Справа № 200/22359/16-а
15 березня 2017 року м.Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Шевцова Т.В. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу №2 РДПС ГУНП в Полтавській області старшого сержанта Бузини Олександра Сергійовича про скасування постанови,-
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 17.12.2016 року відносно нього поліцейським взводу №2 РДПС ГУНП в Полтавській області старшим сержантом Бузиною О.С. було винесено постанову серії БР №271175 в справі про адміністративне правопорушення, згідно якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З винесеною постановою він не погоджується, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, просив суд скасувати постанову БР №271175 від 17.12.2016 року.
Позивач до суду надав заяву про розгляд справи у його відсутність, просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.
Справа розглядається у відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою серії БР №271175 по справі про адміністративне правопорушення від 17 грудня 2016 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні порушення.
Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу адміністративного судочинства України.
Вважаю, що зазначена постанова підлягає скасуванню, як постановлена з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч.2,4,5,6 ст.258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративного правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В силу ст.ст.245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставах яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Разом з цим, відповідачем будь-яких доказів щодо правомірності винесення зазначеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь - які докази, що підтверджують його вину у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ст.288 КУпАП постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 2 ст. 162 КАС України адміністративному суду надано повноваження щодо прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком), яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом ст. 293 КУпАП під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни; скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.293 Кодексу України про адміністративні порушення, ст.ст.11,71,122,159,161-163 КАСУ, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серії БР №271175 від 17 грудня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати.
Постанову може бути оскаржено протягом 10 днів з дня її проголошення на підставі Рішення Конституційного суду України від 08 квітня 2015 року №3-рп/2015.
Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Шевцова