04 вересня 2017 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
ЄвтушенкоО.І., Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба Віталій Миколайович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень,
за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року,
У червні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг» (далі - ТзОВ «Естейт Селлінг»), Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк»), третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба В.М., про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень.
На обґрунтування позовних вимог зазначала, що 15 серпня 2007 року між Коломийською районною радою Івано-Франківської області, як продавцем, та Приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу 80/100 частин нежитлових приміщень загальною площею 2 380,9 кв. м., які знаходяться в АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Маркеловою І.М. та зареєстровано в реєстрі за № Д-701.
14 вересня 2007 року між вказаним навчальним закладом, ТзОВ «Дюран», ОСОБА_8, ОСОБА_9, ТзОВ «Мальви» та Коломийською районною радою укладено договір про виділ нерухомого майна в натурі, а саме нежитлових приміщень, які знаходяться за вищевказаною адресою. Цей договір посвідчений тим же приватним нотаріусом та зареєстрований за
№ Д-799. Згідно з цим договором припинено право спільної часткової власності зазначеного навчального закладу на 80/100 часток нежитлової будівлі та ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» зареєстровано право власності даного навчального закладу на виділену частку нежитлових приміщень із визначеною часткою «1/1». Таким чином, правовстановлюючим документом про право власності даного навчального закладу на виділені йому нежитлові приміщення став вказаний договір про виділ нерухомого майна в натурі від 14 вересня 2007 року, оскільки в зв'язку з укладенням останнього названий договір купівлі-продажу від 15 серпня 2007 року втратив своє значення як правовстановлюючий документ, який посвідчує право власності даного навчального закладу на вказану частину приміщень.
27 вересня 2007 року між зазначеним навчальним закладом як позичальником та ЗАТ КБ «Приват Банк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк», як кредитором укладено кредитний договір № LOS-КС-017.
З метою забезпечення виконання позичальником даного договору між цими ж сторонами укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом 28 вересня 2007 року за реєстраційним № Д-862. Згідно з цим договором зазначений коледж передав в іпотеку виділені і належні йому нежитлові приміщення загальною площею 2 380,9 кв. м.
10 грудня 2007 року за попередньою письмовою згодою ЗАТ КБ «ПриватБанк», від 06 грудня 2007 року між Приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу» (дарувальник) та позивачем (обдарована) ОСОБА_4 укладено договір дарування 17/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею 40,9 кв. м., а саме: приміщення ІІ-го поверху за № № 4, 5, 6, площами відповідно 27,0, 1,1 та 2,9 кв. м.; частину коридору «ІV» площею 6,18 кв. м.; частину сходової клітки «ІІ» площею 3,72 кв. м. Цей договір дарування посвідчено приватним нотаріусом Маркелевою І.М. та зареєстрований в реєстрі за № Д-1069.
В зв'язку з укладенням та поcвідченням цього договору вказаним приватним нотаріусом внесені відповідні зміни у правовстановлюючий документ - договір про виділ нерухомого майна в натурі від 14 вересня
2007 року, а саме здійснено запис про посвідчення даного договору дарування. Таким чином, укладення вказаного договору дарування та внесення відповідних записів до договору про виділ нерухомого майна в натурі призвели до фактичного зменшення площі нежитлових приміщень, переданих в іпотеку.
29 листопада 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк», як продавцем, та ТзОВ «Естейт Селлінг», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу
№ 646498, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М. та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів за № 1307. Предметом цього договору стали всі нежитлові приміщення, які раніше перебували в іпотеці, загальною площею
2 380,9 кв. м., в тому числі приміщення, які вже були подаровані 10 грудня 2007 року вказаним навчальним закладом ОСОБА_4, і щодо яких вже не існувало жодних обтяжень.
