Справа № 201/1401/17-к
Провадження № - 1кп/201/147/2017
13 вересня 2017 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження № 1201604003000117 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, з вищою освітою, працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В судовому засіданні приймали участь:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
захисник ОСОБА_6
законній представник потерпілого ОСОБА_7
захисник ОСОБА_8
27 листопада 2016 року, приблизно о 10 годині 45 хвилин, ОСОБА_3 , , керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO LANOS TF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Василя Жуковського, Соборного району м. Дніпро з боку вул. Чернишевського у напрямі вул. Паторжинського.
На шляху руху, в районі перехрестя з вул. Паторжинського ОСОБА_3 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при наявності дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху, у напрямі його руху, не зупинив керований ним автомобіль перед нерегульованим перехрестям, а продовжив рух перетинаючи перехрестя з вул. Паторжинського, внаслідок чого допустив зіткнення за автомобілем «SKODA OCTAVIA А5» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_7 , яка перетинала перехрестя з вул. Василя Жуковського, рухаючись по вул. Паторжинського з права на ліво по ходу його руху. В результаті зіткнення автомобіль «SKODA OCTAVIA А5» продовжив рух в некерованому стані, виїхав за межі проїзної частини праворуч, де допустив наїзд на перешкоду у вигляді дерева.
В результаті дорожньо-транспортної події малолітній потерпілій ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно висновку судово- медичної експертизи заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, субарахноїдального крововиливу у правій лобній долі, геморагічних вогнищ забиття обох лобних часток, уламкового перелому лобної кістки праворуч з переходом на верхню стінку правої орбіти, забійних ран в лобній області праворуч та у зовнішнього кута правої брови з наявністю в м'яких тканинах сторонніх тіл, синця у правій пораорбітальній області, субкон'юктивального крововиливу правого ока, забійно-різаних ран в лобній області по центру та на шкірі під нижньою губою праворуч, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в мент заподіяння, згідно п.2.1.3-6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
Порушення Правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом - автомобілем «DAEWOO LANOS TF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимоги п.16.11 та дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, які свідчать: п. 16.11 «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.»; дорожній знак 2.1 додаток №1 Правил дорожнього руху України «Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під'їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.», невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винним частково та пояснив, що 27.11.2016 приблизно о 11-00 годин він разом з дружиною на автомобілі від'їхали від басейну академії та рухались по вул. Жуковського з боку вул. Чернишевського в напрямку вул. Паторжинського. Коли він під'їжджав до перехрестя з вул. Паторжинського, то помітив дорожній знак: «Надати дорогу» і пригальмував, переконався у відсутності перешкод для руху та зі швидкістю біля 10 км/год продовжив рух. Зненацька перед ним виник автомобіль під керуванням потерпілої, відбулось незначне зіткнення від чого автомобіль потерпілої винесло на узбіччя і він вдарився в дерево. На думку обвинуваченого потерпіла рухалась з перевищенням швидкості і ці обставини стали причиною наслідків, які настали. Відразу після цього обвинувачений допоміг потерпілій та дітям вибратись з автомобіля, супроводив їх до лікарні його дружина надала допомогу в розмірі 3000 гривень. В подальшому обвинувачений з дружиною намагались допомогти потерпілій, однак вона відмовлялась.
Крім часткового визнання свої вини обвинуваченим, його винність у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України об'єктивно знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданні доказах, а саме.
Показаннями законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 допитаної в судовому засіданні, яка пояснила, що в той день о 10-45 по годин вона разом зі своїми донька ОСОБА_9 та ОСОБА_10 рухалась по вул.. Паторжинського від пр.. Гагаріну в напрямку ТЦ «Каскад Плаза» де мав відбутись майстер клас для доньок. Дівчата сиділи на задньому сидінні, ОСОБА_11 справа, а Дар'я зліва і були пристебнуті пасками безпеки. Коли вони під'їхали до перехрестя з вул.. О. Гончара, то зупинились на червоне світло світлофору, а коли загорілось зелене світло, то рушили далі Коли вони під'їжджали до перехрестя з вул..Жуковського, то їх автомобіль рухався зі швидкістю не більше 50 км/год. Зненацька вона побачила зліва від себе автомобіль «Деу», який рухався по другорядній дорозі і, судячи з траєкторії і швидкості його руху, водій автомобіля «Деу» не бачив автомобіль потерпілої, а тому вона подала звуковий сигнал та почала гальмувати, однак автомобіль «Деу» в'їхав в бік її автомобіля від чого її автомобіль розвернуло і викинуло на дерево. Вони сильно вдарились а ОСОБА_11 втратила свідомість.
Показаннями свідка ОСОБА_12 допитаного в судовому засіданні, який пояснив, що в той день він на належному йому автомобілі рухався по вул. Паторжинського з боку пр. Гагаріна в напрямку вул. Гоголя в м. Дніпро. Перед ним рухався автомобіль білого кольору, швидкість якого була приблизно такою ж як і його швидкість. Зненацька зліва по ходу їх руху, з другорядної дороги виїхав сірий автомобіль, який зачепив білий автомобіль від чого той викинуло на узбіччя та він вдарився в дерево.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.11.2016 року та схеми до нього (т.1 а.с 3-16) вбачається опис умов місця ДТП - похмуро, без опадів. Видимість та оглядовість не обмежена, сліди гальмування відсутні. Зафіксовано положення автомобіля «DЕО LANOS» та автомобіля «SKODA OCTAVIA А5».
