21 липня 2017 р. Справа № 804/7614/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Тулянцевої І.В.
при секретарі Баришниковій Д.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відповідача-1 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Відповідача-2 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку,
08.11.2016 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відповідача-1 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Відповідача-2 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень позовних вимог просив скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 017089 від 01 грудня 2016 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є власником транспортного засобу, на якому зафіксовано порушення. Даний автомобіль до проведення перевірки та складання акту був переданий в оренду юридичній особі, яка і використовувала транспортний засіб у господарській діяльності. Таким чином, позивач не є суб'єктом господарювання, який допустив порушення та не має бути притягнутий до відповідальності. У зв'язку із чим, постанова № 017089 від 01.12.2016 року про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі представника в письмовому провадженні.
Представники відповідачі 1 та 2 в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце судового розгляду.
Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 належить на праві власності транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1.
04.01.2016 р. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ПРОММАШ» укладено договір оренди транспортного засобу № 4/3/16. Відповідно до п.п. 1.1, 3.1 Договору, в оренду передається транспортний засіб марки DAF номерний знак НОМЕР_1 на строк до 31.12.2016 р. Майно передано в оренду згідно акта приймання-передачі від 04.01.2016 р.
07.10.2016 року на автомобільній дорозі Суми-Путивль-Глухів, 42 км працівниками Управління Укртрансінспекції у Сумській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом марки SCHMITZ модель S01, державний номер НОМЕР_2, під час якої здійснено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу шляхом зважування.
За результатами габаритно - вагового контролю працівниками Управління Укртрансінспекції у Сумській області на підставі чеку зважування № 00839 від 07.10.2016 р. складено Довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю від 07.10.2016 р., а також Акт № 0002128 від 07.10.2016 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в яких зазначено загальну масу транспортного засобу на рівні 36800 кг та навантаження по осям: 7,0 тон на першу вісь, 13,2 тон на другу вісь, 5,55 тон на третю вісь, 5,55 тон на четверту вісь та 5,50 тон на п'яту вісь.
Окрім того, працівниками Управління Укртрансінспекції у Сумській області складений Розрахунок № 34 від 07.10.2016 р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу (якого відповідач вважає перевізником) визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Також, відносно позивача був складений Акт від 07.10.2016 р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено перевищення транспортним засобом нормативу вантажу та відсутність дозволу на перевезення транспортним засобом нормативи габаритних та вагових параметрів.
01.12.2016 року Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області за результатами розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт позивачу винесено Постанову № 017089 про стягнення з позивача адміністративно - господарського штрафу у сумі 1700 грн.
Суд зазначає, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг , органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ.
Органами державного контролю на автомобільному транспорті, відповідно до приписів п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т , строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т , строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Відповідно до п.3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 (далі - Порядок), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху .
Згідно з п. 21 цього Порядку, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території У країни.
Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, відповідно до п. 30 Порядку, справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу , навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за форму лою
Пунктом 31-1 Порядку встановлено, що вразі якщо рух великовагового транспортного засобу здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу , така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить позивачу, складено акт проведення перевірки від 07.10.2016 р., Довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.10.2016 р., а також Акт про перевищення нормативних вагових параметрів №0002128 від 07.10.2016 р.
На підставі вказаних документів та товарно-транспортної накладної складено Розрахунок №34 від 07.10.2016 р., яким позивачу, як зареєстрованому власнику транспортного засобу визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ , що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку , а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
Додатком 7 до Правил № 363, затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов'язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника. Згідно товарно-транспортної накладної №311-Т від 07.10.2016 р., якою оформлено перевезення вантажу та яка була отримана працівниками відповідача 1 під час перевірки, в графі автомобільний перевізник зазначено ТОВ НВП «ПРОММАШ», водій ОСОБА_2
Відповідач 1 визначаючи позивачу плату за проїзд великовагового транспортного засобу та застосовуючи до нього адміністративно-господарський штраф керувався припущенням, що власник транспортного засобу одночасно є перевізником, не маючи при цьому на підтвердження зазначеної обставини належних та достовірних доказів.
Статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів, в т .ч. за відсутність документів передбачених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, системний аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів підлягають відповідальності саме перевізники, а не власники транспортних засобів за умови, що вони не використовують транспортний засіб, а лише володіють майновими правами на нього у відповідності до ст. 1 Правил дорожнього руху України. Вказану правову позицію також підтверджує Ухвала Вищого адміністративного суду України від 21.05.2014р. в аналогічній справі.
З матеріалів справи вбачається, що перевезення вантажу на належному позивачу транспортному засобі здійснювалось працівником підприємства - Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ПРОММАШ» на підставі договору оренди. Таким чином, порушення допущено не позивачем, а Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ПРОММАШ».
Згідно ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанови №011847 від 27.01.2013 року про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову .
Суд зауважує, що в ході судового розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги щодо визнання протиправними та скасування розрахунку та постанови, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відповідача-1 Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, Відповідача-2 Управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 017089 від 01 грудня 2016 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева