Справа № 215/4970/16-ц 22-ц/774/1563/К/17
Справа № 215/4970/16-ц Головуючий в 1-й інстанції
Провадження №22-ц/774/1563/К/17 ОСОБА_1
Категорія - 24 (ІV) Доповідач - Зубакова В.П.
Іменем України
12 вересня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Зубакової В.П.
суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.
за участю секретаря: Гладиш К.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання.
Особи, які беруть участь у розгляді справи:
представник позивача ОСОБА_3 підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_2, -
У листопаді 2016 року позивач ОСОБА_5 підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» (далі - КПТМ «Криворіжтепломережа») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, який уточнило 06.12.2016 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує послуги у вигляді гарячого водопостачання та опалення, оплату за які здійснює не в повному обсязі, у зв'язку із чим утворилася заборгованість за період з 01.11.2009 року по 01.02.2016 року в сумі 8721 грн. 55 коп.
Вказану суму заборгованості, а також сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн., КПТМ «Криворіжтепломережа» просило суд стягнути з відповідача на свою користь. Крім того, позивач зазначив про переривання строку позовної давності зверненням до суду та видачею судового наказу від 12.04.2016 року.
Заочним рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2017 року позов КПТМ «Криворіжтепломережа» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» суму боргуза постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2009 року по 01.02.2016 року у розмірі 8721 грн. 55 коп. та 1378 грн. 00 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду в частині визначення розміру заборгованості, стягнутої з неї на користь відповідача та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши суму боргу за періодз 01.04.2013 року по 01.02.2016 року в межах строку позовної давності та з урахуванням суми перерахованої субсидії в розмірі 2702 грн. 30 коп., посилаючись на незастосування судом першої інстанції до спірних правовідносин наслідків пропуску позивачем строку позовної давності та порушення норм процесуального права стосовно її виклику до суду. Також відповідач ОСОБА_2 заявила про застосування строку позовної давності до вимог позивача.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» ОСОБА_4 просила апеляційну скаргу відхилити й залишити без змін рішення суду першої інстанції, яке, на її думку, є законним та обґрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, відповідача ОСОБА_2, яка підтримала доводи апеляційної скарги та наполягала на її задоволенні, та представника позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» - ОСОБА_4, яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її відхилити, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та письмових заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що КПТМ «Криворіжтепломережа» постачає опалення і гаряче водопостачання до квартири АДРЕСА_1, яка є приватною власністю, і в якій зареєстрована відповідач ОСОБА_2
Згідно виписки з особового рахунку № НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_2 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Тимірязєва, квартира № 37, будинок № 2, мається заборгованість за опалення та гаряче водопостачання за період з 01.11.2009 року по 01.02.2016 р в розмірі 8271 грн. 55 коп. (а.с. 5, 12).
12 квітня 2016 року року судовим наказом, який ухвалено Тернівським районним судом м. Кривого Рогу за заявою КПТМ «Криворіжтепломережа», стягнуто з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» борг за теплову енергію в сумі 9694,11 грн.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.10.2016 року винесений судовий наказ скасовано (а.с. 6).
Задовольняючи позовні вимоги КПТМ «Криворіжтепломережа» та стягуючи з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання за період з 01.11.2009 року по 01.02.2016 року у розмірі 8721 грн. 55 коп., суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем, як споживачем послуг, свого обов'язку з їх оплати та наявності у зв'язку з цим підстав для стягнення виниклої заборгованості.
Проте, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду про покладення на відповідача обов'язку з оплати послуг за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання, не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо розміру стягнутої заборгованості та періоду її сплати, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи між сторонами виникли правовідносини стосовно оплати комунальних послуг, що надаються КПТМ «Криворіжтепломережа».
За змістом ст. 322 ЦК України, ст. 151 ЖК України тягар утримання майна покладено на власника майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги, до складу яких згідно з п. 1 ст. 13 вказаного Закону, відносяться послуги з централізованого опалення, у строки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що плата за послуги нараховується щомісячно.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (із змінами) (надалі - Правила надання послуг) визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг з централізованого опалення є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено іншого строку.
