Дата документу 11.09.2017 Справа № 554/4933/17
Справа № 554/4933/17
Провадження № 3/554/1725/2017
Іменем України
11 вересня 2017 року суддя Октябрського районного суду м. Полтави Савченко А. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, РНОКПП не відомий, до адміністративної відповідальності не притягувався
Відповідно до протоколу, складеного поліцейським роти № 4 батальйону УПП у м. Полтаві ДПП України капралом поліції ОСОБА_2 «16 червня 2017 року, близько 11 год., ОСОБА_1, перебуваючи в закладі «Берлога», що по вулиці Соборності, 34 в м. Полтаві, вчинив хуліганські дії, а саме: виражався нецензурною лайкою, намагався вчинити бійку відносно громадянки ОСОБА_3 М.», що, на думку ініціатора складення протоколу є вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.
Після роз'яснення відповідно до ст. 268 КУпАП прав особі, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі права на захист, тобто користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не визнав та показав, що дрібного хуліганства він не вчинював, а просто у нього відбувся конфлікт з барменом закладу ОСОБА_3, яке є коханкою власника та неналежним чином виконувала свої обов'язки, за що він зробив їй зауваження. На цьому грунті між ним та нею виникла сварка, в процесі якої вони обопільно ображали одне одного, вживаючи при цьому нецензурно лексику. Ці дії він вчинював не із хуліганських спонукань і громадського порядку або спокою громадян, про що не зазначається і в протоколі, не порушив, в зв'язку з чим в його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення. Крім того, в процесі цієї сварки він був побитий власником закладу, відносно якого в даний час розпочато кримінальне провадження.
Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності здійснено з грубим порушенням вимог ст. 256 КУпАП. Суть обвинувачення йому не зрозуміла і роз'яснена не була, дій, які йому інкримінуються, він не вчинював. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, йому роз'яснені не були, в зв'язку з чим він не мав змоги здійснити своє право на захист. Просив закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши його пояснення, дослідивши матеріали, додані до протоколу, суд приходить до висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення та необхідності закриття справи за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 173 КУпАП відповідальність за нею наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Як видно із змісту протоколу, він складений з грубими порушеннями вимог ст. 256 КУпАП, яка встановлює, що в протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, повинні бути зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. У разі відмовлення особи, яка вчинила правопорушення, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це.
При складенні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого вказаною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Зокрема, це нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, що належать, як правило, до сфери статевих відносин, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов'язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв'язній манері.
До інших проявів дрібного хуліганства необхідно віднести: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, які слідкують за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів'я по телефону; співання непристойних пісень; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; справляння природних потреб у не відведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільна без потреби зупинка комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не призвело до тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявленням неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Всупереч зазначеному, ініціатор складення протоколу та притягнення особи до адміністративної відповідальності не виклав в протоколі цих складових елементів правопорушення.
Так, суть викладеного ним в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення не відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 173 КУпАП, що порушує право на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В протоколі не зазначено, чи були присутні при вчиненні інкримінованих порушнику дій інші особи та чи було порушено спокій громадян, коли і кого саме, а лише констатується факт такого вчинення, що є недопустимим, оскільки відповідальність повинна наступати за конкретно вчинене діяння, що слідує із змісту ч. 1 ст. 9 КУпАП, якою визначено поняття адміністративного правопорушення.
В протоколі не зазначено конкретних осіб, які були присутні при цьому і на адресу яких допускались брутальні висловлювання порушника, посилання на таких осіб не зроблено. В протоколі відсутнє пояснення порушника.
Протокол оформлений неохайно з недотриманням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України 6 листопада 2015 року № 1376 та без додержання вимог, які зазначені в статті 256 КУпАП.
До протоколу додані пояснення осіб, із яких не слідує, що інкриміновані порушнику дії вчинював саме він (а. с. 3, 4).
Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що обвинувачення порушника ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 62 Конституції України.
Отже, на підставі наведеного суд приходить до висновку про те, що із наданих ініціатором складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення доказів, порушник не вчинював будь-яких конкретних дій, які б могли інкримінуватися як дрібне хуліганство, що свідчить про відсутність як самої події правопорушення, так і його складу в діях порушника.
Відповідно до п. 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 247, 283 та 284 КУпАП,
Закрити справу щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП..
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А. Г. Савченко