21 серпня 2017 р. Справа № 804/3158/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька північна державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми податкового боргу, -
Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька північна державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми податкового боргу в сумі 25 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість по транспортному податку у сумі 25 000,00 грн., який утворився в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Ф» №18-1303 від 09.06.2016 року. У добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.
Позивач та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від позивача до суду надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача, що була надана відповідним органом реєстрації місця перебування та місця проживання особи: АДРЕСА_1, проте на адресу суду повернувся конверт у зв'язку із неврученням.
За приписами частини 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
На підставі викладеного суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Керуючись частинами 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив проводити розгляд справи в письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Заборгованість відповідача по транспортному податку з фізичних осіб на суму 25 000, 00 грн. виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від №18-1303 від 09.06.2016 року, яке було направлено на адресу ОСОБА_1 та повернено на адресу відправника за закінченням зберігання.
Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Приписами пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
При цьому, згідно п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Відповідно до пп. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України закріплено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Як встановлено судом, відповідач є власником легкового автомобіля BMW Х6, 2015 року випуску, об'ємом двигуна 2993 куб. см.
Виходячи з положень пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 268 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що податкове повідомлення рішення №18-1303 від 09.06.2016 року вручене відповідачу 28.07.2016 року згідно із приписами пункту 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за № 124/28254. Відомостей про його оскарження у встановленому законом порядку відповідач суду не надав. Крім того, відповідач не надав доказів сплати протягом 60 днів визначеної суми податку.
У разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (абзац 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 06.12.2016 року №7509-17 про сплату суми податкового боргу у розмірі 25 000,00 грн., яку направлено засобами поштового зв'язку, проте на адресу відправника повернувся конверт у зв'язку із неврученням.
Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією контролюючого органу, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372 (чинного на момент винесення податкової вимоги; далі - Порядок № 1840/24372).
Відповідно до пункту 4.8 Розділу IV Порядку № 1840/24372 у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу у зв'язку з: відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб; відмовою посадових осіб прийняти податкову вимогу; незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Доказів оскарження податкової вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Статтею 95 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як свідчать матеріали справи відповідач має податковий борг у розмірі 25 000, 00 грн.
Враховуючи, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - Криворізька північна державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення суми податкового боргу - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму податкового боргу по транспортному податку у розмірі 25 000,00 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень нуль копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.В. Тулянцева