Згідно з п. 21 Правил надання послуг у разі відсутності у квартирі та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання: з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб.метр) опалювальної площі квартири та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення згідно із законодавством. Нарахування за опалення по житловим квартирам в будинках, в яких не встановлено будинковому засобу обліку теплової енергії, виконується виходячи з вартості опалення в поточному місяці та опалювальної площі квартири. Виходячи з тарифу за 1Гкал кожного місяця виконується розрахунок фактичних витрат теплової енергії (з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря за поточний місяць згідно довідки авіаційної метеорологічної станції м. Кривого Рогу) та вартість опалення 1кв.м. опалювальної площі.
КПТМ «Криворіжтепломережа» щомісячно, відповідно до тарифів на теплову енергію, встановленими, рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради від 17.01.2008 року № 53, від 13.08.2008 року № 584 та Постанов Національної комісії регулювання електроенеретики України № 1844 від 14.12.2010 року та № 146 від 17.10.2014 року, постачається теплова енергія до житла відповідача ОСОБА_2, що нею не оспорюється.
Особовим рахунком по квартирі за адресою: АДРЕСА_2, підтверджено та не заперечується відповідачем факт не здійснення нею повної оплати отриманих послуг з централізованого опалення, починаючи з 01.11.2009 року по 01.02.2016 року на загальну суму 8271 грн. 55 коп.
Отже, встановивши, що ОСОБА_2 не виконувала, передбаченого п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язку з оплати отриманих послуг з опалення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про покладення на відповідача, яка є їх споживачем, за адресою: АДРЕСА_2, обов'язку нести відповідальність за порушення свого обов'язку шляхом сплати заборгованості.
При цьому матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 оспорює тільки розмір та період заборгованості, вважаючи що її стягнуто судом поза межами трирічного строку позовної давності.
Однак, вирішуючи спір, суд на зазначене уваги не звернув та не перевірив дотримання позивачем строку звернення до суду за захистом порушеного права, тоді як це питання, у відповідності до ч.1 ст. 214 ЦПК України підлягає вирішенню судом під час ухвалення рішення у справі.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, наголошує на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 року, «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 року).
За змістом ст. ст. 256, 257 ЦК України право особи на звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу обмежується позовною давністю. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч.1, ч.5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Даними особового рахунку відповідача ОСОБА_2 підтверджено, що останній раз відповідач здійснила оплату послуг з централізованого опалення у травні 2012 року, а потім у листопаді 2015 року, тому з 21 червня 2012 року позивачу КПТМ «Криворіжтепломережа» стало відомо про порушення його права відповідачем.
Разом з тим, за захистом порушеного права, позивач звернувся до суду з заявою про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за період з 01.12.2009 року по 01.02.2016 року в розмірі 9694 грн. 11 коп. в порядку наказаного провадження у квітні 2016 року.
Перебіг позовної давності переривається вчинення особою дії, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. ( ч.ч. 1, 2 ст.264 ЦК).
Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.1 Постанови «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження від 23.12.2011р. №14 роз'яснено, що наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Враховуючи те, що судовий захист права КПТМ «Криворіжтепломережа» на стягнення грошових коштів за надані послуги може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд України в постановах від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 та від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15, які у відповідності до вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для врахування судами при застосуванні таких норм матеріального права, зокрема ч.2 ст. 264 ЦК України.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 заявила про застосування строку позовної давності до заявлених позивачем вимог.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду цієї заяви колегія суддів виходить з наступного.
З огляду на положення ст.ст. 256, 257, ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України для застосування судом позовної давності судом відповідач має зробити про це заяву не пізніше ніж до ухвалення судом рішення.
