12.09.17
Провадження № 1кп/200/533/17
Справа № 426/1211/17
іменем УКРАЇНИ
12 вересня 2017 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7
представників потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9
з участю
потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11
ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,
ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ,
ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,
ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
ОСОБА_22 , ОСОБА_23
ОСОБА_24 , ОСОБА_25 ,
ОСОБА_26
розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяви суддів колегії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про самовідвід,-
18 липня 2017 року до провадження Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з Вищого спеціалізованого суду України надійшло кримінальне провадження щодо ОСОБА_27 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України, ОСОБА_28 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258, ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.437 ч.2 ст.260 КК України, ОСОБА_29 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України.
У підготовчому судовому засіданні головуючим-суддею ОСОБА_1 заявлено про самовідвід з підстав порушення при здійсненні автоматичного розподілу зазначеної судової справи між суддями положень ч.3 ст.35 КПК України, оскільки дане судове провадження після його надходження розподілялося між суддями Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська у тому числі і серед суддів, які вже звільнені із займаної посади - судді ОСОБА_30 , що стало підставою для самовідводу судді ОСОБА_31 ,. Також у подальшому при визначенні наступного складу членів колегії були допущені порушення здійснення автоматичного розподілу, а також наявні обставини, які можуть викликати сумнів у її неупередженості.
Суддею ОСОБА_2 заявлено самовідвід з тих підстав, що при здійсненні автоматизованого розподілу зазначеного провадження з метою визначення членів колегії замість тих, що були відведені був порушений встановлений частиною 3 статті 35 КПК України порядок визначення суддів для розгляду справи, а також наявні обставини, які можуть викликати сумнів у її неупередженості.
Суддею ОСОБА_3 заявлено самовідвід з тих підстав, що при здійсненні автоматизованого розподілу зазначеного провадження з метою визначення членів колегії замість тих, що були відведені був порушений встановлений частиною 3 статті 35 КПК України порядок визначення суддів для розгляду справи, а також наявні обставини, які можуть викликати сумнів у її неупередженості.
Вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить до висновку про прийняття заяв суддів про самовідвід за зазначеним кримінальним провадженням з наступних підстав.
У відповідності зі ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 18.07.2017 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з Вищого спеціалізованого суду України надійшло зазначене кримінальне провадження (обвинувальні акти з додатками).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 19.07.2017 вищезазначене кримінальне провадження було розподілено до провадження головуючого судді - ОСОБА_1 , членів колегії визначено суддів ОСОБА_31 та ОСОБА_32 .
20.07.2017 членами колегії суддями ОСОБА_33 та ОСОБА_34 заявлені самовідводи шляхом подачі відповідних заяв. Підставою для самовідводу судді ОСОБА_31 стало порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду зазначеної справи, яке полягало у наступному. Згідно звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями, дане судове провадження розподілялося між суддями Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська, в тому числі і серед суддів, які вже звільнені із займаної посади.
Відповідно до звіту про автоматичний розподіл судових справ між суддями при здійсненні розподілу зазначеного кримінального провадження 19.07.2017 року в переліку суддів, які приймали участь у здійсненні розподілу справи та визначення складу колегії зазначено суддю ОСОБА_30 , який в лютому 2016 року був звільнений з займаної посади.
Тобто автоматичний розподіл зазначеного кримінального провадження здійснений всупереч вищезазначених вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду та правил визначених КПК України і заявлення одним із членів колегії визначеному протоколом автоматичного розподілу справи 19.07.2017 року самовідводу з підстав порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду зазначеної справи також є підставою, що викликає сумніви в неупередженості, щодо зазначеного кримінального провадження головуючого судді ОСОБА_1
04.08.2017, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, кримінальне провадження розподілено на суддів - членів колегії - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суддя ОСОБА_2 у період з 10.07.2017 по 03.08.2017 перебувала в черговій відпустці, суддя ОСОБА_3 перебувала у відпустці з 10.07.2017 по 28.07.2017 включно.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду.
Вищезазначена справа, після заявлених самовідводів суддів ОСОБА_31 та ОСОБА_34 , за допомогою автоматизованої системи розподілялась повторно 21.07.2017 зі складенням протоколу про неможливість розподілу справи у зв'язку з відсутністю суддів.
Незважаючи на наведену неможливість розподілу, по справі неодноразово знову намагалися визначити склад колегії.
Зокрема, автоматичний розподіл проводився 24.07.2017, 25.07.2017, 26.07.2017, 27.07.2017, 28.07.2017, 01.08.2017, 02.08.2017, 03.08.2017 і 04.08.2017.
Фактично склад колегії для розгляду вказаної справи був сформований автоматизованою системою лише 04.08.2017 - з дати виходу судді ОСОБА_2 на роботу з чергової відпустки.
