Справа № 562/1246/15-ц
(повне)
"12" вересня 2017 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Чорного І.А. секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Здолбунів справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У травні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, просило ухвалити рішення про стягнення з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору № 1701/0308/88-027 від 21.03.2008 року на загальну суму 3 055 545 грн. 95 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 1 418 362 грн. 27 коп., заборгованість по відсотках 1 063 997 грн. 98 коп., пеня 573 185 грн. 70 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 грн. 00 коп.
Обгрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що 21 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 1701/0308/88-027, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 52000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом на строк та на умовах, що передбачені договором.
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників.
28 листопада 2012 року TOB «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на підставі договору факторингу передав ТОВ «Кредитні ініціативи» набуте ним право грошової вимоги до ОСОБА_2. За цим договором фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому даним договором.
За вказаним кредитним договором проведено заміну кредитора у зобов'язаннях, а тому всіма правами та обов'язками кредитора наділилося ТОВ «Кредитні ініціативи».
ОСОБА_2 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав. Станом на 01.03.2015 року заборгованість становить всього 3 055 545 грн. 95 коп. та включає в себе заборгованість за тілом кредиту у розмірі 51088 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 418 362 грн. 27 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 38324,15 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 063997 грн. 98 коп., пеня у розмірі 20645,58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 573185 грн. 70 коп.
В судовому засіданні представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, причини неявки суду не повідомив.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» був укладений кредитний договір № 1701/0308/88-027, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 52000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом на строк по 20 березня 2018 року.
На забезпечення виконання умов договору між сторонами був укладений договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.
28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» укладено договір факторингу № 15, згідно з яким останнє набуло право грошової вимоги на погашення (стягнення) заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників.
28 листопада 2012 року TOB «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на підставі договору факторингу передав ТОВ «Кредитні ініціативи» набуте ним право грошової вимоги до ОСОБА_2 За цим договором фактор шляхом надання фінансової послуги клієнту набуває права вимоги такої заборгованості від боржників та передає клієнту за плату грошові кошти в розпорядження у розмірі, що становить ціну продажу, та в порядку, передбаченому даним договором.
За вказаним кредитним договором проведено заміну кредитора у зобов'язаннях, а тому всіма правами та обов'язками кредитора наділилося ТОВ «Кредитні ініціативи», що встановлено рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 20 травня 2016 року.
ОСОБА_2 зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконав. Станом на 01.03.2015 року заборгованість становить всього 3 055 545 грн. 95 коп. та включає в себе заборгованість за тілом кредиту у розмірі 51088 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 418 362 грн. 27 коп.; заборгованість за процентами у розмірі 38324,15 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 1 063997 грн. 98 коп., пеня у розмірі 20645,58 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 573185 грн. 70 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості, який в судовому засіданні не був спростований.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 10.12 кредитного договору, підписанням цього Договору Позичальник стверджує, що перед укладенням Кредитного договору Банк надав йому в письмовій формі всю інформацію про умови кредитування. Також при укладенні Кредитного Договору йому була надана вся необхідна інформація, передбачена «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 в повному обсязі.
Судом встановлено, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; ОСОБА_2 на момент укладення договору не заявляв додаткових вимог щодо умов спірного договору та в подальшому виконував його умови; Банк надав Позичальнику документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; в договорі та у додатках до договору «Заява-анкета на отримання кредиту», «Графік погашення кредиту», які підписані ОСОБА_2, міститься повна інформація стосовно умов кредитування.
Твердження які викладенні ОСОБА_2 в його запереченнях, що спірний договір факторингу не містить підпису та печатки однієї зі сторін договору є безпідставним та спростовується копією вказаного договору факторингу.
Відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.
За спірним договором факторингу предметом є право грошової вимоги по кредитних договорах, який не підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.
Відповідно до п.11) ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою, право надавати яку відповідно до ч.5 ст.5 цього Закону мають фінансові установи з урахуванням вимог Цивільного кодексу України і цього Закону.
Відповідно до ст.1079 ЦК України сторонами договору факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Згідно з ч.2 ст.5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг установлюються законом про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. При цьому ні ЦК України, ні цей Закон не містять будь-яких обмежень щодо складу осіб, відносно яких може бути відступлено право вимоги.
Щодо відсутності у ТОВ «Кредитні ініціативи» ліцензії на здійснення валютних операцій, то відповідно до змісту терміну «валютні операції» та положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» самі по собі операції за договором факторингу не є валютними операціями, адже не пов'язані з переходом права власності на валютні цінності чи користування ними або використання у будь-який спосіб. Право вимоги заборгованості за кредитним договором як предмет договору факторингу не є валютною операцією, а тому відсутність у сторони договору ліцензії на здійснення валютних операцій не має правового значення для укладення договору факторингу кредитної заборгованості за валютним кредитним договором.
З приводу застосування строку позовної давності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).
Згідно зі ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами був укладений договір про збільшення позовної давності.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
Відповідно до ст.261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.
Згідно ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
З урахуванням вищевикладеного та з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кредитні ініціативи» зверталося з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, який рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 20.05.2016 року у цивільній справі №562/1959/13-ц задоволено, строк позовної давності був перерваний та почався заново.
Відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи" заборгованість по кредитному договору № 1701/0308/88-027 від 21.03.2008 року на загальну суму 3 055 545 (три мільйони п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 95 коп., в тому числі заборгованість за кредитом 1 418 362 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч триста шістдесят два) грн. 27 коп., заборгованість по відсотках 1 063 997 (один мільйон шістдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 98 коп., пеня 573 185 (п'ятсот сімдесят три тисячі сто вісімдесят п'ять) грн. 70 коп., крім того витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., а всього на загальну суму 3 059 199 (три мільйони п'ятдесят дев'ять тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн. 95 коп.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Рівненської області через Здолбунівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання його копії.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: І.А. Чорний