Рішення від 16.08.2017 по справі 175/2882/17

Справа № 175/2882/17

Провадження № 2/175/1125/17

Рішення

Іменем України

16 серпня 2017 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Шабанова А.М.,

за участю секретаря - Коваль В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання основним квартиронаймачем та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якому просила визнати нею право користування квартирою АДРЕСА_1 як за наймачем квартири з 02 листопада 2004 року, зобов'язати Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області укласти з нею договір найму квартири за адресою: АДРЕСА_1 та відкрити на її ім'я особовий рахунок. В обґрунтування позову зазначила, що вона є рідною донькою ОСОБА_3. Батько позивача проживав у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 і був основним квартиронаймачем за договором найму. 02 листопада 2004 року, позивач зареєструвалась у квартирі її батька і весь цей час проживає за цією адресою. 10 вересня 2004 року, вона уклала шлюб із ОСОБА_4, під час шлюбу у подружжя народились діти: ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які зареєстровані також у квартирі. ІНФОРМАЦІЯ_2 року, батько позивача ОСОБА_3 помер, так і не приватизувавши за своє життя квартиру. 02 березня 2017 року, позивач письмово звернулась до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області із заявою щодо визнання її основним квартиронаймачем квартири, у зв'язку зі смертю мого батька. 10 березня 2017 року, на адресу позивача надійшов лист відповідача від 10 березня 2017 року за вих. № 462, у якому останній, надаючи відповідь на заяву відмовив у визнанні позивача основним квартиронаймачем. На підставі зазначеного позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач є рідною донькою ОСОБА_3. Батько позивача проживав у квартирі, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 і був основним квартиронаймачем за договором найму.

02 листопада 2004 року, позивач зареєструвалась у квартирі її батька і весь цей час проживає за цією адресою. ІНФОРМАЦІЯ_2 року, батько позивача ОСОБА_3 помер, так і не приватизувавши за своє життя квартиру.

Відповідно до ст. 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Відповідно до ч.1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

Відповідно до статті 3 ч.2 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 61 ЖК УРСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем, на ім'я якого видано ордер.

Відповідно до ст.106 ЖК України, повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

Як встановлено в судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи ІНФОРМАЦІЯ_2 року, батько позивача ОСОБА_3 помер, що також підтверджується свідоцтвом про смерть, наявним в матеріалах справи, так і не приватизувавши за своє життя спірну квартиру.

02 березня 2017 року, позивач письмово звернулась до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області із заявою щодо визнання її основним квартиронаймачем квартири, у зв'язку зі смертю мого батька.

10 березня 2017 року, на адресу позивача надійшов лист відповідача від 10 березня 2017 року за вих. №462, у якому останній, надаючи відповідь на заяву відмовив у визнанні позивача основним квартиронаймачем.

Відповідно до ч.1 ст. 810, ст. ст. 811, 814, ч.ч.1, 3 ст. 815, ч.ч.1,4. ст. 816, ч.1 ст. 821 ЦК України, які регулюють правовідносини саме найму житла, за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається у письмовій формі.

Згідно з ст.824 Цивільного кодексу України, на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб.

Згідно ст. 815 ЦК України, наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше н е встановлено договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ст. ст. 379, 382 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Згідно з п. 5 п. б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить ведення обліку відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням.

Крім того, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, що передбачено ст. 61 ЖК України. Предметом договору найму жилого приміщення у будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок - ст. 63 ЖК України.

Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Враховуючи вищевикладене, на підставі приписів ст.106 ЖК України, суд вважає, що позивача слід визнати наймачем спірної квартири з 02 листопада 2004 року, крім того, враховуючи, що позивач несе витрати по утриманню квартири, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області укласти з позивачем договір найму, та відкрити особовий рахунок, а відтак позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, ч.1 ст. 810, ст. ст. 811, 814, ч.ч.1, 3 ст. 815, ч.ч.1,4. ст. 816, ч.1 ст. 821 ЦК України ст. ст. 4, 5, 9, 61 ЖК України, ст. ст. 14, 60, 208, 209, 224, 226-228, 232, 233, 294 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання основним квартиронаймачем та зобов'язання укласти договір найму житлового приміщення - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_1 право користування квартирою АДРЕСА_1 як за наймачем квартири з 02 листопада 2004 року.

Зобов'язати Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області укласти з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_1 договір найму квартири за адресою: АДРЕСА_2 та відкрити на ім'я ОСОБА_1 особовий рахунок.

Стягнути з Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської ЄДРПОУ: 05520750 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.М. Шабанов

Попередній документ
68812336
Наступний документ
68812338
Інформація про рішення:
№ рішення: 68812337
№ справи: 175/2882/17
Дата рішення: 16.08.2017
Дата публікації: 14.09.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин