Ухвала
06 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С. Кафідової О.В.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» на ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року,
У червні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» (далі - ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1») про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2015 року задоволено заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову та накладено арешт на все майно ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1».
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» повернуто заявнику на підставі ст. 297 ЦПК України.
У касаційній скарзі ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1», мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Повертаючи апеляційну скаргу її заявнику, апеляційний суд виходив із того, що ухвалами місцевого суду позовну заяву залишено без розгляду та, відповідно, скасовано ухвалу про забезпечення позову, а тому відсутній предмет оскарження в апеляційному порядку.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на наступне.
Встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2015 року задоволено заяву про забезпечення позову та накладено арешт на все майно ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1».
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2015 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2015 року скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2015 року. Скасовано арешт на все майно ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1».
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року апеляційну скаргу ПАТ «Завод залізобетонних конструкцій № 1» повернуто заявнику на підставі ст. 297 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.
Інші підстави для повернення апеляційної скарги ст. 297 ЦПК України не визначені.
Проте апеляційний суд зазначене не врахував та повернув апеляційну скаргу заявнику без належних правових підстав, оскільки норма ст. 297 ЦПК України не містить такої підстави для повернення апеляційної скарги як відсутність предмета оскарження.
Крім того, висновок апеляційного суду про те, що ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12 червня 2015 року, якою застосовано заходи забезпечення позову, скасовано ухвалою суду першої інстанції від 03 вересня 2015 року є невірним, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 154 ЦПК України судом, який розглядає справу, можуть бути скасовані лише заходи забезпечення позову що і було зроблено ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 вересня 2015 року.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» вказує, що держави - учасниці Ради Європи зобов'язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне правоповинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Можливість (право) оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Таким чином, повертаючи апеляційну скаргу без належної правової підстави, апеляційний суд порушив право відповідача на судовий захист.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 342 ЦПК України, розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи вищевикладене, оскаржувана ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Керуючись статтями 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій № 1» задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
О.В.Кафідова
О.В.Умнова
І.М. Фаловська