про залишення позовної заяви без руху
13 вересня 2017 року № 810/3100/17
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ В.о. Голови ДФС України Продана М.В. від 07.09.2017 № 2093-о «По особовому складу» про звільнення з 15 вересня 2017 року полковника податкової міліції ОСОБА_1 (А-027176) з посади начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС у Київській області;
- визнати незаконним та скасувати наказ В.о. Голови ДФС України Продана М.В. від 07.09.2017 № 2083-о «Про призначення ОСОБА_3.» про призначення ОСОБА_3 (М-144508) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Київській області, звільнивши з посади заступника начальника першого відділу другого управління Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України, встановивши посадовий оклад згідно із штатним розписом;
- поновити ОСОБА_1 (А-027176) на посаді начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області (начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Київській області).
Крім того, разом із адміністративним позовом ОСОБА_4 подав до суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії наказів від 07.09.2017:
1) № 2093-о «По особовому складу» про звільнення 15 вересня 2017 року полковника податкової міліції ОСОБА_1 (А-027176) з посади начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС у Київській області;
2) №2083-о «Про призначення ОСОБА_3.» про призначення ОСОБА_3 (М-144508) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Київській області, звільнивши з посади заступника начальника першого відділу другого управління Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України, встановивши посадовий оклад згідно із штатним розписом.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Відповідно до приписів пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати у порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача (частина друга статті 19 Кодексу).
Отже, у випадку застосування альтернативної підсудності, тобто за місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, у позовній заяві слід зазначити місце проживання (перебування, знаходження) позивача, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що згідно з приписами статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" документами, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Пунктом 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077, передбачено, що реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні.
Згідно з пунктом 2.9 цього Порядку працівник територіального підрозділу ДМС, а після утворення центрів - адміністратор центру (крім внесення відомостей про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи), зокрема, вносить відомості про реєстрацію місця проживання до паспортного документа та картки реєстрації особи шляхом проставлення в них штампа реєстрації місця проживання особи (далі - штамп реєстрації місця проживання), зразок якого наведено в додатку 3 до Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 13 квітня 2012 року № 320, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02 липня 2012 року за № 1089/21401.
Аналогічним чином до паспортного документа вносяться відомості про зареєстроване місце перебування особи (Розділ ІV Порядку).
Крім цього, суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 3 Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 № 207 (дата набрання чинності постанови 05.04.2016), реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.
Відповідно до пункту 6 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року №3423-XII) відмітки про реєстрацію постійного місця проживання громадянина робляться на одинадцятій - шістнадцятій сторінках паспорта.
Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначає, що він постійно проживає за адресою АДРЕСА_2.
На підтвердження вказаної обставини позивачем разом з позовною заявою надано договір оренди будинку (що знаходиться за вказаною позивачем адресою) від 01.06.2017.
Водночас, такий доказ не може бути прийнятий судом як належний, оскільки нормами чинного законодавства встановлено вичерпний перелік документів до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи. Суд звертає увагу, що договір оренди у вказаному переліку законодавцем не визначений.
У свою чергу, з наявної в матеріалах справи копії паспорту позивача, а саме на підставі даних сторінки 11 вбачається, що зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_1.
Отже, за наведених обставин судом встановлено, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місця його проживання (перебування, знаходження) у Київській області станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом.
У зв'язку з викладеним, суд не може встановити чи дотримано позивачем правил територіальної підсудності при зверненні до Київського окружного адміністративного суду.
Разом з цим, суд звертає увагу позивача, що вирішення адміністративної справи судом, якому така справа не підсудна, є підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Суд зазначає, що 01.09.2015 року набули чинності зміни до Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір".
В той же час, позивачем в позовній заяві зазначено, що він звільнений від сплати судового збору у відповідності до статті 8 вказаного Закону, оскільки предметом розгляду даної справи є спір про поновлення на роботі.
Суд не погоджується із вказаними доводами позивача з таких підстав.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі під час розгляду справи про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі дійсно звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях.
