Іменем України
22 серпня 2017 р. Справа № 814/2085/16
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Департаменту Житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради,
до
Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області,
про
скасування рішення від 05.04.2016р. №29, накази від 05.04.2016р. № 36, №37,
Департамент Житлово- комунального господарства Миколаївської міської ради звернувся до адміністративного суду із позовом до управління Державної архітектурно- будівельної інспекції у Миколаївській області про скасування рішення № 29 від 05.04.2016 та накази № 36 , № 37 від 05.04.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є такими, що винесені з порушенням норм містобудівного законодавства та будівельних норм та за відсутності складу правопорушень.
Відповідачем надано письмові заперечення, які обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки об'єкта "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" встановлено, що в проектній документації відсутній розділ проект організації, будівництва, проектна документація з капітального ремонту не узгоджувалась з Державтоінспекцією МВС України та проектна документація розроблена без проведення інструментального обстеження. Тобто, об'єкт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" є самочинним будівництвом так як об'єкт збудований без належним чином розробленого та затвердженого проекту, на підставі чого відповідач вважає рішення про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 05.04.2016 року правомірним та таким, що відповідає нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволені позову.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше одного місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
18.11.2015 року позивачем подано декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві", яка зареєстрована 21.11.2015 року № МК 083153250292.
09.03.2016 року Департаментом Житлово- комунального господарства Миколаївської міської ради до управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області подано декларацію про готовність до експлуатації об'єкту "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві".
В деклараціях зазначено, що проектна документація розроблена ТОВ «Миколаївавтодор».
На підставі п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (перевірка достовірності даних наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, поданій до Управління від 09.03.2016 року № 1533-20-16) на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" в період з 18.03.2016 по 24.03.2016 проведено позапланову перевірку.
За результатами перевірки 24 березня 2016 року Управлінням державного архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було складено Акт перевірки, яким встановлено, що в проектних документаціях для виконання будівельних робіт на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" відсутній розділ проект організації будівництва, проектна документація з капітального ремонту не узгоджувалась з Державтоінспекцією МВС України, проектна документація розроблена без проведення інструментального обстеження та проектна документація має посилання на державні будівельні норми не чинні на час її передачі у виробництво.
Після чого, 05.04.2016 року відповідачем прийнято Рішення № 29 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації», та накази № 36 та № 37, якими скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт на об'єкт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації на об'єкт "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві".
Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон № 208/94-ВР).
Так, відповідно до частини другої статті 26 Закону № 3038-VI, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно частини другої статті 4 Закону № 3038-VI, суб'єктами містобудування - є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (Закон №687-XIV), для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
В розумінні частин першої-другої статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Більш детально процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначається Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 (далі - Порядок №553).
Із положень пункту 2 Порядку №553 випливає, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно пунктів 9, 14 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва. При цьому, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно - будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком, контроль, має право за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись (п. п. 13, 16 Порядку №553).
В свою чергу, пунктом 18 Порядку №553, передбачено, що акт перевірки складається у двох примірниках.
Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Із положень пункту 19 Порядку №553 випливає, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
З аналізу процитованих норм вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення, зокрема, позапланових перевірок, за наслідком яких складається акт, який підписується перевіряючим та суб'єктом містобудування щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль та, у випадку виявлення порушень, - припис з вимогою про їх усунення. При цьому, один примірник як акту так і припису надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Останній же (державний архітектурно-будівельний контроль) здійснюється у присутності саме суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Судом встановлено, що відповідачем з виїздом на місце проведено позапланову перевірку ТОВ «Миколаївавтодор», зокрема, і на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві".
Перевіркою встановлено, що в проектних документаціях для виконання будівельних робіт, зокрема і на об'єкті "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" встановлені порушення ТОВ «Миколаївавтодор» норм у сфері містобудівної діяльності - відсутній розділ проект організації будівництва, проектна документація з капітального ремонту не узгоджувалась з Державтоінспекцією МВС України, проектна документація, та на підставі чого відносно ТОВ «Миколаївавтодор» складені приписи № 40, 41, 43, 45 з вимогою усунути виявлені порушення та винесено постанови від 06.04.2016 року № 21/1014-1984-16, № 24/1014-1987-16, № 27/1014-1990-16, № 29/1014-1992-16.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Миколаївавтодор” звернулось до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування постанов від 06.04.2016 р. № 21/1014-1984-16, № 24/1014-1987-16, № 27/1014-1990-16, № 29/1014-1992-16.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2017 року по справі № 814/757/16 визнано протиправними та скасовано постанови, винесені Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області щодо Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївавтодор” від 06 квітня 2016 року № 21/1014-1984-16, № 24/1014-1987-16, № 27/1014-1990-16, № 29/1014-1992-16, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, видані Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю “Миколаївавтодор” 24 березня 2016 року № 40, 41, 43, 45.
Відсутність необхідності здійснення будь яких погоджень проекту проектувальником наведена в п. 18 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженому Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 р. №45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23 березня 2012 року №122, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 1 червня 2011 р. за №651/19389 (надалі Наказ № 45), в якому зазначається, що “Проектна документація на будівництво об'єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами”.
У відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону України “Про архітектурну діяльність” проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.
У відповідності до п. 4 Наказу № 45 до складу вихідних даних на проектування входять: містобудівні умови та обмеження; завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об'єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.
ТОВ «Миколаївавтодор» (проектантом) виконана проектна документація, зокрема, і на об'єкт"Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" відповідно до умов укладених договорів на виготовлення проектно-кошторисної документації. У відповідності до отриманого завдання на розробку ПКД на кожному об'єкті капітального будівництва було проведено візуальне обстеження та складені дефектні акти, затверджені замовником будівництва - Департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради.
Так, п. 1.2 укладених договорів на виготовлення проектно-кошторисної документації передбачено, що технічні, економічні та інші вимоги по проектної документації, що є предметом Договору, викладені в завдані на проектування.
Вирішуючи питання обґрунтованості висновків відповідача про неправомірність розроблення проектної документації без проведення інструментального обстеження Об'єктів №№ 1-4 суд виходить з того, що п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” встановлено, що не допускається розроблення проектної документації без інженерних вишукувань, що повинні бути виконані відповідно до ДБН А.2.1-1 на нових земельних ділянках, а при реконструкції та капітальному ремонті об'єктів - без уточнення раніше виконаних інженерних вишукувань та інструментального обстеження об'єктів.
Водночас, абз. 3 пункту 4.1 встановлено виключення з цього правила: “Зазначене обмеження не стосується проектної документації, розробленої на реконструкцію або капітальний ремонт існуючого об'єкта, яка не передбачає зміну його конструктивної системи, додаткові навантаження на підвалини та основи або розробленої на частину існуючого об'єкта (квартиру, окреме приміщення громадського призначення тощо).
Відповідно до примітки до п. 4.6 ДБН А.2.2-3:2014 “При капітальному ремонті об'єктів допускається здійснювати проектування в одну стадію робочий проект - РП”.
Пунктами 8.1, 8.4 ДБН А.2.2-3:2014 наведено, що РП розробляється для технічно нескладних об'єктів будівництва. Склад та зміст розділів РП з капітального ремонту об'єктів, наведених у додатках Д та Е, може зменшуватись залежно від технічної та технологічної складності робіт.
В окремих обґрунтованих випадках при виконанні будівельних робіт з капітального ремонту, пов'язаних виключно з експлуатаційних показників, введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва, допускається розроблення лише дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт та умови їх виконання, а також складається кошторисна документація.
Таким чином, правомірність складання дефектного акту була підтверджена під час проведення експертизи проектно-кошторисної частини проекту.
TOB “Миколаївавтодор” за завданням замовника будівництва - Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради створено проектну документацію на капітальний ремонт доріг, яка є одностадійним робочим проектом, склад та зміст розділів якого відповідно до наведених норм ДБН А.2.2-3:2014 може зменшуватись залежно від технічної та технологічної складності робіт.
Роботи, передбачені робочими проектами з капітального ремонту доріг, передбачають лише поліпшення експлуатаційних показників покриття, є технічно нескладними, а тому проектна документація на усі чотири об'єкта створена за завданням замовника будівництва у спрощеному вигляді. Об'єкти, щодо яких проводилася розробка проектної документації по коду фінансування (КТКВ 170703, КЕКВ 3132), також відносяться до об'єктів капітального ремонту, на яких передбачено виключно поліпшення експлуатаційних показників введених в експлуатацію в установленому порядку об'єктів будівництва.
Відповідно до пункту 10 Порядку розроблення проектної документації на будівництво, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45, встановлено, що склад та зміст проектної документації об'єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.
Чинні нормативно-правові акти не містять імперативних вимог щодо наявності проекту організації будівництва у складі проектної документації на капітальний ремонт лінійного об'єкта інженерно-транспортної інфраструктури.
Так, Додаток Д (довідковий) до ДБН А.2.2-3:2014 у п. 4.6 (Організація будівництва) передбачає, що склад, обсяг та зміст проектної документації розділу встановлюється відповідно до вимог та рекомендацій ДБН А.3.1-5.
У преамбулі до ДБН А.3.1-5-2009 встановлено обсяги їх застосування, а саме: “Ці норми встановлюють загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції існуючих будівель і споруд, технічного переоснащення діючих підприємств об'єктів будь-якого призначення. Вимоги цих норм не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.
Таким чином, склад та форми основних документів проекту організації будівництва регламентуються рекомендованими додатками Д, Е до ДБН А.3.1-5-2009, норми яких не поширюються на організацію будівельного виробництва під час здійснення капітального ремонту та реставрації існуючих будівель і споруд.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Оскільки рішення № 29 від 05.04.2016 року «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації» та накази № 36 та № ,7 від 05.04.2016 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації по об'єкту "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" прийнято щодо замовника будівництва за наслідком встановлення тих самих порушень, що і до проектанта будівництва, та стосовно яких постановою суду від 01.02.2017 року по справі № 814/757/16, встановлено відсутність правопорушення, такі рішення необхідно скасувати, як протиправні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та документи, надані позивачем, суд доходить висновку, що мотивація та докази, на які посилається позивач, дають суду підстави для постановлення висновків, які б спростовували доводи відповідача, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Судові витрати належить повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати рішення № 29 від 05.04.2016 року «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації»
3. Скасувати накази № 36, № 37 від 05.04.2016 року про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації по об'єкту "Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Остапа Вишні від вул. Доктора Самойловича до вул. Степова (об'їзна дорога) в м. Миколаєві" .
4. Присудити на користь Департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради судовий збір у сумі 1378 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень), сплачений платіжним дорученням № 2733 від 27.09.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області.
Суддя В. В. Біоносенко