Ухвала
іменем україни
11 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Фаловської І.М., Висоцької В.С., Кафідової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_4, зацікавлена особа - ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, про встановлення юридичного факту, за касаційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 лютого 2011 року,
У жовтні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з указаною заявою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до Міжурядової угоди про направлення та прийом в'єтнамських громадян на професійне навчання і роботу на підприємствах та в організаціях СРСР від 02 квітня 1981 року він у 1990 році приїхав з республіки В'єтнам в Україну де працював електрозварником на Каховському заводі залізобетонних виробів. У зв'язку з закінченням терміну Міжурядової угоди його було звільнено з указаного підприємства, але він переїхав до м. Херсона та залишився проживати у гуртожитку по АДРЕСА_1.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 просив встановити факт проживання на території України до 24 серпня 1991 року.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 16 жовтня 2008 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_4 на території України до 24 серпня 1991 року.
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 10 лютого 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Судами встановлено, що ОСОБА_4, є громадянином Соціалістичної Республіки В'єтнам, факт постійного проживання на території України до 24 серпня 1991 року йому необхідно встановити для набуття громадянства України за територіальним походженням.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама, чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української НародноїРеспубліки Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України.
Статтею 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що проживання на території України на законних підставах - проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України, або зареєстрували на Україні свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або їм надано статус біженця чи притулок в Україні.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов вірного висновку, що ОСОБА_4 не позбавлений права звернутися до компетентних органів з клопотанням про прийняття до громадянства України за умов подання зобов'язання припинити іноземне громадянство та дотриманням інших вимог встановлених ст. 9 Закону України «Про громадянство України».
Крім того, заявник не надав суду належних доказів про те, що він звернувся до органів МВС за місцем проживання з відповідною заявою -зобов'язанням про припинення громадянства республіки В'єтнаму, відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України «Про громадянство України».
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вірно виходи із того, що ОСОБА_4 не довів належними та допустимими доказами заявлених вимог.
Доводи касаційної скарги на правильність висновків апеляційного суду не впливають та їх не спростовують.
Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 10 лютого 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: І.М. Фаловська
В.С.Висоцька
О.В.Кафідова