Оскільки рішення по суті ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обґрунтованості рішення суду (ст.303 ЦПК України), заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції. Апеляційним судом на стадії апеляційного провадження може застосовуватись позовна давність за заявою, зробленою у спорі під час розгляду справи в суді першої інстанції, до ухвалення рішення по суті спору.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові №6-246цс14 від 11 лютого 2015 року, ухваленої за результатом розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, яка має враховуватися судами загальної юрисдикції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин (ч. 2 ст. 214, ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції в зв'язку з неявкою відповідача в судове засідання ухвалив заочне рішення, що згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України, можливо лише за умови неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 76 ЦПК України, судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, у порушення вищевикладеного, не вчинив дій щодо належного повідомлення відповідача ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, а повернення до суду судового повідомлення із відміткою про їх невручення «у звязку із закінченням терміну зберігання» не можна вважати належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи, адже судове повідомлення вважається врученим належним чином лише у разі, якщо особа відсутня за адресою проживання (ч. 5 ст. 74 ЦПК України), а наявна у справі поштова кореспонденція була повернута суду не через відсутність адресата (а.с. 14-16).
Отже, посилання на те, що у зв'язку із заочним розглядом справи відповідач була позбавлена можливості подати до суду першої інстанції заяву про застосування позовної давності, є обґрунтованими, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції не дотримався передбаченого ст. ст. 74, 75 ЦПК України порядку повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду справи.
Крім того, колегією суддів встановлено, що, при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2017 року, ОСОБА_2, навівши у ній посилання на докази, якими вона обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача (що є однією із вимог ст. 229 ЦПК України щодо форми і змісту заяви про перегляд заочного рішення), зазначила про неправомірність рішення суду та просила відмовити в задоволенні позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» до неї у зв'язку з пропуском позовної давності (а.с. 24-26), тобто на законних підставах скористалася своїм правом надати заяву про застосування позовної давності до суду першої інстанції, а тому колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд цієї заяви при перегляді заочного рішення в апеляційній інстанції.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що строк позовної давності перервався подією - зверненням КПТМ «Криворіжтепломережа» із заявою про видачу судового наказу та видачею судового наказу від 12.04.2016 року, а тому позивач має право заявляти вимоги про стягнення заборгованості, з врахуванням позовної давності встановленої ст. 257 ЦК України, починаючи з 01.04.2013 року по 01.02.2016 року.
Що ж до позовних вимог в частині стягнення заборгованості, починаючи з 01.11.2009 року по 01.04.2013 року, то ці вимоги задоволенню не підлягають з підстав пропуску позивачем строку позовної давності, про поновлення якої питання позивачем судом не ставилося.
Як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача за період з 01 квітня 2013 року по 01 лютого 2016 року з врахуванням наданої субсидії, становить 3887 грн. 59 грн. (а.с. 5, 12) і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 про врахування судом суми субсидії в розмірі 2702,30 грн., замість врахованої позивачем в розмірі 1422 грн. 56 коп., колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки перерахунок, нарахованої субсидії на послугу «теплопостачання» за період з жовтня 2015 року по січень 2016 року в розмірі 2702,30 грн. здійснено Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради в березні 2016 року, тобто поза межами заявлених позовних вимог, що підтверджується довідкою № 756 від 06.02.2017 року (а.с. 49).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.1, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального та процесуального права та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог КПТМ «Криворіжтепломережа» і стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача заборгованістьпо оплаті за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання за період з 01 квітня 2013 року по 01 лютого 2016 року в розмірі 3887 грн. 59 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача КПТМ «Криворіжтепломережа» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 647 грн. 65 коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 303, 307, 309 ч.1 п. 1,4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Заочне рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 24 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_3 підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» заборгованість по оплаті за постачання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання за період з 01 квітня 2013 року по 01 лютого 2016 року в розмірі 3887 грн. 59 коп. (три тисячі вісімсот вісімдесят сім грн. п'ятдесят дев'ять коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір в розмірі 647 грн. 65 коп. (шістсот сорок сім грн. шістдесят п'ять коп.).
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: