Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/11883/17
11 вересня 2017 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю:
слідчого - ОСОБА_3
розглянувши клопотання слідчого слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Слідчий слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 7 м. Києва ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва із клопотанням про арешт майна.
Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що в провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12017100070003171, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 липня 2017 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19 липня 2017 року приблизно о 17 годині 50 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Полкова 57-Б, невстановленим транспортним засобом білого кольору з маркуванням «Нова Пошта», здійснено наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого, двоє невстановлених осіб, чоловічої статі, підняли потерпілу ОСОБА_5 , поклали в транспортний засіб та відвезли за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , та передавши доньці потерпілої, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли у невідомому напрямку. В подальшому ОСОБА_5 було госпіталізовано до Київської міської клінічної лікарні №8 з попереднім діагнозом: закрита травма грудної клітини, забій грудної клітки, перелом шийки правої стегнової кістки, садна правого ліктя.
Посилається на те, що проведеними слідчими діями у кримінальному провадженні, встановлено, що на ОСОБА_5 було здійснено наїзд автомобілем «RENAULT MASTER», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_6 і в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що водій ОСОБА_7 буде намагатись відчужити, приховати вказаний автомобіль, оскільки він необхідний органу досудового розслідування для проведення комплексних судових експертиз, проведення яких буде не можливим у тому разі, якщо автомобіль буде продано, проведено ремонті роботи, тощо.
Звертає увагу слідчого судді на те, що таким чином зібраними у кримінальному провадженні доказами встановлено, що автомобіль «RENAULT MASTER», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , є засобом вчинення кримінального правопорушення, а тому 01.09.2017 року його визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки останній зберіг на собі сліди вчинення кримінального правопорушення (механічні деформації, тощо), що мають важливе доказове значення у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, з метою недопущення знищення, відчуження, передачі в тимчасове володіння іншим особам, зникнення, втрати або пошкодження вищевказаного автомобіля звертається з даним клопотанням до слідчого судді та просить накласти на нього арешт.
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримує з вищевикладених підстав, обґрунтувавши поясненнями просить його задовольнити в повному обсязі.
З метою забезпечення арешту майна та недопущення розголошення матеріалів кримінального провадження і здійснюваних в його рамках слідчих дій, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання без повідомлення його власника, відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві дійсно перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100070003171 від 20.07.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень від 19.07.2017 року про те, що 19.07.2017 року приблизно о 19.20 год. по вул. Полкова, 57-Б в м. Києві, невстановленим автомобілем під керуванням невстановленого водія відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала тілесні ушкодження.
Як вбачається з наданих слідчим матеріалів, якими він обґрунтовує доводи свого клопотання, в подальшому органом досудового розслідування було встановлено, що на ОСОБА_5 було здійснено наїзд автомобілем «RENAULT MASTER», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6
01.09.2017 року постановою слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві автомобіль «RENAULT MASTER», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12017100070003171 від 20.07.2017 року.
За приписами статті другої КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України з метою досягнення дієвості кримінального провадження передбачено заходи його забезпечення.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід; 2) накладення грошового стягнення; 3) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом; 4) відсторонення від посади;
5) тимчасовий доступ до речей і документів; 6) тимчасове вилучення майна; 7) арешт майна; 8) затримання особи; 9) запобіжні заходи.
Згідно статті 170 КК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З системного аналізу зазначеної статті КПК України в сукупності з іншими його нормами можна зробити висновок, що арешт, як захід забезпечення кримінального провадження може бути застосований слідчим суддею виключно у випадку коли щодо майна, на яке просять накласти арешт, існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням же арешту майна є запобігання можливості його, зокрема приховування, псування, знищення, зміни, відчуження.
Частина перша статті 173 КПК України визначає, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Також при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати ряд обставин, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України.
Оцінивши в сукупності надані слідчим докази з врахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що дійсно було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, існують ризики передбачені абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме можливість знищення, відчуження, передачі в тимчасове володіння іншим особам, зникнення, втрати або пошкодження майна (автомобіля) та доведено те, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме є засобом вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди, а тому воно підлягає арешту.
Крім цього, слідчий суддя, враховуючи необхідність забезпечення належного зберігання речових доказів, вбачає достатні та обґрунтовані підстави для задоволення даного клопотання також в частині встановлення заборони на відчуження та використання вищевказаного майна, відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, оскільки незастосування такої заборони може призвести, як вже зазначалося вище до його знищення, відчуження, передачі в тимчасове володіння іншим особам, зникнення, втрати або пошкодження.
Слідчий суддя виходячи з усіх обставин справи приходить до висновку про розумність та співрозмірність обмеження права власності, завданням кримінального провадження, а також не вбачає будь-яких негативних наслідків арешту майна для учасників кримінального провадження або третіх осіб.
З врахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого знайшло своє доведення в судовому засіданні, є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 100, 170-173, 175, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого слідчого відділу Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «RENAULT MASTER», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 , встановивши заборону на його відчуження та використання.
Копію ухвали надіслати слідчому та іншим заінтересованим особам не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1