Ухвала
06 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С. Кафідової О.В.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до голови Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області - Дригайла Сергія Федоровича, Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області про визнання рішення недійсним та відшкодування завданої шкоди посадовою особою сільської ради, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 липня 2016 року,
У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до голови Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області - Дригайла С.Ф., Сидоренківської сільської ради Валківського району Харківської області про визнання рішення недійсним та відшкодування завданої шкоди посадовою особою сільської ради.
Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 13 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05 липня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків, зокрема надання доказів сплати судового збору у розмірі 6 376,94 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення суду першої інстанції без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач хоча і звільнений від сплати судового збору при подачі позову, проте не звільнений від його сплати при подачі апеляційної скарги.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Можливість (право) оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 підпункту 3.1 п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, позивачі, які звільнені від сплати судового збору при пред'явленні окремих позовів, і деякі категорії осіб незалежно від виду позову звільняються від сплати судового збору не лише при пред'явленні позову, а й при поданні апеляційних чи касаційних скарг, заяв про перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами та Верховним Судом України.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до норм п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про те, що позивач у даній справі не є звільненим від сплати судового збору при поданні апеляційної скарги є помилковим, суперечить змісту п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та роз'ясненням, викладеним у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, а також перешкоджає позивачу у реалізації його права на судовий захист.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 05 липня 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
О.В.Кафідова
О.В.Умнова
І.М. Фаловська