З протоколу огляду диску з записом відео ДТП від 02.12.2016 та диску переглянутого в судовому засіданні вбачається, що о 10 годині 49 хвилин 34 секунди на моніторі з'являється автомобіль, який рухається по вул. Жуковського з боку вул. Чернишевського в напрямку перехрестя з вул. Паторжинського. Він перед виїздом з перехрестя не зупиняється та продовжує рухатися з постійною швидкістю та виїздить на перехрестя. О 10 годині 49 хвилин 37 секунд на моніторі б являється автомобіль котрий рухається по вул. Паторжинського з боку вул. Олеся Гончара та рухається в напрямку вул. Січових Стрільців, а о 10 годині 49 хвилин 37 секунд на перехресті вул. Жуковського та вул. Паторжинського відбувається зіткнення, від якого автомобіль котрий рухається по вул. Паторжинського продовжує некеровано рухатися в напрямку правого узбіччя, де допускає наїзд на перешкоду у вигляді дерева, а автомобіль котрий рухався по вул. Жуковського продовжив свій рух та зупинився на правому узбіччі.
З протоколу слідчого експерименту від 12.12.2016 року (т.1 а.с. 46) за участі потерпілої ОСОБА_7 вбачається встановленим напрямок та траєкторія руху її автомобіля, а також місце зіткнення і напрямок руху автомобіля «ДЕУ».
Висновком експерта за результатами проведення експертизи механізму та обставин ДТП від 18.01.2017 року за № 5/10.1.-1145 встановлено, що в даній дорожній обстановці, викладеній в постанові про призначення експертизи, та яка підтверджується матеріалами кримінального провадження водій автомобіля «Деу-Ланос» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п.16.11 та знаку 2.1. Правил дорожнього руху. Він мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п. 16.11., знаку 2.1. ПДР та його дії не відповідали вимогам вказаних норм права, що з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з настанням події даної ДТП.
З висновків експерта судово-медичної експертизи № 4675е від 20.12.2016 року (т.1 а.с 37) вбачається, що у потерпілого ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню, субарахноїдального крововиливу у правій лобній долі, геморагічних вогнищ забиття обох лобних часток, уламкового перелому лобної кістки праворуч з переходом на верхню стінку правої орбіти, забійних ран в лобній області праворуч та у зовнішнього кута правої брови з наявністю в м'яких тканинах сторонніх тіл, синця у правій пораорбітальній області, субкон'юктивального крововиливу правого ока, забійно-різаних ран в лобній області по центру та на шкірі під нижньою губою праворуч, що за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в мент заподіяння, згідно п.2.1.3-6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
Всі вищеперелічені докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження. Всі ці докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_3 , у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що заподіяло малолітній потерпілій ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження доведена в повному обсязі і дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
Посилання сторони захисту на те, що в діях ОСОБА_7 також мається порушення правил дорожнього руху, що також можливо перебуває в причинному зв'язку з настанням даної ДТП, суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
Стороною захисту надано суду висновок експерта № 10.1/037 від 17.056.2017 згідно якого швидкість автомобіля «Шкода склала 67-73 км/год, що дійсно є порушенням вимог п. 12.4. ПДР, однак в судовому засіданні не встановлено причинного зв'язку між швидкістю руху автомобіля ОСОБА_7 та наслідками, які настали в той час як встановлено судом з наведених вище доказів, що наслідком ДТП і, відповідно, ушкоджень отриманих потерпілою, є саме недотримання вимог ПДР обвинуваченим.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 , покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії необережних тяжких, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується, як по місцю проживання так і по місцю роботи, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не судимий, має на утриманні двох неповнолтініх дітей,
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає за можливе визнати щире каяття, оскільки таке дійсно мало місце в судовому засіданні та відшкодування матеріальної шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України в судовому засіданні не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання виключно у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, даним про особу обвинуваченого, встановленим під час розгляду кримінального провадження обставинам, що пом'якшують його покарання, а також, на думку суду, посприяє подальшому виправленню останнього та попередження вчинення ним нових злочинів.
В той же час, враховуючи, що обвинувачений має на утриманні двох малолітніх дітей, а саме сина ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суд вважає за можливе на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі тапозбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирішуючи заявлений ОСОБА_7 цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 23 500 гривень, суд враховуючи визнання позову відповідачем в частині шкоди в розмірі 3 500 гривень, вважає, що саме в цій частині позовні вимоги позивача обґрунтовані, однак враховуючи той факт, що обвинувачений відшкодував вказану шкоду, то в задоволенні позову в частині відшкодування матеріальної шкоди належить відмовити.
Доказів спричинення матеріальної шкоди на суму 20 000 гривень потерпілою не надано і, відповідно, суд позбавлений можливості визнати факт спричинення такої шкоди та стягнути її з відповідача.
В своєму позові потерпіла просить також стягнути моральну шкоду яку вона оцінила в 200 000 гривень. Вирішуючи вказані позовні вимоги суд вважає встановленим, що цивільному позивачеві протиправними діями обвинуваченого спричинена значна моральна шкода, яка виразилась у моральних переживаннях за життя під час отримання тілесних ушкоджень, моральних переживаннях пов'язаних з порушенням нормальних життєвих зав'язків і необхідності відшукувати додаткові зусилля для організації свого життя, тривалість немайнових втрат, які продовжуються до сьогоднішнього дня.
Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу суд враховує характер та обсяг душевних та психічних страждань позивача, характер немайнових втрат, обставини описані вище, при цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює моральну шкоду, спричинену позивачу протиправними діями відповідача в 70 000 гривень, яка підлягає стягненню з ОСОБА_15 , на підставі ст. 1167 ЦК України.
Також з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на залучення експерта.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки та додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 70 000 гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.
Речовий доказ - автомобіль «SKODA OCTAVIA А5» реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_7 .
Речовий доказ - автомобіль «DAEWOO LANOS TF69Y» реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи у розмірі 703 гривень 68 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.
Вирок після його проголошення підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1