07 вересня 2017 року Справа № 803/1001/17
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Денисюка Р.С.,
при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Березної Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 08.06.2017 № 00000326-40,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - ГУ ДФС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про застосування фінансових санкцій від 08.06.2017 № 00000326-40.
21.08.2017 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08.06.2017 № 00000326-40.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Волинській області була проведена фактична перевірка торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1, про що складено акт № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016. Перевіркою, зокрема, встановлено порушення статей 11, 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон №481/95-ВР) та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 1251 від 27.12.2010 (далі - Положення № 1251).
На підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області прийнято рішення від 08.06.2017 № № 00000326-40, яким до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 113360,00 грн.
Позивач не погоджується із оскаржуваним рішенням з тих підстав, що на момент проведення фактичної перевірки за вказаною адресою не здійснювала господарської діяльності, при цьому перевірка відносно неї проведена не була, вона не була присутньою під час проведення зазначеної перевірки, порушень чинного законодавства не допускала. Також вказує на те, що незаконність проведеної фактичної перевірки встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20.07.2017, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.01.2017 № 0000071401 винесене на підставі акту фактичної перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016
З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 08.06.2017 № 00000326-40.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити в його задоволенні з тих підстав, що оскільки під час проведення фактичної перевірки були встановлені порушення вимог статей 11, 15, 15-3 Закону №481/95-ВР та Положення № 1251, а саме: факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії; роздрібна торгівля алкогольними напоями у місцях, не визначених законодавством; роздрібна торгівля та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, тому відповідач правомірно виніс оскаржуване рішення.
При цьому, вказує на те, що зазначені позивачем факти щодо нездійснення останньою господарської діяльності під час проведення перевірки та здачі торгівельної площі павільйону в суборенду її батькові свідчать про спробу уникнення позивачем відповідальності за виявлені порушення. Враховуючи викладене, просила в задоволені позову відмовити повністю.
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просили позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила з підстав, викладених в письмовому запереченні, просила в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення позивача та її представника, представника відповідача, покази свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю, з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 01.07.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (піднаймач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (здавач) укладено договір оренди торгової площі №Д157. Предметом даного договору є тимчасове платне користування торговою площею, розташованою на території торгового комплексу ринку «Північний», призначеною для розміщення на ній піднаймачем свого об'єкту торгівлі і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 47-49).
30.11.2016 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та фізичною особою ОСОБА_5 (суборендар) укладено договір суборенди торгової площі. Відповідно до умов даного договору орендар зобов'язується передати суборендареві торгову площу, яка розташована на території торгового комплексу ринку «Північний» за адресою: АДРЕСА_1 для використання складського приміщення як складу зберігання товарів. Суборендар має право займати передану йому торгівельну площу з 30.11.2016 по 31.12.2016 (п.6.1 договору суборенди) (а.с. 14-15).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу ГУ ДФС у Волинській області від 14.12.2016 №1488 "Про проведення фактичної перевірки" (а.с. 9), направлень на перевірку від 14.12.2016 № 0000662, № 0000663 (а.с. 10-11) головними державними ревізорами-інспекторами управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів ГУ ДФС у Волинській області Онищук Л.В. та ОСОБА_6 була проведена фактична перевірка торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює діяльність суб'єкт господарювання ОСОБА_1, про що складено акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами №03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016 (а. с. 12-13).
В ході перевірки торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, зокрема, 1) факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями без ліцензії, чим порушено вимоги статті 15 Закону №481/95-ВР; 2) факт роздрібної торгівлі алкогольними напоями у місцях, не визначених законодавством, чим порушено вимоги статті 15-3 Закону № №481/95-ВР; 3) факт роздрібної торгівлі та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, чим порушено вимоги статті 11 Закону №481/95-ВР та Положення № 1251.
08.06.2017 на підставі акту перевірки ГУ ДФС у Волинській області винесено рішення про застосування фінансових санкцій № 00000326-40, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 113360,00 грн., а саме: 17000,00 грн. - роздрібна торгівля алкогольними без ліцензії; 6800,00 грн. - продаж алкогольних напоїв у невизначених для цього місцях торгівлі; 89560,00 грн. - торгівля та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку (а.с.8).
Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній адміністративній справі рішення про застосування фінансових санкцій від 08.06.2017 № 00000326-40, з огляду на таке.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент складення акту фактичної перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016) фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За приписами пунктів 80.1, 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно із пунктами 80.5, 80.7, 80.10 статті 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Як передбачено пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Згідно із пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності). У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку. Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його законними представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
Як вбачається з матеріалів справи, у направленні на перевірку від 14.12.2016 № 0000663 міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 пред'явлено направлення на перевірку та вручено копію наказу від 14.12.2016 № 1488, про що є підпис (а. с. 36). Крім того, в акті фактичної перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016 зазначено, що перевірка проведена в присутності суб'єкта господарювання ОСОБА_1, з актом перевірки ознайомлено останню та вручено один примірник акту перевірки, про що свідчать наявні підписи, вчинені ОСОБА_1 (а. с. 12-13).
