Справа № 752/15262/17
Провадження №: 1-кп/752/987/17
12 вересня 2017 року м. Київ Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100010003312 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мошни, Черкаського р-ну, Черкаської області, громадянки України, з освітою вищою, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не судимої,
обвинуваченої за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ;
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
ОСОБА_5 25.04.2017 року приблизно о 19.00 годин, перебувала в магазині «Ашан», за адресою: м. Київ, вул. Антоновича, 176.
Переконавшись, що поряд немає працівників магазину, та скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, вирішила таємно викрасти чуже майно. Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_5 взяла наступні товари: джинси дитячі, вартістю 216 грн. 67 коп.; джинси для дівчинки, вартістю 166 грн.67 коп.; футболку, вартістю 52 грн. 28 коп.; футболку для дівчинки, вартістю 125 грн.; гумма «Ластик», вартістю 2 грн. 08 коп.; наклейка для тату, вартістю 4 грн. 16 коп.; іграшки дитячі, 2 штуки, загальною вартістю 165 грн.; ароматизатор для авто, вартістю 36 грн. 74 коп.; м'ячики для тенісу, 2 штуки, загальною вартістю 34 грн. 22 коп., а всього товару на загальну суму 892 грн. 19 коп., який заховала в сумку, та направилася до виходу.
Не оплативши, з товаром пройшла повз касу, проте не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від її волі, оскільки була виявлена працівниками охорони.
Тобто, ОСОБА_5 визнається винною за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, а саме, замаху на таємне викрадення чужого майна.
Обвинувачена ОСОБА_5 , після роз'яснення суті обвинувачення, визнавши себе винною, підтвердила вищезазначені обставини. Пояснила, що перебуваючи в магазині «Ашан», поспоривши з подругами що може винести товар без оплати, взяла товари, перераховані в обвинувальному акті, та заховала до сумки. Не оплативши за товар, який знаходився в сумці, пройшла повз касу, проте була зупинена охороною, які виявили товар, який мала намір викрасти. У вчиненому розкаюється, вважає це прикрим непорозумінням у своєму житті.
На даний час офіційно не працює, має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , просить застосувати Закон «Про амністію у 2016 році» та звільнити від покарання. В підтвердження обставин застосування амністії обвинувачена надала суду для огляду свідоцтво про народження дитини та свідоцтво про зміну імені.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченої, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченої, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченої та характеризуючих даних на неї.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, особу винної.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, визнання вини, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді громадських робіт визначивши мінімальний строк зазначений в санкцією статті, враховуючи обставини справи, зокрема кількість та суму викраденого, особу обвинуваченої, яка не працює, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до ст.1п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», ОСОБА_5 , як таку, що має дочку ОСОБА_6 , віком до 18 років, що підтверджується свідоцтвом про народження, щодо якої не позбавлена батьківських прав, від відбування покарання звільнити, враховуючи її погодження на застосування амністії.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд
ОСОБА_7 , визнати винуватою за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин.
ОСОБА_5 , відповідно до ст.1п. «в» Закону України «Про амністію у 2016 році», від відбування покарання звільнити.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1