19 червня 2017 р. Справа № 804/3017/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
17.05.2017 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач); третя особа, Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути кошти з відповідача, який має податкову заборгованість по орендній платі з фізичних осіб в сумі 25 110,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між відповідачем та Дніпропетровською міською радою, в особі першого заступника міського голови ОСОБА_3 укладено договір від 10.12.2002 року про оренду земельної ділянки площею 0,0248 га, термін дії договору - до 07.08.2022 р. У зв'язку з несплатою у встановлені терміни сум узгоджених податкових зобов'язань станом на 17.05.2017 року податковий борг відповідача зі сплати орендної плати за землю становить 25 110,56 грн., а тому підлягає стягненню з відповідача.
19.05.2017 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за відсутності представників позивача, відповідача, третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, проте до судового засідання не прибули.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 є платником податків та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
10.12.2002 року між Дніпропетровською міською радою, в особі першого заступника міського голови ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки зі строком дії до 07.08.2022 року.
Згідно довідки Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про суми податкового боргу, станом на 31.03.2017 року відповідач має заборгованість у розмірі 25 110,56 грн.:
- несплата у встановлені терміни сум узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») № 1940-15 від 05.06.2014 р. в сумі 5 376,43 грн. (термін сплати - 26.08.2014 р.), що з урахуванням часткової сплати становить - 5 325,19 грн.;
- несплата у встановлені терміни сум узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») № 100-17 від 16.04.2015 р. в сумі 8 203,47 грн. (термін сплати - 29.08.2015 р.);
- несплата у встановлені терміни сум узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення (форма «Ф») № 287-1303 від 19.07.2016 р. в сумі 11 581,90 грн. (термін сплати - 13.11.2016 р.).
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу були направлені податкові повідомлення-рішення, які були повернуті у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Також, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області в автоматичному режимі сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №2078-25 від 27.08.2014 року на суму 5103,25 грн. Вимогу повернуто відділенням поштового зв'язку 10.10.2014 р. з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Станом на 31.03.2017 року заборгованість відповідача по орендній платі з фізичних осіб складає 25 110,56 грн., що підтверджується довідкою, наданою Державною податковою інспекцією в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6.
Згідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У відповідності до положень п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
За ст. 269, ст. 270 Податкового кодексу України платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно ст. 285, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
За змістом п.п. 287.2, 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня. Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно зі ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1, п. 59.3, п. 59.4, п. 59.9 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За п. 87.1, п. 87.2, п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що податкове зобов'язання відповідачем було узгоджене, доказів добровільного погашення сум узгодженого податкового боргу відповідачем не надано, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом стягнення з рахунків відповідача в обслуговуючих банках суми податкового боргу у розмірі 25 110,56 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, третя особа, Державна податкова інспекція в Центральному районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу кошти в сумі 25 110,56 грн. (двадцять п'ять тисяч сто десять гривень, 56 копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя ОСОБА_1