Разом з тим, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заперечила ту обставину, що вона була присутньою під час проведення 14.12.2016 вищевказаної фактичної перевірки та пояснила, що підписи, наявні у направленнях на перевірку від 14.12.2016 № 0000662, № 0000663 та в акті фактичної перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016, виконані не нею. При цьому, також вказала, що господарську діяльність в зазначеному торгівельному павільйоні вона з листопада 2016 року не здійснює.
Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 (головний державний ревізор-інспектор управління контролю за обігом та оподаткування підакцизних товарів Головного управління ДФС у Волинській області) суду показала, що дійсно 14.12.2016 проводила фактичну перевірку торгівельного павільйону за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює діяльність суб'єкт господарювання ОСОБА_1, в присутності особи, яка представилася ОСОБА_1 та яка розписалася у направленнях на перевірку від 14.12.2016 № 0000662, № 0000663 та поставила підписи в акті фактичної перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016. Проте, як виявилося згодом, вказана особа була не позивач ОСОБА_1, а її мати.
Проаналізувавши вищенаведене, суд приходить до висновку, що фактична перевірка, оформлена актом № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016, була проведена з порушенням вимог пунктів 80.2, 80.7 статті 80, пункту 86.5 статті 86 ПК України, оскільки позивачу ОСОБА_1 не була вручена у встановленому порядку копія наказу від 14.12.2016 № 1488 "Про проведення фактичної перевірки" під розписку до початку проведення такої перевірки, вказана перевірка проведена за відсутності позивача, акт перевірки не був наданий позивачу для підписання та не підписаний.
Поряд з цим, твердження представника відповідача про те, що копії наказу на проведення фактичної перевірки та направлень було вручено особі, яка здійснювала розрахункові операції в торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 суд не приймає до уваги, оскільки особа, якій вручалися зазначені копії наказу та направлень не була встановлена ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду матеріалів перевірки та прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, як і не встановлено яке відношення вона має до позивача, хоча відповідно до ПК України у відповідача були наявні повноваження для встановлення цих обставин.
Крім того, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження тієї обставини, що станом на 14.12.2016 ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність в торгівельному павільйоні за адресою: АДРЕСА_1 та має відношення до вилученого під час перевірки товару без марок акцизного податку встановленого зразка на суму 44780,00 грн.
При цьому, як було встановлено судом, ОСОБА_1 передала ОСОБА_5 в тимчасове платне користування торгівельну площу, яка розташована на території торгового комплексу ринку "Північний" за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить договір суборенди торгової площі від 30.11.2016 та акт приймання-передачі від 30.11.2016 (а. с. 14-15 зворот). Договір суборенди у встановленому законом порядку не скасований та є чинним.
Тому, твердження представника відповідача про те, що позивач не могла здавати торгівельну площу за адресою: АДРЕСА_1 в суборенду так як відповідно до пункту 2.2.7 договору оренди торгової площі № Д157 від 01.07.2016, піднаймач ОСОБА_1 зобов'язалася не передавати у користування ОТ іншим особам без письмового погодження із здавачем є безпідставними, оскільки як вже було зазначено судом договір суборенди у встановленому законом порядку не скасований та є чинним.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01.02.2017 у справі № 161/17470/16-п провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті 155-1 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення (а. с. 18), а постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13.03.2017 (яка набрала законної сили 24.03.2017) у справі № 161/269/17 провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за статтею 164, частиною першою статті 164-5 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (а. с.16-17).
Як встановлено частиною першою статті 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень; виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень; порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.
Суд зазначає, що підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності за порушення вимог Закону № 481/95-ВР є наявність у його діях складу порушень, передбачених даним нормативним актом, та доведення вини особи у його вчиненні. Однак, ні під час перевірки, ні під час винесення рішення про застосування фінансових санкцій контролюючим органом не було достовірно встановлено особу, винну у вчиненні порушень, зафіксованих в акті перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016, і що саме ОСОБА_1 їх вчинила, що в свою чергу виключає відповідальність позивача за їх вчинення та застосування до неї фінансових санкцій.
Отже, оскільки фактична перевірка була проведена з порушенням вимог пунктів 80.2, 80.7 статті 80, пункту 86.5 статті 86 ПК України, у зв'язку із чим акт фактичної перевірки № 03/197/40-01/НОМЕР_1 від 14.12.2016 не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності згідно із оскаржуваним рішенням від 08.06.2017 00000326-40, а доводи податкового органу про порушення саме позивачем норм Закону №481/95-ВР та Положення № 1251 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення про застосування фінансових санкцій підлягають до задоволення.
Згідно із частиною першою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1134,00 грн., сплачений згідно з квитанцією від 04.08.2017 № 0.0.821116429.1 (а. с. 2).
Керуючись статтями 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області № 00000326-40 від 08 червня 2017 року про застосування фінансових санкцій.
Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області судовий збір в розмірі 1134,00 грн. (одна тисяча сто тридцять чотири гривні 00 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі до 12 вересня 2017 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий Р.С. Денисюк