Ухвала
іменем україни
11 вересня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ЛеванчукаА.О., Маляренка А.В., Ступак О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, третя особа - комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», про визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2017 року,
У вересні 2006 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати за нею право власності на дахове приміщення загальною площею 444,6 кв. м по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 8 грудня 1998 року та договору дарування від 21 грудня 2004 року їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1. Вказане дахове приміщення знаходиться над її квартирою, і потребує ремонту.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2006 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на дахове приміщення загальною площею 444,6 кв. м по АДРЕСА_1. Зобов'язано комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» зареєструвати право власності за вказане дахове приміщення за ОСОБА_4
ОСОБА_5 не погоджуючись з ухваленим рішенням, звернулася із скаргою до апеляційного суду.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2017 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2006 року закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із ч. 1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Як роз'яснено у п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2006 року визнано за ОСОБА_4 право власності на дахове приміщення загальною площею 444,6 кв. м по АДРЕСА_1.
ОСОБА_5 стала власником 445/1000 частини квартири АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування, укладеного 17 червня 2016 року.
Виходячи із цього, апеляційний суд встановив, що відсутні правові підстави вважати, що оскаржуваним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2006 року вирішувалися права та обов'язки ОСОБА_5 Крім того, суд не встановив будь-яких обставин, які б свідчили про те, що ухвалене судове рішення завдає ОСОБА_5 шкоди або має будь-які несприятливі наслідки для неї.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 жовтня 2006 року на підставі ст. 292 ЦПК України.
Наведені в касаційній скарзі доводи заявника є безпідставними і правильність вищезазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин ухвалу апеляційного суду слід залишити без змін.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 лютого 2017 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
А.О. Леванчук А.В. Маляренко О.В. Ступак
Колегія суддів:
