Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ: [1]
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні 07 вересня 2017 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Закарпатської області та засудженого ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року,
встановила:
Вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 лютого 2012 року засуджено
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за ч. 3 ст. 152 КК України із застосуванням положень ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців;
- за ч. 2 ст. 153 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 3, 4 ст. 76 КК України.
За обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, ОСОБА_4 виправдано за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн, в іншій частині цивільного позову відмовлено.
Вироком суду також вирішено долю речовихї доказів та питання судових витрат.
За вироком суду злочин вчинено за таких обставин.
13 липня 2005 року, приблизно о 01-ій год., ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , ідучи по тротуару автодороги Київ-Чоп у с. Карпати Мукачівського району Закарпатської області неподалік залізничного вокзалу, зустріли ОСОБА_5 , яка йшла їм назустріч. Скориставшись тим, що місце їх зустрічі було безлюдним, ОСОБА_5 була одна, на вулиці темно, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з метою задоволення статевої пристрасті, застосували відносно ОСОБА_5 фізичне насильство, яке виразилося у взятті останньої під руки та подоланні її опору таким чином, а також при цьому погрожуючи застосуванням фізичної сили, примусили її пройти з ними на поле за селом Карпати Мукачівського району у напрямку м. Свалява, де, реалізуючи злочинний умисел, проти волі потерпілої ОСОБА_5 , по черзі разом із третьою невстановленою особою, яка через деякий час підійшла до них, зґвалтували її та вчинили насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 29 травня 2017 року апеляційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_4 задоволені частково, апеляційну скаргу представника потерпілої задоволено. Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 лютого 2012 року щодо засудженого ОСОБА_4 в частині визнання його винуватим за ч. 2 ст. 153 КК України скасовано та закрито справу в цій частині. Цей же вирок суду першої інстанції щодо засудженого ОСОБА_4 скасовано в частині призначення покарання останньому за ч. 3 ст. 152 КК України із застосуванням ст.ст. 69, 75, 76 КК України. Засуджено ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 152 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання строк перебування ОСОБА_4 під вартою з 18 лютого 2016 року до 29 травня 2017 року з розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідають два дні позбавлення волі. В решті вирок суду першої інстанції щодо засудженого ОСОБА_4 залишено без зміни.
Вказаний вирок апеляційного суду, що оскаржується до касаційного суду, постановлений лише щодо засудженого ОСОБА_4 .
За касаційними скаргами прокурора, засудженого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_7 кримінальна справа призначена до касаційного розгляду у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ на 07 вересня 2017 року.
Проте, касаційні скарги прокурора і захисника не відповідають вимогам ст. 350 КПК України 1960 року, оскільки не містять доводів у чому полягає незаконність оскаржуваного рішення та обґрунтування необхідності його скасування з підстав, які передбачені в ч. 1 ст. 398 КПК України 1960 року.
Аналогічні недоліки слід віднести й до касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 . Крім того, прохання, що викладене у касаційній скарзі засудженим до суду касаційної інстанції, також є невідповідним вимогам процесуального закону та повноваженням, якими наділений суд касаційної інстанції. Так, засуджений просить про скасування вироку апеляційного суду та водночас про залишення без зміни вироку суду першої інстанції, без порушення питання про направлення справи на новий апеляційний розгляд або зміни вироку апеляційного суду.
Незважаючи на ці недоліки, головуючий по справі прийняв касаційні скарги та, не виконавши вимог статей 350 (щодо змісту апеляції), 352 (залишення апеляції без руху) КПК України 1960 року, направив їх на розгляд суду касаційної інстанції.
Невиконання зазначених вимог кримінально-процесуального закону при направленні справи до суду касаційної інстанції перешкоджає касаційному розгляду справи.
У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне зняти кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_4 з касаційного розгляду і повернути її Апеляційному суду Закарпатської області для виконання вимог статей 350, 352, 354 КПК України 1960 року.
Керуючись ст. 392 КПК України 1960 року та пунктом 15 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Зняти кримінальну справу щодо засудженого ОСОБА_4 з касаційного розгляду та повернути до Апеляційного суду Закарпатської області для виконання вимог статей 350, 352, 354 КПК України 1960 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ __________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8 Наставний
Провадження за справою № 5-12к17 Категорія: ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 152, ч. 1 ст. 186 КК України
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_9
Доповідач в апеляційній інстанції: ОСОБА_10
Доповідач в касаційній інстанції: ОСОБА_1