16 серпня 2017 р. Справа № 804/4617/17
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , третя особа - ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості з земельного податку у розмірі 212 456,98 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що фізична особа ОСОБА_1 має заборгованість по земельному податку з фізичних осіб у сумі 212 456,98 грн., яка утворилася внаслідок несплати сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом на підставі податкових повідомлень-рішень форми «Ф» №4735-1303 від 26.10.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 442 309,33 грн., №4736-1303 від 26.10.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 25 096,02 грн. Враховуючи, що у платника обліковувалась переплата у розмірі 254 948,37 грн., залишок несплаченої заборгованості склав 212 456,98 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість не сплачує, у зв'язку з чим податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.
Позивач та третя особа у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Подали до суду клопотання про здійснення розгляду справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення повістки рекомендованим поштовим відправленням на адресу відповідача. Згідно відомостей сайту http://services.ukrposhta.ua за результатом пошуку за штрихкодовим ідентифікатором поштове відправлення вручено ОСОБА_1 16.08.2017 року. Заяв, клопотань або заперечень на позов до суду не надходило.
На підставі викладеного суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Керуючись частинами 4 та 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив проводити розгляд справи в письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
На підставі податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №4735-1303 від 26.10.2016 року терміном сплати 01.01.2017 року відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «земельний податок з фізичних осіб» у розмірі 442 309,33 грн., та податкового повідомлення-рішення форми «Ф» №4736-1303 від 26.10.2016 року терміном сплати 01.01.2017 року - суму податкового зобов'язання у розмірі 25 096,02 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення було отримано представником відповідача за довіреністю, що підтверджується підписом на корінці податкових повідомлень-рішень.
В інтегрованій картці платника податків обліковувалась переплата у сумі 254 948,37 грн., у зв'язку з чим залишок несплаченої заборгованості становить 212 456,98 грн.
Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Статтею 269 Податкового кодексу України закріплено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.
Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
У відповідності до підпункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Пунктом 287.5 статті 287 Податкового кодексу України закріплено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи вищезазначені положення нормативних актів, сума узгодженого грошового зобов'язання по земельному податку з фізичних осіб становить 212 456,98 грн.
У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (абзац 1 пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Як свідчать матеріли справи, на адресу відповідача засобами поштового зв'язку направлено податкову вимогу форми «Ф» від 23.01.2017 року №224-17/62 про сплату податкового боргу у розмірі 212 456,98 грн.
Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією контролюючого органу, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 10.10.2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за № 1840/24372 (чинного на момент винесення податкової вимоги; далі - Порядок № 1840/24372).
Доказів оскарження податкової вимоги відповідачем до суду не надано, а судом в порядку статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено.
Статтею 95 Податкового кодексу України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як свідчать матеріали справи відповідач має податковий борг у розмірі 212 456,98 грн., що підтверджується даними, які містяться в інтегрованій картці платника податків.
Враховуючи, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
У відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - ДПІ у Шевченківському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь бюджету суму податкового боргу по земельному податку з фізичних осіб у розмірі 212 456,98 грн. (двісті дванадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень дев'яносто вісім копійок) на р/р 33214813700004 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації 18010700.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_2