м. Вінниця
07 вересня 2017 р. Справа № 802/1437/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Альчука Максима Петровича,
за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.
позивача: ОСОБА_1
представників відповідача: Загороднюк О.В., Кононова В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю податкових повідомлень-рішень № 304009-13 від 30.06.2017 року та № 304009а-13 від 01.08.2017 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2016 та 2017 роки в сумі 6250 грн. та 25000 грн. відповідно.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечили, посилаючись на обґрунтування письмових заперечень. Окремо зазначили, що оскаржувані рішення прийняті згідно норм чинного законодавства.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки "VOLKSVAGEN" модель "TOUREG", об'єм циліндрів двигуна 2967 куб.см., тип пального - дизель, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
ГУ ДФС у Вінницькій області відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України у відношенні позивача сформовані податкові повідомлення-рішення №304009-13 від 30.06.2017 року та № 304009а-13 від 01.08.2017, якими визначено суму податкового зобов'язання за платежем "транспортний податок з фізичних осіб" за 2016 та 2017 роки в сумі 6250 грн. та 25000 грн. відповідно.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно із пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 (далі - Методика) визначено, що відповідно до цієї Методики Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному веб-сайті перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Згідно пп. 267.6.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт (пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України).
Відповідно до пп. п. 267.2 ст. 267 ПК України (в редакції 2016 року) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Пунктом 267.4 ст. 267 ПК України (в редакції 2016 року) визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Пунктом 13 Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 (далі - Методика) (в редакції 2016 року) визначено, що Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Таким чином, обов'язок визначати та нараховувати суму транспортного податку законодавством покладений на контролюючий орган на підставі переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375, а у 2016 році понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо зазначених автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального, розміщеному на офіційному веб-сайті Мінеконорозвитку.
Матеріали справи свідчать, що позивач ОСОБА_1 04.10.2016 року придбала автомобіль марки "VOLKSVAGEN" модель "TOUREG", об'єм циліндрів двигуна 2967 куб.см., тип пального - дизель, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до податкового законодавства 2016 та 2017 років, а також згідно переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить у 2016 році понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати та у 2017 році понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, розміщеному Мінекономрозвитку на своєму офіційному веб-сайті, автомобіль марки "VOLKSVAGEN" модель "TOUREG", об'єм циліндрів двигуна 3,0 куб.см., тип пального - дизель, 2016 року випуску, рік випуску до 1 року є об'єктом оподаткування згідно норм ПК України.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, приймаючи податкові повідомлення-рішення форми № 304009-13 від 30.06.2017 року та № 304009а-13 від 01.08.2017, контролюючий орган діяв в межах повноважень та у спосіб визначений законом.
При цьому суд не приймає до уваги надану позивачем довідку з офіційного веб-сайту Мінекономрозвитку про розрахунок вартості автомобіля марки "VOLKSVAGEN" модель "TOUREG", об'єм циліндрів двигуна 3,0 куб.см., тип пального - дизель, 2016 року випуску, рік випуску до 1 років станом на 12.08.2017 року, згідно якої середньоринкова вартість транспортного засобу для цілей оподаткування транспортним податком відповідно до п. 267.2 ст. 267 ПК України за Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66 становить 1100805,75 грн., тобто менше ніж 375 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки згідно даних офіційного сайту Мінекономіки середньоринкова вартість вищезазначеного автомобіля складає 1648306 грн.
Відповідно до додатку 1 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 до Порядку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. № 66) до легкових автомобілів, які перебувають в експлуатації до 1 року застосовується коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів 0,74. Отже, середньоринкова вартість вказаного автомобіля у 2016 році складе понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати та у 2017 році понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року
Таким чином, вказаний автомобіль є об'єктом оподаткування, а позивач - платником транспортного податку.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, дослідивши надані докази, на підставі аналізу норм чинного законодавства України суд приходить до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Альчук Максим Петрович