Посилаючись на викладене, те, що укладення 29 листопада 2013 року оспорюваний договір купівлі-продажу призвів до порушення законних прав позивача як власника подарованих їй нежитлових приміщень. При посвідченні оспорюваного договору купівлі-продажу від 29 листопада
2013 року, крім порушень законодавства про нотаріат, також порушено вимоги ст. 658 ЦК України, оскільки банк, не маючи достатніх правових підстав для відчуження нерухомого майна позивача, здійснив продаж цього майна, а нотаріус не перевірив належним чином правовстановлюючі документи продавця, які посвідчують його право власності на предмет оспорюваного договору, а тому ОСОБА_4 просила визнати недійсним договір купівлі продажу нежитлової будівлі площею 2 380, 9 кв. м., укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «Естейт Селлінг» від
29 листопада 2013 року.
Заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 646498 нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 29 листопада
2013 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «Естейт Селлінг», посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ВербоюВ.М. та зареєстрованого в державному реєстрі правочинів за № 1307, в частині продажу належних ОСОБА_4 17/1000) часток нежитлових приміщень загальною площею 40,9 кв. м., а саме: приміщення ІІ поверху за № № 4, 5, 6 площами відповідно 27,0, 1,1
та 2,9 кв. м., частину коридору «IV» площею 6,18 кв. м., частину сходової клітки «ІІ» площею 3,72 кв. м., розташованих за зазначеною адресою.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від
09 листопада 20167 року заочне рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року та залишити в силі рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2016 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судового рішення в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із положень ст.ст. 203, 215, 316, 317, 321, 328, 658 ЦК України, ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат», таприйшов до висновку, що ПАТ КБ«ПриватБанк» безпідставно здійснив продаж приміщень загальною площею
2 380, 9 кв. м., уклавши 29 листопада 2013 року з ТзОВ «Естейт Селлінг» спірний договір купівлі продажу, який всупереч вимогам законодавства посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., внаслідок чого ОСОБА_4 позбавлено права власності на належну їй на підставі договору дарування від 10 грудня 2007 року 17/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею
40,9 кв. м.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, про відмову в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що оскільки особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а тому підстави для визнання договору недійсним у зв'язку з переходом права власності на частину приміщень відсутні.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 15 серпня 2007 року між Територіальною громадою сіл і селищ району в особі Коломийської районної ради Івано-Франківської області, як продавцем, та Приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу 80/100 часток нежитлових приміщень загальною площею 2 380,9 кв. м., у тому числі приміщення II поверху загальною площею 716,1 кв. м., які знаходяться в АДРЕСА_1. Договір посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Маркеловою І.М. та зареєстровано в реєстрі за № Д-701.
Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно
№ 15933419 14 вересня 2007 року Приватний вищий навчальний заклад «Коломийський коледж права і бізнесу» зареєстрував в ОКП «Коломийське МБТІ» своє право приватної власності на виділену йому частку нежитлових приміщень як «1/1».
28 вересня 2007 року між Приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу» (іпотекодавець) та ЗАТ КБ «ПриватБанк» (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки.
Відповідно до цього договору іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно вищевказані нежитлові приміщення загальною площею 2 380,9 кв. м. з метою забезпечення виконання цим іпотекодавцем зобов'язань, що випливають з кредитного договору від
27 вересня 2007 року № LOS-КС-017 з повернення кредиту в сумі
739 614,46 дол. США, що надається у формі строкового кредиту у термін до 25 вересня 2017 року.
Предмет іпотеки зареєстрований у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності та знаходиться в
АДРЕСА_1. В силу даного договору іпотеки іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та (або) невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та (або) іпотекодавця. Цей договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Меркеловою І.М. та зареєстровано в реєстрі за
№ Д-862.
10 грудня 2007 року між Приватним вищим навчальним закладом «Коломийський коледж права і бізнесу» (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарована) за попередньою письмовою згодою Івано-Франківської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» від 06 грудня 2007 року № 19.00.00.08.0.0/874 укладено договір дарування.
