Ухвала
іменем україни
11 вересня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Леванчука А.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою представником ОСОБА_6, на рішення Васильківського міськрайонного суд Київської області від 22 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року,
У серпні 2015 року публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») звернулося до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 25 травня 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами. 15 червня 2012 року між ПАТ «Дельта Банк» та ПАТ «Альфа-Банк» також було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором. Згідно вищезазначених угод відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 127/Л від 9 квітня 2004 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4 За умовами даного договору банк зобов'язався надати позичальнику кредити у сумі 16 000 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит і сплатити проценти за користування ним в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором та додатком № 1 до нього - графіком погашення кредиту. У результаті порушення умов кредитного договору ОСОБА_4 станом на 10 травня 2015 року має прострочену заборгованість за кредитом еквівалентну 499 897 грн 64 коп. На забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають із кредитного договору, 11 лютого 2010 року ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_5 уклали договір поруки № 127/Л-Р-1, за яким ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відповідають як солідарні боржники. Зважаючи на існуючу заборгованість ПАТ «Альфа-Банк» просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 499 897 грн 64 коп.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 жовтня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року, позов ПАТ «Альфа-Банк» задоволено, стягнуто на його користь солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованість у розмірі 499 897 грн 64 коп., з якої: 473 661 грн 35 коп. заборгованість за кредитом, 21 575 грн 60 коп. заборгованість за відсотками та 4 660 грн 69 коп. пеня. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним своїх зобов'язань і відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції вважає, що, ухвалюючи оскаржувані у справі судові рішення, суди першої та апеляційної інстанцій з дотриманням вимог ст. ст. 213, 214, 303, 315 ЦПК України правильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Альфа-Банк», оскільки належними і допустимими доказами у справі доведено, що позичальник ОСОБА_4 не виконує взятих на себе договірних зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягненню як з нього, так і з поручителя у солідарному порядку.
Такий висновок судів ґрунтується на правильно встановлених у справі обставинах та вимогах закону.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків судів не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судами норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, відхилити, рішення Васильківського міськрайонного суд Київської області від 22 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 25 квітня 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук А.В. Маляренко
О.В. Ступак
Колегія суддів: