Провадження № 11-сс/793/550/17 Справа № 697/1861/17 Категорія: ст. ст. 183, 193, 199 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
11 вересня 2017 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року, якою продовжено строк тримання під вартою до 3 місяців, тобто до 24.09.2017 р., відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Канів Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, на утриманні малолітніх дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , учасником бойових дій, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом, депутатом не являється, раніше неодноразово судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
Старший слідчий СВ Канівського відділення Золотоніського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області звернувся до слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області із клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 120172510100005263 від 24.06.2017 р. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України. Клопотання погоджено начальником Канівського відділу Золотоніської місцевої прокуратури ОСОБА_9 .
Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений час та в невстановленому місці ОСОБА_7 незаконно, з метою подальшого збуту, у невстановленої слідством особи придбав психотропну речовину «амфетамін», у особливо великих розмірах та незаконно зберігав у орендованому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 .
24.06.2017 р. в період часу з 17 год. 30 хв. до 18 год. 30 хв. за вищевказаною адресою під час санкціонованого обшуку житла було виявлено пакунок із раніше придбаною речовиною, яка згідно з висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів № 2\1461 від 25.06.2017 року містить у своєму складі психотропну речовину «амфетамін», обіг якої обмежено, масою 19,636 г, яку останній зберігав з метою подальшого збуту в особливо великих розмірах.
24.06.2017 р. ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Наступного дня ОСОБА_7 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2017 р. щодо підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24.08.2017 р.
Постановою керівника Золотоніської місцевої прокуратури від 19.08.2017 р. строк досудового розслідування продовжено до 3-х місяців, а саме до 24.09.2017 року.
Ухвалою слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_7 та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема, домашній арешт. Задоволено клопотання прокурора, й продовжено строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 до 3 місяців, тобто до 24.09.2017 р. Ухвала мотивована тим, що на даний час не зменшився ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та незаконно впливати на свідків, вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник подали апеляційні скарги.
В своїх апеляційних скаргах, які надійшли до апеляційного суду 30.08.2017 р. та 31.08.2017 р. підозрюваний ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23.08.2017 р. та постановити нову, якою обрати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Указує, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням Кримінального процесуального кодексу України, ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, а слідчим суддею не оцінено в сукупності всі обставини справи, які підлягають врахуванню.
Вказує , що він із ОСОБА_10 завітали в гості до ОСОБА_11 , де він бачив, як до останнього завітав його знайомий і приніс якийсь пакет з невідомою речовиною. Після цього до будинку завітали співробітники Черкаського ГУНП та почали проводити незаконний обшук без присутності понятих, а за участю співробітників невідомого збройного формування.
Зазначає, що на підтвердження обґрунтованості висунутої йому підозри органами досудового слідства надано протокол обшуку, з якого неможливо встановити, що саме було вилучено у ОСОБА_11 , протоколи допиту понятих, які не мали права бути понятими, та висновок експерта, який складений з істотними сумнівами. Тому будь-яких доказів про причетність його до інкримінованого йому правопорушення не встановлено.
Також вказує, що має батьків похилого віку, раніше не судимий, є головою СПГО «Світле відродження», хворіє на відкриту форму туберкульозу. Це виключає ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року та обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у виді домашнього арешту, зобов'язавши його не покидати місце його проживання в період часу з 22-00 години до 06-00 години.
Зазначає, що оголошена ОСОБА_7 підозра є необґрунтованою, оскільки в його діях немає складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, адже він взагалі не вчиняв будь-яких протиправних дій. Свою причетність до пакунку, який було знайдено під час обшуку у житлі сторонньої для ОСОБА_7 особи, він заперечує. Будь-яких доказів, які б доводили мету вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину (мету подальшого збуту) слідчий не надав.
Вказує, що підозрюваний має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має тяжке інфекційне захворювання та здійснює на даний час лікування, на утриманні має батьків пенсіонерів, що вказує на стійкість його соціальних зв'язків. Також захисник стверджує, що в даному випадку є припущенням, яке не підтверджене будь-якими доказами, твердження слідчого судді про те, що підозрюваний зможе впливати на свідків та уникати від органів слідства. Крім того, суд необґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, визначеним ст. 177 КПК України. В матеріалах справи відсутні будь-які докази цього.
У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник подані ними апеляційні скарги підтримали з мотивів, які в них наведені.
Прокурор заперечив проти апеляційних скарг підозрюваного та захисника та просив їх відхилити.
Заслухавши доповідача, підозрюваного, захисника, прокурора, вивчивши матеріли кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. При цьому підставою для застосування такого запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 вказаної вище статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Колегії суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду вищезазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
За матеріалами досудового розслідування ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КПК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
Колегія суддів, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_7 злочину, вбачає, що обґрунтованість підозри в контексті її розуміння ЄСПЛ, присутня. На даній стадії досудового розслідування суд апеляційної інстанції не оцінює докази, додані до клопотання слідчого, з точки зору чи доводять вони факт реалізації підозрюваним наркотичних засобів, а встановлює, зокрема, наявність обґрунтованої підозри.
Колегія суддів погоджується з позицією слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та співучасників у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення інших злочинів та перешкоджання розслідуванню у кримінальному провадженні іншим чином.
Колегія суддів вбачає, що слідчий суддя обґрунтовано встановив факт, що при обранні запобіжного заходу ОСОБА_7 були враховані ризики, які на даний момент не зменшились, а орган досудового розслідування в своєму клопотанні навів та обґрунтував наявність вищевказаних ризиків.
На високу ймовірність ризику ухилення від розслідування та суду вказує відсутність сталих соціальних зв'язків у підозрюваного, адже за даними матеріалів кримінального провадження він не одружений, неповнолітніх дітей чи інших утриманців не має. Також ОСОБА_7 згідно з даними матеріалів клопотання не має постійного місця роботи і стабільного джерела доходу. Посилання апелянтів на наявність на утриманні в підозрюваного батьків пенсіонерів не можна розцінювати як достатній стримувальний фактор для ОСОБА_7 , адже він за відсутності у нього доходів не є і не може бути стабільною опорою для них. Підтверджень того, що батьки підозрюваного потребують стороннього догляду, а також, що останній здійснює їх належний догляд, стороною захисту не надано.
Твердження підозрюваного про те, що він раніше не судимий, колегія суддів відхиляє, адже згідно з довідкою про судимість від 15.08.2017 р. ОСОБА_7 неодноразово судимий (а.с. 28-29).
Крім того, слідчий у клопотанні виклав обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, зокрема, необхідно провести ряд слідчих дій у цьому провадженні, а саме: отримати висновки експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів та їх аналогів; в повному обсязі зібрати характеризуючі матеріали щодо підозрюваного; з урахуванням експертиз оголосити ОСОБА_7 кінцеву підозру; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Враховуючи це, колегія суддів вбачає, що на даний час вказаним вище ризикам дієво може запобігти лише такий запобіжний захід як тримання під вартою, й менш суворий запобіжний захід є недостатнім для цього. Тому вбачається, що слідчий суддя обґрунтовано продовжив строк тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
Враховуючи указане вище та керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 199, 396, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 23 серпня 2017 року, якою продовжено строк тримання під вартою до 3 місяців, тобто до 24.09.2017 р., відносно ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :