№ 207/675/17
№ 2/207/760/17
01 серпня 2017 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Погребняк Т.Ю.
при секретарі Білецькій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору комісії та стягнення коштів,
23 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій, посилаючись на Закон "Про захист прав споживачів", просить суд розірвати договір комісії, укладений 17 листопада 2015 року між нею та відповідачкою ОСОБА_2, котра є приватним підприємцем, стягнути з відповідача на користь позивача вартість реалізованого товару в сумі 2010 грн. 40 коп. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 17 листопада 2015 року між нею та відповідачкою в усній формі в комісійному магазині за адресою: м. Кам'янське, Дніпропетровської області, проспект Свободи, 89, було укладено договір комісії на невизначений строк, відповідно до умов якого відповідачка зобов'язалася за дорученням позивача, за плату продавати від свого імені належний позивачу товар в комісійному магазині. Позивачка передала відповідачу товар (її особисті речі, які були у вжитку), зазначений та перелічений в рахунку від 17.11.2015 року. В період з листопада 2015 року по березень 2016 року товар був реалізований на суму 2872,00 грн. Згідно домовленості між позивачкою та відповідачкою з проданого товару 30 % від реалізації товару повинен був залишитись відповідачу. Таким чином, за відрахуванням 30 % від вартості реалізованого товару, сума, яка повинна була бути повернутою позивачу складає 2010 грн. 40 коп. У зв'язку з неповерненням суми вартості реалізованого товару, 30.09.2016 року позивач вручила відповідачу претензію, в якій пропонувала в добровільному порядку повернути належні позивачу кошти. 21 жовтня 2016 року позивачка звернулась зі скаргою до Головного управління держпродспоживслужби в Дніпропетровській області з проханням перевірити діяльність відповідачки. В ході перевірки доводи позивачки знайшли підтвердження, ОСОБА_2 визнала факти, вкладені у позові. Однак добровільно ОСОБА_2 не погоджується повернути кошти. Вартість реалізованого товару залишилась невідшкодованою відповідачкою до теперішнього часу, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.
В суді позивачка підтримала заявлений позов повністю, у наданій суду письмовій заяві зазначила, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить закінчити судовий розгляд без її участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, наслідки ухвалення заочного рішення зрозумілі.
У зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про місце, час та дату розгляду справи була сповіщена належним чином, про поважні причини неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 224 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, взявши до уваги позицію позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 17 листопада 2015 року між позивачкою та відповідачкою в усній формі в комісійному магазині за адресою: м. Кам'янське, Дніпропетровської області, проспект Свободи, 89, було укладено договір комісії на невизначений строк, відповідно до умов якого відповідачка зобов'язалася за дорученням позивача, за плату продавати від свого імені належний позивачу товар в комісійному магазині. Позивачка передала відповідачу товар (її особисті речі б/у), зазначений та перелічений в рахунку від 17.11.2015 року (л.с. 9). В період з листопада 2015 року по березень 2016 року товар був реалізований на суму 2872,00 грн. Згідно домовленості між позивачкою та відповідачкою з проданого товару 30 % від реалізації товару повинен був залишитись відповідачу. Таким чином, за відрахуванням 30 % від вартості реалізованого товару, сума, яка повинна була бути повернутою позивачу складає 2010 грн. 40 коп. У зв'язку з неповерненням суми вартості реалізованого товару, 30.09.2016 року позивач вручила відповідачу претензію (л.с. 7), в якій пропонувала в добровільному порядку повернути належні позивачу кошти. Станом на теперішній час вартість реалізованого товару залишилась невідшкодованою. Листом від 09.12.2016 року позивачці Головне управління Держпродспоживслужби повідомило про наявність у діях відповідачки складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до стю 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов'язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, і за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов і договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК Укаїни договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Стаття 1022 ЦК України передбачає, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов та вимог Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання про відшкодування моральної (немайнової) шкоди; на підставі ст. 3 вказаного закону споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, виключно заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках передбачених законодавством.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача вартості реалізованого товару в сумі 2010 грн. 40 коп. ; у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди відмовити, оскільки не встановлено факту завдання споживачу небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами).
Керуючись ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп. на користь держави.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 526, 638, 639, 1011, 1012, 1022 ЦК України, Законом України "про захист прав споживачів", ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215, 224 - 228 ЦПК України, суд
Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору комісії та стягнення коштів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість реалізованого товару в сумі 2010 грн. 40 коп.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. на користь держави.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Погребняк Т.Ю.