Відповідно до пункту 2 частини 1, частини 3 статті 34 КПК України кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для судового розгляду. Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня винесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Однак подання щодо передачі даної справи на розгляд іншого суду, у встановленому законом порядку не направлялось.
Хоча у цей же період, декілька інших кримінальних проваджень були направлені до Апеляційного суду Дніпропетровської області саме у зв'язку з неможливістю утворення складу суду для судового розгляду.
Відповідно до п.2.3.1. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.
Пунктом 2.3.3. вказаного положення визначено, що не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли , зокрема, у період відпустки судді.
Згідно до пункту 2.3.5 цього Положення, визначення суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється з вимогами підпункту 2.3.3 пункту 2.3 даного Положення, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду, а також з урахуванням дотримання правил поєднання судових справ.
Пунктом 2.3.4 визначено, що автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження щодо розгляду справи на момент автоматизованого розподілу; для суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу, здійснюється розрахунок коефіцієнтів навантаження; із числа суддів, які мають повноваження щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу з урахуванням визначених автоматизованою системою документообігу коефіцієнтів навантаження здійснюється визначення судді для розгляду конкретної судової справи за принципом випадковості.
Пунктом 2.3.9 Положення зазначено, що здійснення автоматизованого розподілу судових справи без урахування правил, зазначених у пункті 2.3.4 пункту 2.3 цього Положення, не допускається.
Пунктом 1 частини першої, частиною третьою статті 35 КПК України визначено, що автоматизована система документообігу суду забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл матеріалів кримінального провадження між суддями з додержанням принципів черговості та однакової кількості проваджень для кожного судді. Крім того, в частині 3 вказаної статті зазначено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом вірогідності, який враховує кількість проваджень, що знаходяться на розгляді у суддів, заборону брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну їх повноважень. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Водночас, пунктом 5 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони участі у перегляді рішень судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.
Таким чином з огляду на вищевикладене, в порушення зазначеного законодавства, мав місце необ'єктивний та упереджений розподіл матеріалів даного кримінального провадження та не дотримані принципи випадковості й вірогідності призначення суддів для розгляду справи.
Тобто автоматичний розподіл зазначеного кримінального провадження здійснений всупереч вищезазначених вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду та правил визначених КПК України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», так як відсутній об'єктивний та неупереджений розподіл кримінального провадження між суддями, крім того при визначенні членів колегії суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та здійсненні автоматичного розподілу справи був відсутній обов'язковий елемент визначення судді шляхом розподілу конкретної справи за принципом випадковості.
Крім того, згідно зі звітом та протоколом автоматичного розподілу справи 19.07.2017, головуючим по даній справі обрано суддю ОСОБА_1 . При подальших повторних розподілах справи 21.07.2017, 24.07.2017, 25.07.2017, 26.07.2017, 27.07.2017 та 28.07.2017 в протоколах зазначено, що вона є суддею - доповідачем (головуючим). Однак, в подальшому, під час чергового повторного розподілу даної справи 01.08.2017, головуючим по даній справі вже визначено суддю ОСОБА_3 , а суддю ОСОБА_1 виключено як суддю з приміткою «Уже слухав цю справу; зайнятий згідно табелю (заборона призначення перед «Відпустка 14 і більше днів»). В кінці протоколу зазначено, що суддя ОСОБА_1 є відведеною.
Однак, вже в протоколі за наступний день - 02.08.2017 за результатами повторного автоматизованого розподілу, суддя ОСОБА_1 знову визначена як суддя, яка входить до складу колегії і є суддею - доповідачем (головуючим), а ОСОБА_3 обрана одним з членів колегії.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України, після визначення судді або колегії суддів для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з автоматизованої системи документообігу суду, крім випадків, установлених законом.
Вищезазначене внесення змін щодо визначення головуючого, членів колегії під час автоматизованого розподілу справи, прямо зазначено в п. 5 ч. 1 ст.75 КПК України як обставина, що виключає участь судді в кримінальному провадженні і при наявності таких випадків суддя зобов'язаний заявити собі самовідвід у відповідності до ч. 1 ст. 80 КПК України.
Крім вищезазначених порушень порядку визначення складу суддів для розгляду кримінального провадження мали місце обставини, що можуть викликати сумніви у неупередженості колегії суддів під час розгляду справи.
Зокрема, після остаточного визначення складу суду (04.08.2017) - головуючий суддя - ОСОБА_1 , члени колегії - судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 й визначення дати засідання - 12.09.2017, у юридичному колі суспільства оговорюється з ініціативи сторони потерпілих, що зазначений склад суду їх влаштовує, як колегія яка буде розглядати справу, що підтверджується публічними висловлюваннями цих осіб в інтернет-мережі спілкування та засобах ЗМІ та публічними закликами про вчинення акцій в судовому засіданні з метою недопущення заявлення самовідводів та задоволення відводів у разі їх заявлення саме цією колегією суддів.
