Справа № 752/13075/17
Провадження №: 1-кп/752/880/17
підготовчого судового засідання
12.09.2017 р. м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
провівши підготовче судове засідання за кримінальним провадженням № 32017100010000027 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в cилу ст. 89 КК України раніше не судимого,
обвинуваченого за ч. 1 ст. 205-1 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
До Голосіївського районного суду м. Києва передано вищевказаний обвинувальний акт.
Під час підготовчого судового засідання прокурор вважав за необхідне призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник думку прокурора підтримали.
Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт, долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, приходить до висновку, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205-1 КК України, підлягає поверненню прокурору виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Так, в обвинувальному акті, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, зазначено, що восени 2016 року до ОСОБА_3 у денний час доби звернулися невстановлені особи за запропонували йому зареєструвати на своє ім'я суб'єкти підприємницької діяльності ТОВ «Статус Град», на що останній погодився та надав невстановленим особам свою фотокопію паспорту громадянина України, серія НОМЕР_1 , виданий Мінський РУ ГУ МВС України в місті Києві, 22.03.2001 року, та ідентифікаційного номеру НОМЕР_2 .
Восени 2016 року ОСОБА_3 у денний час доби, біля станції метро Голосіївська, з метою реалізації злочинних дій, за попередньою домовленістю, зустрівся з невстановленими особами, де останні надали йому на підпис заздалегідь підготовлені, за невстановлених обставин, документи, які містили завідомо неправдиві відомості, а саме:
- довіреність ТОВ «Статус Град» в особі директора ОСОБА_3 , який уповноважує ОСОБА_6 вести від імені ТОВ «Статус Град» справи в усіх установах та організаціях від 28.12.2016 до 31.12.2017 на 1 аркуші.
Таким чином ОСОБА_3 незаконно набув статус засновника та керівника ТОВ «Статус Град» та передав всі посвідчені його підписом документи невстановленим особами за грошову винагороду у розмірі 500 грн.
Заздалегідь усвідомлюючи про відсутність навиків і досвіду для виконання обов'язків службової особи та засновника підприємства, а також навиків здійснювати підприємницьку діяльність, не маючи наміру здійснювати таку діяльність від імені ТОВ «Статус Град», ОСОБА_3 реалізував злочинний умисел, направлений на внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, шляхом їх підписання.
Після підписання вказаних документів, ОСОБА_3 передав їх невстановленим особам, з метою їх подальшого подання до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації. За для цього, ОСОБА_3 підписав надані невстановленою особою довіреності від імені директора ТОВ «Статус Град», якими уповноважив невстановлену особу вчиняти дії, спрямовані на проведення державної реєстрації юридичної особи - ТОВ «Статус Град».
Згідно висновку експерта № 8-4/1316 від 22.06.2017 року, підписи у наступних документах: довіреність ТОВ «Статус Град» в особі директора ОСОБА_3 , який уповноважує ОСОБА_6 вести від імені ТОВ «Статус Град» справи в усіх установах та організаціях від 28.12.2016 до 31.12.2017 виконані безпосередньо ОСОБА_3 .
Під час підписання зазначених документів ОСОБА_3 розумів, що вносить неправдиві відомості в документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації ТОВ «Статус Град», діючи з корисливих мотивів, що полягали в отриманні грошової винагороди у розмірі 500 грн.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч. 1 ст. 205-1 КК України як внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, а також умисному їх поданні для проведення такої реєстрації.
Однак, виходячи з описаних в даному обвинувальному акті відомостей, які прокурор вважає встановленими, прокурор описує внесення у документи, які відповідно до закону подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб. Але, в кваліфікації дій підозрюваного відсутнє посилання на таку кваліфікуючу ознаку як вчинення за попередньою змовою групою осіб, а саме на ч. 2 ст. 205-1 КК України.
У зв'язку з чим, суд не вдаючись до аналізу доказів по даному кримінальному провадженню, оскільки текст обвинувального акту не містить доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 , приходить до висновку, що викладені в обвинувальному акті обставини кримінального правопорушення не відповідають зазначеній після їх викладення правовій кваліфікації.
Суд вважає, що перевірений обвинувальний акт підлягає безумовному поверненню прокурору без обговорення питання про можливе використання прокурором в наступному під час судового розгляду можливостей, які надає прокурору ст. 338 КПК України, оскільки закон дозволяє прокурору змінити обвинувачення в суді не для виправлення описок, граматичних помилок, неузгодженості окремих частин тексту обвинувального акта, а виключно для зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення і тільки за результатами судового розгляду при встановленні нових фактичних обставин кримінального правопорушення.
При цьому, суд при поверненні обвинувального акта прокурору враховує також відсутність правового механізму для примусу прокурора змінити обвинувачення в суді.
З урахуванням наведеного, оскільки даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому викладені фактичні обставини кримінального правопорушення не відповідають зазначеній після їх викладення правовій кваліфікації суд приходить до висновку, що вказаний недолік виключає можливість прийняття матеріалів кримінального провадження до судового розгляду і повинен бути усунутий в порядку, визначеному ст. 314 КПК України.
У зв'язку з чим, обвинувальний акт відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 205-1 КК України ОСОБА_3 , необхідно повернути прокурору.
Керуючись ст. ст. 291, 314-317 КПК України, суд
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 32017100010000027 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч. 1 ст. 205-1 КК України повернути до Київської місцевої прокуратури № 1 м. Києва для усунення виявлених недоліків.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту оголошення.
Суддя