За цим договором дарувальник подарував, а обдарована прийняла в дар 17/1000 часток нежитлових приміщень загальною площею 40,9 кв. м. а саме: приміщення ІІ-го поверху за № № 4, 5, 6, площами відповідно 27,0, 1.1
та 2.9 кв. м.; частину коридору «ІV» площею 6,18 кв. м.; частину сходової клітки «ІІ» площею 3,72 кв. м. Цей договір дарування також посвідчено вищевказаним приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі за
№ Д-1069 та внесено до Державного реєстру правочинів 10 грудня 2007 року за №2556881. Цей дар сторони оцінили в сумі 85 914 грн .
Право власності ОСОБА_4 на подароване їй нерухоме майно на підставі зазначеного договору дарування зареєстроване в ОКП «Коломийське МБТІ» 29 червня 2011 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від
23 лютого 2012 року, яке набрало законної сили 12 березня
2012 року, задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення загальною площею 2 191,34 кв. м., що становить 912/1000 частин, а саме: приміщення 1-го поверху площею 143,9 кв. м.; приміщення 2-го поверху площею 544,74 кв. м., приміщення 3-го поверху площею 752,6 кв. м.; приміщення 4-го поверху площею 750,1 кв. м., що розташовані в будівлі по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені Приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу» договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, отриманням витягу з Державного реєстру прав власності та зняттям з реєстраційного обліку в ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» предмету іпотеки, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LOS-KC-017 від 27 вересня 2007 року в розмірі
298 374,76 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти становить
2 383 954 грн 66 коп. В рішенні вказано, що відповідачем зазначеним навчальним закладом проведено реконструкцію зазначених нежитлових приміщень. У зв'язку з цим, а також відчуженням частин цих приміщень змінилася площа та нумерація приміщень, які є предметом іпотеки, що підтверджується копіями листа ОКП «Коломийське МБТІ» № 7830а-/с від 25 вересня 2011 року та договору купівлі-продажу від 15 серпня 2007 року за реєстровим № Д-701 з відповідними відмітками.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 18 червня 2013 року, постановленою в тій же справі, змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від
23 лютого 2012 року, і уточнено загальну площу предмета іпотеки шляхом її зазначення як 2 189,4 кв. м., що становить 923/1000 частин.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2016 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 липня 2016 року, які набрали законної сили, у задоволенні позову Приватного вищого навчального закладу «Коломийський коледж права і бізнесу» до ПАТ КБ «ПриватБанк» та ТзОВ «Естейт Селлінг» про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 2 380,9 кв. м, відмовлено.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 13685407, сформованого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., 29 листопада 2013 року здійснена державна реєстрація права власності об'єкта нерухомого майна нежитлової будівлі загальною площею
2 380,9 кв. м., а саме: приміщення І поверху площею 162,10 кв. м.; приміщення ІІ поверху площею 716,1 кв. м.; приміщення ІІІ поверху площею 752,6 кв. м.; приміщення ІV поверху площею 750,1 кв. м.,що розташованих за адресою: АДРЕСА_1. Власником цих приміщень зазначено відповідача - ТзОВ «Естейт Селлінг», розмір частки - «1/1», а підставою виникнення права власності цього відповідача на зазначене нерухоме майно вказано оспорюваний договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений вказаним приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу 29 листопада 2013 року та зареєстрований за № 1307.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За змістом ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку» уразі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Строк дії кредитного договору до 25 вересня 2017 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов'язань (ч. 4
ст. 631 ЦК України). Рішенням господарського суду встановлено, що строк дії договору на час звернення кредитора до суду не сплинув, а і на час ухвалення рішення основне зобов'язання боржником не виконане.
За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки, а тому підстави для визнання договору недійсним у зв'язку з переходом права власності на частину приміщень відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.
Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 листопада 2016 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від
09 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг», Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Верба ВіталійМиколайович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:О.І. Євтушенко Т.Л. Ізмайлова О.В. Кадєтова