ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/801/17
провадження № 2/753/2864/17
"01" вересня 2017 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Заболотній Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною квартири,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про усунення перешкод у користуванні частиною квартири.
В судовому засіданні суд з власної ініціативи поставив на обговорення питання про залишення позову без розгляду, оскільки позивач ОСОБА_2 23.05.2017 року та 1.09.2017 року повторно не з'явився у судові засідання, при цьому позивач був двічі повідомлений про дату і місце розгляду справи, з заявами до суду про підтримку позовних вимог і розгляд справи у його відсутність не звертався.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає необхідним залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Згідно п.3, ч.1, ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.
У відповідності до ч.3, ст.169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як зазначає ч.2, ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Аналізуючи вказані вище норми права, суд вважає, що законодавець передбачив, що за умови двох поспіль неявок до суду позивача або його представника з будь-яких підстав як перший, так і другий раз, позовна заява залишається без розгляду.
Як встановлено у судовому засіданні, в провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебуває дана цивільна справа з 16.01.2017 року (а.с.2). Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва Колесника О.М. від 24.01.2017 року було відкрито провадження у справі (а.с.9).
За змістом ч.1, ст.157 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, після проведення судового засідання 6.04.2017 року, де були присутніми сторони по справі, було оголошено перерву на 23.05.2017 року на 11-30 годин (а.с.14-15). Сторони були повідомлені про вказану дану, в чому вони і поставили кожний свій підпис (а.с.16). Однак 23.05.2017 року позивач та відповідачка до суду не з'явились (а.с.17), тому за даних обставин розгляд справи було відкладено на 11-45 годин 1.09.2017 року, про що був повідомлений позивач вдруге шляхом направлення судового повідомлення (а.с.18), яке було ним отримано 13.07.2017 року особисто, про що свідчить рекомендований лист поштового відділення (а.с.20). Але на вказану дату позивач повторно не з'явився у судове засідання, таким чином позивач був двічі повідомлений судом належним чином про дату і місце розгляду справи, за адресою вказаною ним у позові та договорі.
Як наголошує ч.3, ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 року №1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи вказані положення, суд звертає увагу, що між передостаннім і останнім судовими засіданнями, тобто між 23.05.2017 року і 1.09.2017 року пройшов понад трьохмісячний термін, однак вказана процесуальна особа (позивач та/або представник позивача) не поцікавились у відкритих джерелах інформації про дату призначеного судового розгляду на 1.09.2017 року або дати, які передували вказаній.
Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_2 та/або будь-який його представник(и) 23.05.2017 року та 1.09.2017 року двічі не з'явились до суду, при цьому позивач був двічі повідомлений судом про розгляд справи належним чином, з заявами до суду про підтримку позовних вимог та розгляд справи по суті у його відсутність або у відсутність свого представника перед початком даного розгляду справи не звертався, враховуючи розумний строк розгляду справи, що включає термін не більше 2 місяців, а справа в провадженні суду перебуває близько 9 місяців, тому суд вважає необхідним залишити позов позивача без розгляду. При цьому позивач не позбавлений права звернутись до суду з аналогічним позовом у будь-який час.
Керуючись ст.27; 77; 157; 168; 169; п.3, ч.1, ст.207 ЦПК України, ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року №475/97-ВР, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною квартири залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів після її проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
Суддя :