В публікаціях засобів масової інформації, в мережі Інтернет, по радіо стороною потерпілих та їх представниками висловлювались заклики до громадян щодо прибуття до приміщення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська в день судового засідання великої кількості осіб у тому числі не сторін кримінального провадження, оскільки планується самовідвід суддів цієї колегії, з метою недопущення заявлення самовідводів суддями колегії та задоволення відводів у разі їх заявлення колегією суддів, що підтверджується фотокопією статті та сторінки з мережі Інтернет одного з учасників кримінального провадження.
Крім того, намагання вплинути на рішення суду щодо заявлення самовідводів об'єктивно підтвердилося і негативною поведінкою потерпілих та сторонніх осіб в залі судового засідання у їх висловленнях у тому числі провокуючого характеру при оголошенні суддями колегії заяв про самовідвід, що також свідчить про вищезазначені обставини.
Статтею 3 Європейського статуту судді визначено, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений.
Відповідно до положень Кодексу суддівської етики та п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.
Як вбачається з практики Європейського Суду про захист прав людини найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві. В ряді рішень ЄСПЛ: Падовані проти Італії від 26.02.1993 р., Фей проти Австрії від 28.02.1993 р., Пуллар проти Сполученого Королівства від 10.06.1996 - на підставі тлумачення вищезазначеної статті Конвенції сформульовані загальні критерії безстороннього суду: суд повинен бути суб'єктивно та об'єктивно неупередженим - жоден з членів суду не може відкрито проявляти упередженість та особисту небезсторонність, при цьому особиста неупередженість є, доки не буде доведено інше і суд повинен бути об'єктивно безстороннім, т.б. необхідні достатні гарантії, які виключають будь-які сумніви з цього приводу. При цьому вирішується питання, чи дозволяють певні факти, які можливо перевірити, незалежно від поведінки судді, поставити під сумнів його неупередженість і чи можуть ці побоювання сторони вважатися об'єктивно обґрунтованими. Обов'язкового встановлення доказів, які б свідчили про реальний прояв суддею заінтересованості в остаточному рішенні по справі або про його намір не об'єктивно його вирішити не потрібно, достатньо вже того, що є підстави допускати можливим прояв його неупередженості, навіть коли суб'єктом це не усвідомлюється.
Під час вирішення Європейським судом з прав людини справи «Білуха проти України» було підкреслено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 р., «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
З огляду на вищевказане «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення «Кастілло проти Іспанії»).
Також, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо ухвалене незаконним складом суду.
Слід зазначити, що дане кримінальне провадження є резонансним у суспільстві та таким, що викликає інтерес у громадськості, а тому судовий розгляд цієї справи та прийняття судових рішень повинні відбуватись у чіткій відповідності із Законом й не викликати ніяких сумнівів у законності складу суду та у неупередженості суддів.
З урахуванням суспільного інтересу нашої країни до даного кримінального провадження, міжнародного інтересу до розгляду та результатам розгляду зазначеного кримінального провадження, у зв'язку з чим порядок визначення суддів, процес розгляду справи буде освітлюватися у всіх засобах масової інформації, у жодного спостерігача не повинні виникнути сумніви в упередженості суддів при розгляді кримінального провадження.
Будь-які сумніви в об'єктивному та неупередженому розподілу кримінального провадження між суддями в такому кримінальному провадженню, де розгляд справи можливий заочний (без участі обвинувачених), може підірвати авторитет держави України, як правової держави, і надати можливість учасникам процесу з цього питання апелювати до Європейського суду з прав людини.
Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що при здійсненні автоматичного розподілу зазначеного кримінального провадження були допущені порушення порядку розподілу, передбачені діючим законодавством, з огляду на наявність обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості колегії суддів, а також оскільки з встановлених та викладених суддями в заявах підстав у стороннього спостерігача може скластися враження про упередженість суду під час розгляду даної справи і тому з метою запобігання виникнення сумнівів учасників процесу або у сторонніх спостерігачів щодо справедливості та законності прийнятого судом рішення, з врахуванням суспільного інтересу та міжнародного резонансу прийнятого в подальшому судом рішення, з метою підтримання авторитету держави Україна, як дійсно правової та демократичної держави з європейськими цінностями, колегія суддів приходить до висновку про не можливість приймати участь в розгляді даної справи та прийнятті заяв суддів про самовідвід, як обґрунтованих.
У зв'язку з прийняттям заяв суддів про самовідвід, заява захисника адвоката ОСОБА_6 про самовідвід, судом не вирішувалася, так як вона підлягає вирішенню повноважним судом.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст. 7, 9, 75, 80, 81 КПК України, суд, -
Прийняти заяви про самовідвід колегії суддів у складі головуючого-судді - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від участі в розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_27 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України, ОСОБА_28 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.258, ч.2 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.437 ч.2 ст.260 КК України, ОСОБА_29 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.258 КК України.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3