22 серпня 2017 року (о 12 год. 10 хв.)Справа № 808/1748/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі судового засідання Фесик А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області
до Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно - опоряджувальних машин»
про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, -
12.06.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Запорізькій області ( далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства “Завод будівельно- опоряджувальних машин” (далі - відповідач) про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Згідно з позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача податковий борг у сумі 150534,40 грн., який складається з боргу з податку по орендній платі з юридичних осіб та виник на підставі несплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за податковими деклараціями. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України. Просить позов задовольнити.
Представник позивача до судового засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.
Відповідач до судового засідання не з'явився. Був повідомлений судом належним чином, шляхом направлення на його адресу поштової кореспонденції, яка була повернута на адресу суду з відміткою засобів поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова повістка вручена відповідачу належним чином.
Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Завод будівельно- опоряджувальних машин» (ЄДРПОУ 04689323) згідно із Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копія якого міститься в матеріалах справи, зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та знаходиться за адресою: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, буд. 10. Основний вид діяльності : Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (КВЕД : 28.92).
Відповідно до довідки, наданої позивачем, станом на 22.08.2017 за відповідачем рахується податковий борг з податку по орендній платі за землю з юридичних осіб у розмірі 150534,40 грн.
Заборгованість виникла на підставі наступного:
Боржник самостійно визначив податкові зобов'язання та подав до позивача податкові декларації з орендної плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності) № НОМЕР_1 від 16.03.2016 року з щомісячною сплатою 29060,43 грн. та податкову декларацію № НОМЕР_2 від 02.03.2017 з щомісячною сплатою 30804,52 грн.
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно із п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю - обов'язків платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно до п. 288.7. ст. 288 Податкового кодекс у України, податковий період, порядок обчислення орендної плати за землю, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до п. 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України 285.1. базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Відповідно до п. 268.2 ст. 286 Податкового кодексу України 286.2. платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України, зазначено що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України «У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
З метою погашення податкового боргу, Токмацькою ОДПІ було сформовано податкову вимогу № 343-23 від 21.05.2015 року на суму 135660,92 грн. та отримано 25.05.2015 року уповноваженою за довіреністю особою.
Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем не надано.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп.95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.4 ст.95 Податкового кодексу України - контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному постановою КМУ № 1244 від 29.12.2010.
Відповідач доказів сплати заборгованості не надав.
Таким чином, судом встановлена наявність підстав для задоволення позову позивача про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 150534,40 грн.
За правилами ч.ч. 1, 6 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Згідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з чим, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 9,33,35,41,71,94,122,128,160-163 КАС України, суд,-
Адміністративний позов позивача - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Завод будівельно - опоряджувальних машин» (ЄДРПОУ 04689323) кошти з податкового боргу з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 150534 (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 40 коп. з рахунків у обслуговуючих його банках на р/р 33210812700046; код платежу 18010600; банк - ГУ ДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025519; одержувач УК у Василівському районі/Дніпрорудне.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Л.О. Нестеренко