У свою чергу, як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивач крім визнання протиправним, а також скасування наказу про його звільнення та поновлення на посаді начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області просить суд визнати незаконним та скасувати наказ В.о. Голови ДФС України Продана М.В. від 07.09.2017 № 2083-о «Про призначення ОСОБА_3.» про призначення ОСОБА_3 (М-144508) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Київській області, звільнивши з посади заступника начальника першого відділу другого управління Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України, встановивши посадовий оклад згідно із штатним розписом.
Суд зазначає, що до вказаної позовної вимоги не можуть бути застосовані норми пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", оскільки наказ від 07.09.2017 № 2083-о «Про призначення ОСОБА_3.» є актом індивідуальної дії щодо проходження публічної служби стосовно іншої фізичної особи, а тому не вирішує прав та/або обов'язків позивача, в тому числі щодо його звільнення або поновлення на роботі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач не звільняється від сплати судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру в частині визнання незаконним та скасування наказу В.о. Голови ДФС України Продана М.В. від 07.09.2017 № 2083-о «Про призначення ОСОБА_3.».
Відповідно до положень статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 за адміністративний позов немайнового характеру фізичною особою сплачується 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2017 року на рівні 3200,00 грн., тому за одну немайнову вимогу адміністративного позову фізичній особі необхідно сплатити судовий збір у розмірі (0,4% від 3200,00 грн.) 1280,00 грн.
Водночас, доказів оплати судового збору у вказаному розмірі позивачем до матеріалів позовної заяви не додано, що свідчить про недотримання останнім під час звернення до суду з даним позовом вимог частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства.
Разом з цим, суд звертає увагу, що позивачем в адміністративному позові в якості третьої особи вказано, зокрема, Головне управління ДФС у Київській області.
Згідно з приписами частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням осіб, які беруть участь у справі. Якщо адміністративний суд при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до судового розгляду або під час судового розгляду справи встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
У свою чергу суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Всупереч положень вказаних норм законодавства позивачем в позовній заяві не надано обґрунтування яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права і обов'язки Головного управління ДФС у Київській області та не надано доказів, які б беззаперечно свідчили про відповідний влив.
Наведені обставини свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
В силу положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Щодо заявленого позивачем клопотання про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 6 частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог про поновлення його на роботі.
З огляду на зазначене, позивач є звільнений від сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 07.09.2017 № 2093-о «По особовому складу» про звільнення 15 вересня 2017 року полковника податкової міліції ОСОБА_1 (А-027176) з посади начальника управління внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Київській області, зарахувавши у розпорядження Головного управління ДФС у Київській області;
Водночас, за за звернення до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу від 07.09.2017 № 2083-о «Про призначення ОСОБА_3.» про призначення ОСОБА_3 (М-144508) на посаду начальника управління внутрішньої безпеки територіальних органів ДФС у Київській області, звільнивши з посади заступника начальника першого відділу другого управління Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України, встановивши посадовий оклад згідно із штатним розписом позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 463,20 грн. (0,3 % від 1544, 00 грн.).
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті у строк до 13 жовтня 2017 року шляхом подання до суду:
- надання до суду належних та допустимих доказів, які підтверджують, що станом на час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивач зареєстрований у встановленому законом порядку за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Сиверенівка, вул. Святкова, буд. 113;
- обґрунтування яким чином судове рішення може вплинути на права і обов'язки Головного управління ДФС у Київській області.
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірах, визначених статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) в сумі 1280,00 грн. із зазначенням належних реквізитів з урахуванням заявлених двох вимог немайнового характеру;
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірах, визначених статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову) в сумі 463,20 грн. із зазначенням належних реквізитів з урахуванням заявлених двох вимог немайнового характеру.
Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет - адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Питання про відкриття провадження у справі буде вирішено у строк, встановлений статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України після спливу строку, встановленого судом на усунення недоліків, а у разі не виконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись не поданою і повернута заявникові.
При цьому, суд звертає увагу, що головною ознакою при прийнятті та розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову є факт знаходження справи у провадженні суду.
Отже, з огляду на зазначене, суд роз'яснює позивачу, що заява про вжиття заходів забезпечення позову може бути розглянута після усунення недоліків позовної заяви та вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі буде вирішено протягом трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на публічній службі, - залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 13 жовтня 2017 року.
3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Панова Г. В.