Ухвала
іменем україни
12 вересня 2017 року м. Київ
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу судді Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2017 року щодо ОСОБА_4 ,
Вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2017 року затверджено угоду про примирення від 18 березня 2017 року, укладену між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 .
За вказаним вироком місцевого суду ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 191 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік, з покладенням відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Ухвалою судді Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2017 року відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 , на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
У касаційній скарзі прокурор зазначає про незаконність та необґрунтованість ухвали судді суду апеляційної інстанції та порушує питання про її скасування судом касаційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши долучену до скарги копію оскаржуваної ухвали, обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Відповідно до ч. 4 ст. 475 КПК України вирок на підставі угоди може бути оскаржений у порядку, передбаченому КПК України, з підстав, передбачених статтею 394 цього Кодексу.
Так, положеннями ч. 3 ст. 394 КПК України визначено перелік підстав, із яких учасниками провадження може бути оскаржено судове рішення на підставі угоди про примирення, та зокрема пунктом 3 регламентовано, що вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку прокурором виключно з підстави затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Як убачається з копії оскаржуваної ухвали від 26 липня 2017 року, суддя зазначив про те, що прокурор звернувся з апеляційною скаргою на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2017 року, яким було затверджено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні щодо злочину середньої тяжкості, тобто відповідно до вимог ч. 3 ст. 469 КПК України.
При цьому, в ухвалі суддя зауважив на тому, і це також не заперечується у поданій касаційній скарзі, що прокурор в апеляційній скарзі посилався на незаконність вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_4 у зв'язку з порушенням місцевим судом вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність у частині призначеного ОСОБА_4 покарання, попередньо узгодженого потерпілою та обвинуваченою в угоді про примирення від 18 березня 2017 року. Тобто вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2017 року, яким затверджено угоду про примирення від 18 березня 2017 року між потерпілою ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_4 , оскаржувався прокурором з підстав, з яких, відповідно до вищевказаних положень кримінального процесуального закону, він не міг бути оскаржений.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів, рішення судді Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2017 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19 червня 2017 року щодо ОСОБА_4 є обґрунтованим та належним чином мотивованим.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 2 ст. 428 КПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу судді Апеляційного суду Донецької області від 26 липня 2017 року щодо ОСОБА_4 .
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3