№ 207/2458/17
№ 6/207/116/17
11 вересня 2017 року м. Кам'янське
Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Юрченко І.М.
при секретарі: Сівачук А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Кам'янське подання державного виконавця Квашина А.В. погодженого з начальником Південного відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 Тоан,
Державний виконавець Південного відділу ДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 Тоан, посилаючись на те, що на виконанні Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження 53975877 з виконання вимоги про сплату боргу № Ф-119У виданої 05.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 Тоан (51900, м. Кам'янське, вул. Лермонтова, 212, ІПН-2110719417) на користь Кам'янського ОУПФУ заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 239,82 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2 Тоан, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), виконавцем 22.05.2017 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов'язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити Управління Пенсійного Фонду України від 19.07.2017 року; Державної фіскальної служби України від 19.07.2017 року; Єдиного державного реєстру МВС України від 21.07.2017 року майно належне боржнику на праві власності відсутнє.
Виконавцем 17.07.2017 року; 08.08.2017 року на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак ОСОБА_2 Тоан на виклики не з'явився, про причини неявки не повідомив виконавця.
26.07.2017 року державним виконавцем був здійснений вихід за адресою боржника, згідно акту державного виконавця, двері ніхто не відчинив за вище вказаною адресою.
Згідно інформаційної довідки РРП за боржником не зареєстроване нерухоме майно.
Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
На підставі наведеного, державний виконавець Південного відділу ДВС м. Кам'янське ГТУЮ у Дніпропетровській області ОСОБА_3 просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 Тоан, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, Дніпропетровська обл., м. Кам'янське, вул. Лермонтова,212 до виконання зобов'язань, покладених на нього вимогою про сплату боргу № Ф-119У виданою 05.05.2016 про стягнення з ОСОБА_2 Тоан (51900, м. Кам'янське, вул. Лермонтова, 212 ІПН-2110719417) на користь Кам'янського ОУПФУ заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 239,82 грн.
Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
В судове засідання державний виконавець не з'явився, надав суду заяву про слухання справи без його участі.
У зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України, згідно якої у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включаючи свою власну. На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Частиною 1 ст. 313 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна фізична особа має право на свободу пересування.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 ч.1 ст. 6 цього Закону передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
З аналізу зазначеної норми матеріального закону витікає, що для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон необхідна не тільки наявність невиконаних зобов'язань, але і факт ухилення від їх виконання, а також наявність паспорту для виїзду за кордон. Це певний вид санкції, який може мати місце через наявність факту невиконання зобов'язань у зв'язку з ухиленням від них та застосовується лише після виконання державним виконавцем всіх інших способів спонукання до їх виконання.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до вимог ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця або за місцезнаходженням виконавчого округу за поданням приватного виконавця.
Зі змісту наведених норм вбачається, що законом передбачено тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України лише за умов ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього за рішенням суду, а не за наявності факту невиконання зобов'язань.
Відповідно до роз'яснень Верховного Суду України, викладених у листі від 01.02.2013 року «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 року, державний виконавець повинен повідомити боржника про направлення до суду подання щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду, чого у даному випадку не було зроблено.
Судом встановлено, що на виконанні Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області знаходиться виконавче провадження 53975877 з виконання вимоги про сплату боргу № Ф-119У виданої 05.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_2 Тоан (51900, м. Кам'янське, вул. Лермонтова, 212, ІПН-2110719417) на користь Кам'янського ОУПФУ заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 239,82 грн.
В обґрунтування подання державний виконавець посилається на те, що боржник добровільно зазначений виконавчий документ не виконує, приховує від державного виконавця дані стосовно свого фактичного місця проживання.
Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, державний виконавець не надав доказів того, що ним вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» спрямовані на погашення боргу. Також не надано доказів того, що боржник вчиняє дії, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду, що боржник переховується від представників виконавчої служби та навмисно ухиляється від виконання судового рішення.
Діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від його виконання.
Слід також зазначити, що у поданні не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
У зв'язку з цим, державному виконавцю необхідно було надати суду належні та допустимі докази того, що дійсно боржник свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, зокрема докази того, що він має змогу виконувати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
Діючими нормами ЦПК України не передбачено обов'язок суду збирати доказати за власною ініціативою.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем не подано доказів на підтвердження того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань за виконавчим провадженням. Державний виконавець посилається лише на факт наявності у боржника невиконаного зобов'язання, покладеного на нього вимогою №Ф-119У від 05.05.2016року, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність встановлених законом підстав для обмеження боржника в здійсненні його конституційних прав.
На підставі викладено, керуючись ст. 377-1 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» суд,
В задоволенні подання державного виконавця Квашина А.В. погодженого з начальником Південного відділу державної виконавчої служби м. Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 Тоан - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя І.М. Юрченко