про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
11 вересня 2017 року № 810/3048/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши в місті Києві позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до ОСОБА_1 про знесення самочинно збудовану господарську будівлю розміром у плані 9,6 х 6,3 м, яка розташована в правому куті ділянки.
Відповідно до положень статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з таких підстав.
Статтею 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; 6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спори фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за виключенням спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.ч.1, 4, 7 ст.376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Також, згідно Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 з метою правильного й однакового застосування положень Цивільного кодексу України при розгляді цивільних справ, пов'язаних із самочинним будівництвом, відповідно до статті 376 ЦК суди розглядають спори щодо самочинного будівництва, зокрема: - про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки; - про визнання права власності на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво; - про відшкодування витрат на будівництво, здійснене на земельній ділянці, яку особі не було відведено; - про знесення самочинно збудованого нерухомого майна; - про зобов'язання особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, провести відповідну перебудову; - про стягнення витрат, пов'язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
З матеріалів справи вбачається, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з позовом про зобов'язання відповідача знести самочинно збудовану господарську будівлю розміром у плані 9,6 х 6,3 м, яка розташована в правому куті ділянки (вздовж вул. Щаслива), за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Березанщина, вул. Щаслива, 6".
Крім того, статтею 177 ЦК України передбачено, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.
Тобто, за змістом статті 177 ЦК об'єкти самочинного будівництва належать до об'єктів цивільних прав.
З урахуванням норм частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України, частини першої статті 15 ЦК України правом звернення до суду за захистом наділені: особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів; органи і особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Аналіз зазначених вище правових норм свідчить про те, що спір за позовом ДАБІ України про зобов'язання знесення самочинного будівництва підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, а пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права. Враховуючи, що чинним законодавством встановлений інший порядок судового розгляду дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду України, викладеним у постанові від 15.11.2016 № 21-1959а16 (802/1318/15-а) про зобов'язання знесення самочинно збудованої прибудови.
Враховуючи вищевикладене та суть заявленого позову, суд вважає, що в цьому випадку виник цивільно-правовий спір і вимоги позивача повинні були розглядатися за правилами, установленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У відкритті провадження за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лиска І.Г.