Справа №0808
49
2/339/186/17
13 вересня 2017 року м. Болехів
Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання Бойко Н.З.
з участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на малолітню дитину,-
ОСОБА_2, звернувшись до суду з позовом з урахуванням уточненння позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1500 грн. щомісяця.
Вимоги позову обгрунтовує тим, що відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання сина, незважаючи на те, що неофіційно працює, виконує будівельні роботи приватним особам і добре заробляє.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги в уточненій редакції та додатково пояснила, що їй відомо, що відповідач має кошти на утримання дитини, однак підтвердити ці обставини вона не може. На даний час дитина є здоровою.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином і від нього не надійшла заява про причини неявки в суд чи про слухання справи в його відсутності.
Зі згоди позивача суд прийшов до висновку про ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України .
Суд, вислухавши пояснення позивача, повно та всебічно з"ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, безпосередньо дослідивши наявні докази у справі та надавши їм оцінку, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Такий принцип рівності прав та обов'язків батьків щодо дитини ґрунтується на нормах Конституції України, які проголошують, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах (ст. 21), громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (ст. 24).
Обов'язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов'язків (ч. 2 ст. 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Отже, обов'язок батьків з утримання своїх дітей виникає незалежно від факту реєстрації шлюбу, наявності між ними фактичних шлюбних відносин або спільного проживання. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов'язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним.
Відповідно до роз'яснень, що надані у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Судом встановлено, що відповідач є батьком малолітньої дитини ОСОБА_4, який народився 27.01.2012 року за час перебування сторін у шлюбі (а.с.6).
На даний час стосунки між сторонами погіршилися.
Рішенням суду від 08.04.2013року шлюб між сторонами розірвано та визнано місце проживання дитини разом з матір"ю (а.с.5).
Таким чином, виходячи з аналізу перелічених норм закону, враховуючи обставини та матеріали справи, суд приходить до висновку, що не зважаючи на те, що шлюб між сторонами розірваний, в наявний час вони проживають окремо один від одного, відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, проживаючи окремо, зобов'язаний утримувати свою малолітню дитину, яка проживають з матір'ю до досягнення нею повноліття.
Частина 3 ст. 181 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в долі від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначається судом за заявою платника або одержувача, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ст.184 СК України).
Оскільки відповідач ніде не працює та немає стабільного доходу, то суд вважає за необхідне визначити розмір аліментів, які відповідач повинен виплачувати на користь позивача на утримання дитини до її повноліття у твердій грошовій сумі, яка підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
При визначенні аліментів в даному спорі суд враховує те, що відповідач, будучи фізично здоровою особою працездатного віку, офіційно не працює та немає постійного заробітку та інших осіб, яких би мав утримувати у відповідності до закону і саме він, як батько своєї дитини, може і повинен знаходити діяльність, яка б дозволила йому забезпечити належний рівень існування сина, який має право на утримання за його рахунок. А, відповідно, він повинен, і має можливість докладати всіх зусиль для надання повноцінного утримання свої дитині, яка в силу свого віку не може забезпечити себе усім необхідним.
Встановлено, що дитина є здоровою та не перебуває на обліку в медичному закладі
З урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів та обставин справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача щомісячно на утримання малолітньої дитини до його повноліття підлягають стягненню аліменти в розмірі 900 грн.
В той же час не знайшов свого підтвердження факт можливості відповідача сплачувати аліменти в розмірі, зазначеному позивачем.
Позивач не надала суду жодного переконливого доказу такої можливості відповідача, зокрема, сплачувати аліменти на його користь у розмірі 1500 грн., що є її обов"язком у відповідності з засадами змагальності процесу за ст. 10, 60 ЦПК України.
Позивач звернулася до суду з вимогами 08.08.2017 року, а тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і до досягнення дитиною повноліття.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, то з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід держави.
Окрім того, у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені нею та документально підтверджені витрати згідно пред'явленої квитанції на суму 400 грн. за складання позовної заяви.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
На підставі наведеного, ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.209,212,214-215, 224-226 ЦПК України, суд,
Позов в уточненій редакції задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2:
- щомісячно аліменти в розмірі 900 (дев'ятсот) гривень на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та судові витрати в сумі 400 (чотириста) гривень.
- судовий збір в дохід держави в сумі 640 ( шістсот сорок) грн. на розрахунковий рахунок за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача:820019, рахунок отримувача:31215256700001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Стягнення аліментів розпочати з 08.08.2017 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в сумі 900 (дев'ятсот) гривень підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо особи, які брали участь в справі , не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, то вони можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте Болехівським міським судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Головенко О.С.